Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення

Другий 1102, 2± 12, 2 1290, 5 ± 26, 8 815, 6 ± 29, 8 644, 5 ± 41, 6

Третій 974, 4 ± 21, 6 1023, 8 ± 22, 2 918, 4 ± 25, 7 844, 5±38, 1

 

Як свідчать результати проведеної оцінки, показник загальної захворюваності дітей, переселених з зони безумовного відселення, залежить від віку дитини та тривалості проживання на територіях забруднених радіонуклідами. Порівняння захворюваності дітей основної та контрольної групи виявило вищий рівень захворюваності у переселенців. Серед дітей групи А різниця склала 10, 8%, у групі Б- 14, 4%, у групі В -31, 4%, у групі Г-29, 1%. Причому, різниця між рівнем захворюваності дітей основної та контрольної групи стає статистично достовірною в групах В та Г (р < 0, 05).

Аналіз поширенності хвороб серед дітей-переселенців виявив, що значна питома вага належить хворобам органів дихання. Так, у групах Б, В, Г вони посідають перше місце і становлять відповідно 33, 3%, 36, 7%, 38, 2%. Винятком є група А, де перше місце посідають хвороби ендокринної системи. Протягом спостереження встановлено, що з віком дитини в структурі захворюваності зменшується питома вага хвороб органів дихання та інфекційних захворювань, але зростає розповсюдженість хвороб крові, ендокринної системи, системи кровообігу, органів травлення, нервової системи. Суттєва різниця виявлена в частоті поширеності гіперплазії щитовидної залози у дітей-переселенців групи А (22, 7%) та групи Б (26, 2%) порівняно з контрольною групою (відповідно по 7, 7% в обох групах). Частіше серед дітей основної групи В порівняно з контрольною зустрічаються гіперплазія щитовидної залози (відповідно 13, 3% і 9, 9%) та залізодефіцитна анемія (відповідно 16, 2% і 11, 2%), хоч суттєва різниця відсутня. Привертає увагу, що поширеність анемій в усіх вікових групах основного контингенту вища порівняно з контрольним контингентом.

У групі Г протягом двох років спостереження виявляється суттєва різниця в поширюваності хвороб нервової системи та органів чуття.. Вивчення фізичного розвитку виявило, що більшість дітей-переселенців мала середній рівень фізичного розвитку (гр. А – 72, 7%, гр. Б – 69%, гр. В – 69, 4%, гр. Г – 66, 6%).

У той же час при відсутності суттєвої різниці кількість дітей з низьким і нижче середнього фізичним розвитком серед дітей основної групи більша, ніж у контрольній групі (р > 0, 05).

При визначенні гармонійності фізичного розвитку виявили суттєву різницю між чисельністю гармонійно розвинутих дітей основної групи (групи А та Б) порівняно з контрольною групою.

. В групі А основного контингенту відсоток учнів з гармонійним фізичним розвитком склав 54, 5%, а в контрольній групі – 74, 3% (р < 0, 05). В групі Б основного контингенту відповідно – 59, 3%, а в контрольному контингенті відсоток дітей з гармонійним фізичним розвитком сягав 78, 2% (р < 0, 05).

Оцінка рівня біологічного розвитку виявила меншу кількість дітей з календарним віком відповідним рівню біологічному розвитку в основній групі порівняно з контрольною групою. В групах А, Б, В різниця статистично достовірна (р < 0, 05).

Середні значення соматотропічних ознак фізичного розвитку (довжина, маса тіла, окружність грудної клітки) не мали статистично достовірної різниці у дітей основного та контрольного контингенту як у хлопчиків, так і у дівчаток.

Інтегральна оцінка здоров’я (за С. М. Громбахом), яка об’єднує показники фізичного розвитку, гострої та хронічної захворюваності, свідчить про зниження питомої ваги дітей з першою групою здоров’я в динаміці спостереження серед дітей, як основної так і контрольної груп. Привертає до себе увагу зростання чисельності осіб з хронічною патологією серед переселенців:

У групі Б з 2, 2% +2, 2% до 12, 1% +4, 8 (Р < 0, 05).

У групі В з 4, 2% +2, 2% до 6, 1% +3, 4% (Р > 0, 05).

У групі Г з 2, 2% ± 2, 2% до 6, 7% +3, 6 (Р < 0, 05).

Таким чином, аналіз отриманих результатів дослідження стану здоров’я дозволяє зробити висновок, що рівень здоров’я дітей-переселенців 7 -10 років нижчий порівняно з контрольною групою, що може бути наслідком проживання на територіях забруднених радіонуклідами, а негативна тенденція формування здоров’я – результат труднощів адаптаційного процесу.

У четвертому розділі “Розумова працездатність та стан здоров’я дітей в умовах запровадження заходів системи психофізіологічного забезпечення” розглядається ефективність запровадження системи, яка включає комплекс заходів медико-профілактичного (комплекс фізичних вправ на витривалість, контрастне загартування, точковий масаж, радіозахисне харчування, вітамінотерапію) та психолого-педагогічного (психодіагностику та корекцію виявлених порушень з використанням диференційованого педагогічного впливу) спрямування.

Отримані результати дослідження психофізіологічного стану дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, переселених з зони безумовного відселення, вказують на позитивну динаміку у розвитку психофізіологічних функцій. Так у дітей основної групи динаміка показників розумової працездатності була аналогічною контрольній групі. Спостерігається також збільшення в 2 рази чисельності дітей, функціонально готових до вступу в школу: з 28, 6% на початку до 57, 8% в кінці навчального року (р < 0, 05).

Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи наприкінці навчального року показало, що чисельність дітей -переселенців з доброю функціональною спроможністю при дозованому фізичному