Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення

Методи дослідження. Завдання дослідження були реалізовані шляхом застосування комплексу теоретичних, емпіричних, статистичних методів: анкетування, спостереження, експерименту, статистичної обробки кількісних показників експерименту та їх узагальнення.

Базою для проведення досліджень були дитячі дошкільні заклади

м. Переяслава-Хмельницького – “Любавонька” та “Сонечко”; загальноосвітні середні школи № 6 та № 7. Обстеженням охоплено 466 дітей, серед яких був виділений основний контингент в кількості 180 дітей. Ці діти народилися та проживали в зоні безумовного відселення до моменту переселення. Були створені чотири основні групи в залежності від тривалості проживання на території зони безумовного відселення: група А – 5 років проживання (44 чол.), група Б – 4 роки проживання (42 чол.), група В – 3 роки (49 чол.), група Г – 2 роки (45 чол.). В контрольну групу ввійшли діти – корінні мешканці міста, які були ровесниками переселенців. Спостереження проводилося протягом чотирьох років.

До зони безумовного відселення згідно з постановою Ради Міністрів УРСР віднесені 20 населених пунктів Поліського р-ну Київської області. Дана територія зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15 КІ/кв. км. і вище, або стронцію від 3, 0 КІ/кв. км. і вище, або плутонію від 0, 1 КІ/кв. км. Ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 5, 0 МЗВ (0, 5 бер) за рік понад дозу, яку вони отримували у доаварійний період.

Особливості радіоактивного забруднення районів зон безумовного відселення наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Особливості радіоекологічного статусу територій Поліського району, з яких переселені діти (І) і міста Переяслав-Хмельницького (ІІ) 

Зона Забруднення Сs137+Сs134 Річна доза опромінення (мбер) Загальна сума

грунту молока Зовнішнє Вид радіонуклідів Сума

Сs Sr Рu

І 7, 30-15, 43 5, 64-13, 44 90-201 169-403 --- --- 180-414 268-615

II 0, 22 2, 97 1, 0 89 1, 0 --- 91 92

 

Таким чином, до моменту переселення діти основного контингенту проживали на територіях забруднених радіонуклідами. Згідно Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону від 6 червня 1996 № 230/96-ВР “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” отримали статус потерпілих від аварії на ЧАЕС. Тому важливим було проведення досліджень психофізіологічної адаптації до навчання даного контингенту.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Виявлені шляхом здійснення моніторингу особливості динаміки психофізіологічних функцій і розумової працездатності дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, потерпілих від аварії на ЧАЕС.

2. Встановлені особливості формування здоров’я дітей, переселених з зони безумовного відселення.

3. Теоретично обґрунтована та розроблена система заходів психофізіологічного забезпечення адаптації, яка полягає у визначенні рівня психофізіологічних функцій організму та корекції виявлених відхилень.

4. Доведено, що система психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання позитивно впливає на динаміку захворюваності, фізичний розвиток, стан здоров’я і психологічну стійкість дітей.

Теоретичне значення дослідження обумовлене такими його результатами:

виявлено закономірності формування психофізіологічного стану дітей, що були переселені з зони безумовного відселення;

обґрунтовано теоретичні основи застосування неспецифічних оздоровчих засобів (оптимізація фізичного виховання, загартування, точковий масаж, радіозахисне харчування) в комплексі психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання.

визначені теоретичні засади психофізіологічної регуляції навчальної діяльності (використання методик психодіагностики, діагностики функціонального стану організму).

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

- розроблено систему заходів психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання молодших школярів.

- впровадження моніторингу психофізіологічної адаптації дозволяє своєчасно виявити несприятливий перебіг процесу адаптації та прийняти рішення про необхідність корекції.

- запропоновано комплекс неспецифічних загальнооздоровчих засобів, спрямованих на регуляцію психофізіологічних функцій організму з метою оптимізації адаптації до школи.

За матеріалами досліджень підготовлені методичні рекомендації “Фізіолого-гігієнічна та психофізіологічна оцінка розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” (1998), “Моніторинг стану здоров’я та фізичного розвитку дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС” (1998), які використовувалися в роботі лікарів-гігієністів з фаху гігієни дітей та підлітків, педіатрів, студентів та вчителів шкіл.

Результати досліджень впроваджені в роботу дошкільних закладів, загальноосвітніх середніх шкіл м. Переяслава-Хмельницького, а також в навчальний процес Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди та Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Апробація дисертації.

Матеріали дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Черкаси, 14-16 червня 1996 р.), “Науково-методичні проблеми природоохоронного виховання молоді у закладах вищої та середньої освіти” (Київ, 17-19 вересня 1998 р.), “Культура здоров’я як предмет освіти” (Херсон, 1-3 жовтня 1998 р.), “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків” (Харків, 28-29 жовтня 1999 р.), “ Формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи” (м. Переяслав-Хмельницький, 19-20 квітня 2001р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження відображено в 5 одноосібних наукових публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури, що налічує 158