+3 8(066) 185-39-18
fсоціально негативний заряд. [31] Окрім того, також можна використовувати багатофакторний опитувальник особистості Р. Кеттела – тест практичний та універсальний, який дає багатоаспектну інформацію про особистість.
Продуктивним є і тест «ВВНД» (властивості вищої нервової діяльності), що його успішно використовують психологи вже понад 15 років. Наприклад, такий, як «Hand-test» або тест руки, що є засобом глибинного дослідження особистості. Та дає можливість прогнозувати схильність до «відкритої агресивної поведінки».
Для спостережень за важковиховуваними можна використовувати карту спостережень Д. Скотта («Робоча книга шкільного психолога» І. В. Дубровіної). В діагностичній роботі зі школярами психолог може отримати інформацію про важковиховуваного учня, використавши проективний тест М. Люшера, який заснований на припущенні про те, що вибір кольору відображає нерідко спрямованість випробуваного на певну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості. Розроблений М. Люшером, перша редакція тесту опублікована в 1948 році. Відомий також під назвою «восьмикольоровий тест Люшера», який дозволяє виміряти психофізіологічний стан людини, її стресостійкість, активність і комунікативні здібності. Дозволяє визначити причини психологічного стресу, який може призвести до появи фізіологічних симптомів.
Шкала самооцінки С. Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory – STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблений Ч. Д. Спілбергером і адаптований Ю. Л. Ханіним. Також тест шкільної тривожності Філіпса, методику Дембо-Рубінштейна (модифікація А. М. Прихожан), яка заснована на безпосередньому оцінюванні школярами ряду особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т. д. Обстежуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) і рівень домагань, тобто рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробуваному пропонується бланк методики, що містить інструкції і завдання. [3; 9; 12]
За потребою використати методику дослідження показників і форм агресії А. Басса та А. Дарки. Опитувальник агресивності Басса – Дарки (Buss-Durkee Hostility Inventory) призначений для виявлення рівня агресивності респондентів. Складається з 75 тверджень. А. Басс, сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресія і ворожість і визначив останню як: «реакцію, розвиваючу негативні почуття і негативні оцінки людей і подій». Створюючи свій опитувальник, диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарки виділили такі види реакцій:
Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.
Непряма – агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість).
Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.
Підозрілість – в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду. [8]
Вербальна агресія – вираз негативних відчуттів як через форму (крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).
Почуття провини – висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються їм докори сумління. [17]
При складанні опитувальника використовувалися наступні принципи:
питання може відноситися тільки до однієї форми агресії;
питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання;
Для з'ясування типу темпераменту можна використати опитувальник Г. Айзенка. Особистісний опитувальник Айзенка – серія з декількох авторський опитувальників, за заявою Айзенка, спрямованих на діагностику особистості, хоча насправді опитувальник виявляє темпераментні характеристики. За класифікацією QLT відносяться до Q-даних. Перший особистісний опитувальник MMQ (Maudsley Medical Questionnaire, від назви клініки, де працював Айзенк) – методика, запропонована в 1947 році. Він призначався для діагностики нейротизму. Опитувальник складається з 40 тверджень, з якими обстежуваному пропонується погодитися (так) або не погодитися (ні). Другий особистісний опитувальник MPI (Maudsley Personality Inventory) – особистісний опитувальник, опублікований в 1956 році. [31] Він складається з двох внутрішніх шкал: екстраверсії-інтроверсії і нейротизму, на кожну шкалу по 24 питання. Пізніше також були додані 2 порожніх «маскувальних питання» і 20 питань, які формують шкалу щирості випробуваного. Передбачено три варіанти відповіді: Так (2 бали), Не знаю (1 бал) і Ні (0 балів). Практичне використання MPI показало значні розбіжності між одержуваними даними і теоретичними передбаченнями автора (особливо в клінічних групах).
Третій особистісний опитувальник EPI (Eysenck Personality Inventory) опублікований в 1963 р. і містить 57 питань, 24 з яких направлені на виявлення екстравсрсіі-інтроверсії, 24 інших – на оцінку емоційної стабільності-нестабільності (нейротизму), решта 9 складають контрольну групу питань, призначену для оцінки щирості випробуваного, його ставлення до обстеження та достовірності результатів. Г. Айзенк розробив два варіанти даної методики (А і В), які відрізняються тільки текстом опитувальника. Інструкція, ключ та обробка даних дублюються. Наявність двох форм дозволяє психологу проводити повторне дослідження.
Четвертий особистісний опитувальник EPQ (Eysenck Personality Questionnaire) є результатом подальшої дослідницької роботи Ганса і Сибіли Айзенк. EPQ створений в 1968 році на підставі запропонованої авторами моделі PEN (Psychoticism, Extraversion, and Neuroticism – психотизм, екстраверсія і нейротизм). Таким чином, до двовимірної структурі попередніх опитувальників був