і запобігти розвитку дезадаптації. На думку зарубіжних дослідників Г. Гетцера, А. Керна, Я. Ірасека важливо з’ясувати напередодні вступу до школи показники, що відображають, передусім, рівень загального психофізіологічного розвитку дитини. І цей рівень засвідчує шкільну зрілість. Відсутність у дітей “шкільної зрілості” може бути передумовою виникнення порушення адаптації до навчання (С. М. Громбах, Г. М. Сердюковська).
Пошук
Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
Аналіз результатів по визначенню шкільної зрілості дітей підготовчої групи (гр. В) показав, що відсоток дітей функціонально неготових до школи є досить високим в обох групах і становить в основній групі 38, 8%, а в контрольній – 30, 0% при відсутності статистично достовірної різниці між ними (р > 0, 05). Дослідження в динаміці року виявили, що на кінець навчального року кількість дітей, які досягли шкільної зрілості збільшується, як в основній групі (з 26, 5% до 32, 6%), так і в контрольній групі (з 35, 7% до 45, 7%). Проте, чисельність дітей функціонально готових до школи серед переселенців на 13, 1% менша, ніж в контрольному контингенті (р > 0, 05).
Показники “шкільної зрілості” дітей підготовчої групи (в%).
Вивчення розумової працездатності дітей груп порівняння показало, що вже на початку навчального року показники коректурної проби (швидкість та точність роботи) по всім дням тижня нижчі у переселенців порівняно з контрольною групою, хоч різниця залишається статистично недостовірною (р > 0, 05). Водночас, в основній групі, починаючи з вівторка зростає чисельність дітей з несприятливими кривими працездатності (за М. В. Антроповою) і порівняно з контрольною групою різниця є статистично достовірною по всім дням тижня, окрім понеділка.
Причому, якщо протягом тижня у контрольному контингенті спостерігалося підвищення працездатності, у вівторок та середу (зменшувалась чисельність дошкільників з несприятливими кривими), то в основній групі дана тенденція у вівторок та середу не виявлена.
Тижнева динаміка показників короткочасної зорової пам’яті на початку року теж була більш сприятливою у підготовчій групі контрольного контингенту порівняно з основною групою. В останніх вже в середу спостерігалося зменшення кількості відновлених фігур на фоні підвищення даного показника в контрольній групі. А в п’ятницю до занять діти-переселенці відновлювали менше фігур, ніж ровесники контрольного контингенту і різниця була суттєвою (р < 0, 05).
При порівнянні працездатності дітей основної та контрольної груп наприкінці навчального року виявили, що показники розумової працездатності (швидкість та точність роботи, продуктивність коректурної проби, об’єм короткочасної зорової пам’яті) в основній групі залишаються нижчими протягом всього тижня порівняно з контрольною групою при несуттєвій різниці між ними (р > 0, 05). Разом з тим, по всіх днях тижня в основній групі несприятливих кривих працездатності більше, ніж в контрольній групі, а в п’ятницю ця різниця стає статистично достовірною (р < 0, 05).
Дослідження функціонального стану системи кровообігу в динаміці не виявили суттєвої різниці між середніми абсолютними показниками артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у переселенців в порівнянні з контрольною групою протягом дня, тижня. Так, систолічний артеріальний тиск у дошкільнят-переселенців становив 91 ± 1, 05 мм. рт. ст., а у дітей контрольної групи -89 ± 0, 98 мм. рт. ст. Діастолічний артеріальний тиск становив у дітей контрольної групи 48 ± 18 мм. рт. ст., а у дітей експериментальної групи 49 ± 1, 26 мм. рт. ст. Частота серцевих скорочень в стані спокою була у дітей експериментальної групи 94 ± 1, 44 уд / хв., а у дошкільнят контрольної групи вона становила 92 ± 1, 35 уд/хв.
При проведенні функціональної проби виявили більшу кількість дітей з доброю функціональною спроможністю в групі корінних мешканців міста порівняно з переселенцями, що становить відповідно 52, 1% проти 32, 6%, різниця статистично достовірна (р < 0, 05). Тобто, при наявності фізичного навантаження у переселенців спостерігається вище функціональне напруження серцево-судинної системи в порівнянні з дітьми контрольної групи.
Вивчення психофізіологічного стану дітей-переселенців підготовчої групи дає змогу зробити висновок, що серед даного контингенту спостерігається зниження показників короткочасної зорової пам’яті, стійкості уваги та функціональне напруження серцево-судинної системи порівняно з контрольною групою, що може бути пов’язане з опроміненням, як в антенатальному періоді так і протягом проживання в зоні безумовного відселення до моменту переселення.
Порівняння працездатності молодших школярів основної та контрольної груп виявило, що вже на початку навчального року показники коректурної проби (швидкість та точність, продуктивність роботи) серед учнів перших, других, третіх класів основної групи за середньоденними величинами залишаються нижчими, ніж в контрольній групі по всіх днях тижня. Причому, по точності роботи у першокласників (гр. В) основної групи була виявлена суттєва різниця в понеділок та п’ятницю порівняно з контрольною групою (р < 0, 05) Серед другокласників (гр. Б) та третьокласників (гр. А) основного та контрольного контингенту показники працездатності статистично достовірної різниці не мали.
На відміну від контрольного контингенту, де зниження працездатності учнів всіх молодших класів спостерігається з четверга, в основній групі відмічено зниження працездатності у середу серед першокласників та другокласників. В учнів-переселенців третього класу спостерігалося підвищення працездатності у вівторок з наступним зниженням у середу і підвищенням у четвер. Проте в п’ятницю всі показники працездатності знижувалися і мали суттєву різницю в порівняно з контрольною групою. Очевидно втома у