Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначені об’єкти, предмет, мета, гіпотеза, завдання, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи; приведені дані про апробацію.

Розділ перший “Психофізіологічні особливості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, як основа організації навчального процесу”, присвячений теоретичному аналізу проблем дисертаційного дослідження шляхом вивчення даних у науковій літературі. В огляді літератури розглядається сучасний стан проблеми адаптації до навчання в школі, її соціально- психологічні, психофізіологічні, гігієнічні критерії. Соціально-психологічна адаптація дитини зумовлюється численними факторами і представлена процесом перебудови поведінки та діяльності дитини в нових умовах, що виникають в зв’язку з зміною соціального статусу індивіда. Критерієм соціально-психологічної адаптації виступають ефективність навчальної діяльності, засвоєння шкільних норм поведінки, успішність соціальних контактів, емоційне благополуччя. В свою чергу дані критерії обумовлені психологічною готовністю до шкільного навчання, основними складовими якої, є мотиваційна, емоційно-вольова, розумова готовність, а також готовність до соціальних контактів (Л. І. Божович). В межах психофізіологічної адаптації важливим питанням є діагностика та оптимізація функціональних станів різних систем організму. Гігієнічним критерієм дітей до школи виступає сприятлива динаміка працездатності поряд з високою навчальною успішністю. З позицій різних напрямків шкільної адаптації визначені умови, за яких виникає у молодших школярів дезадаптація, яка призводить до порушень стану здоров’я, а також розглянуті шляхи оптимізації процесу адаптації.

Виходячи з теми роботи, був проведений інформаційно-патентний пошук висвітлення в літературі психофізіологічного статусу дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС, впливу навчального навантаження на здоров’я даного контингенту дітей, а також перебігу процесу адаптації до навчання у початковій школі та заходів по збереженню та відновленню психофізіологічного стану організму.

Відсутність у вітчизняній та зарубіжній літературі даних про лонгітудинальні дослідження процесу шкільної адаптації, окремі повідомлення про психофізіологічні особливості дітей, що проживали на територіях, забрудненних радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, вказала на необхідність проведення наукових досліджень з даної проблеми.

Зміст другого розділу “Методичні прийоми дослідження та його обсяг” присвячений опису методів дослідження та їх організації.

Зважаючи на те, що адаптація є багатофакторним явищем, її процес оцінюють за ефективністю виконання завдань, що стоять перед організмом дитини, а також з позиції – витрат психофізіологічних резервів та збереження здоров’я (ціна адаптації). Так як на етапі початкової школи у дітей з’являється новий вид діяльності- навчання, то процес адаптації можна оцінити за успішним опануванням шкільної програми.

Розумова працездатність найбільш адекватно відтворює функціональний стан школяра, його можливості оволодіння навчальною програмою, і в кожен відрізок часу найбільш адекватно відображає пристосування дитячого організму до навчального навантаження (Г. Н. Сердюковська). В зв’язку з цим були використані методики дослідження розумової працездатності, як одного з ведучих показників функціонального стану центральної нервової системи (В. І. Медведєв), а саме:

-вивчення розумової працездатності (продуктивність коректурної проби)

-методика вивчення довільної уваги (за даними коректурної проби)

-методика дослідження короткочасної зорової пам’яті (за Рибаковим)

Вивчення розумової працездатності проводилося за загальноприйнятою методикою коректурних таблиць Анфімова.

Крім того, для визначення психофізіологічного стану дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку вивчали показники функціонального стану серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень та артеріальний тиск) в стані спокою та при дозованому фізичному навантаженні.

Оскільки процес адаптації вимагає витрат психофізіологічних резервів, що впливає на рівень здоров’я, були використані методики оцінки фізичного розвитку, стану здоров’я та функціональної готовності до школи (шкільна зрілість).

Фізичний розвиток дітей вивчався за антропометричними та фізіометричними показниками. Оцінка фізичного розвитку проводилася за комплексною методикою Стромської Е. П., Властовського В. Г., Кардашенка В. Г.

Для визначення стану здоров’я використовували результати комплексного поглибленого медичного огляду дітей та дані лікувальних закладів про захворюваність за матеріалами звертання за медичною допомогою.

Попередньо проводили загальні аналізи крові і сечі, за показаннями – ультразвукове дослідження внутрішніх органів.

З метою вивчення умов життя та визначення ролі соціально-гігієнічних чинників у формуванні здоров’я дітей, була розроблена анкета і проведене опитування 423 батьків. Всього опрацьовано 1586 анкет.

Оцінку “шкільної зрілості” проводили за медичними (рівень біологічного та фізичного розвитку, стан здоров’я) та психофізіологічними критеріями (дослідження дефектів звуковимовлення, виконання тесту Озерецького та Керна-Ірасека).

Зважаючи на те, що контингент дітей, які проживали на забруднених радіонуклідами, є критичним, щодо розвитку психогенної патології, заслуговує уваги визначення рівня психічного здоров’я. До критеріїв оцінки психічного здоров’я дитини належить емоційний стан та рівень розумової працездатності. Для виявлення основних властивостей особистості та емоційного здоров’я використовували дитячий варіант особистісного тесту Р. Кеттела (модифікований та адаптований варіант до молодшого шкільного віку).

Отримані матеріали оброблені статистично з урахуванням критеріїв достовірності Ст’юдента.

Математична обробка отриманих даних проведена за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.

У розділі третьому “Психофізіологічний стан організму та стан здоров’я дітей-переселенців із зони безумовного відселення” досліджено динаміку психофізіологічного стану дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в процесі адаптації до навчання, а також особливості фізичного розвитку і стану здоров’я дітей.

Зіставлення адаптаційних можливостей організму з шкільними вимогами, що з’являються в зв’язку з зміною соціального статусу дитини, дозволяє виявити фізіологічні зони ризику