+3 8(066) 185-39-18
fдоданий третій фактор «психотизм», що не змінює первісну «двовісну» концепцію. EPQ складається з 91 твердження, до яких можуть бути додані ще 10 «порожніх» твердження (пункти з 92 по 101). [31]
Для визначення типу реагування в конфліктній ситуації – тест фрустрації С. Розенцвейга. Цікаво, що підлітки, яких вважають важковиховуваними, дуже відрізняються за спрямованістю стереотипної реакції на конфліктну ситуацію. Одні з них виявляють екстернальність, а інші – інтернальність. [22] Буває й так, що дитина байдужа або займає позицію компромісу. У будь-якому випадку різні типи реакції дитини є значущими для психолога.
Інформативною для психолога є діагностика вад особистісного розвитку (ДВОР) – опитувальник для дітей 9-11 років. Анкетування (90 запитань) дає можливість психологу визначити рівень тривожності, імпульсивності, агресивності, схильності до нечесної поведінки, асоціальності, замкнутості, невпевненості, екстернальності та естетичної нечутливості. Слід відзначити, що організація процесу проведення анкетування має дуже важливе значення, тому що чесність відповідей безпосередньо залежить від довірливого контакту, який зуміє встановити психолог із дітьми. Валідність діагностики підтверджується багаторічним досвідом її використання.
Проективні тести мають низку переваг, зокрема в тому, що діти сприймають їх як гру й не усвідомлюють мети дослідження, натомість це дає можливість одержувати не очікуваний результат, а істинний, тобто прочинити двері у світ особистісних проблем, що не завжди доступно вербальним методикам.
Тест «Дім-дерево-людина» (House-Tree-Person, H-Т-Р) проективна методика дослідження особистості. Запропонована Дж. Буком в 1948 р. Тест призначений для обстеження як дорослих, так і дітей, можливо групове обстеження. [31]
Обстежуваному пропонують намалювати будинок, дерево і людину. Потім проводять детально розроблене опитування. Вибір предметів для малювання автор обґрунтовує тим, що вони знайомі кожному обстежуваному, найбільш зручні як об'єкти для малювання і, нарешті, стимулюють більш вільні словесні висловлювання, ніж інші об'єкти.
На думку Дж. Бука, кожен малюнок – це своєрідний автопортрет, деталі якого мають особистісне значення.
За малюнком можна судити про афективну сферу особистості, її потреби і т. д. Крім використання тесту в якості проективної методики автор демонструє можливість визначати рівень інтелектуального розвитку (коефіцієнт рангової кореляції з тестами інтелекту складає 0, 41-0, 75). Зарубіжні дослідники заявляють про необхідність додаткового вивчення валідності методики як інструменту виміру інтелекту і особистісних особливостей.
Тест «Малюнок сім’ї». Дана методика допомагає виявити ставлення дитини до членів своєї сім'ї, те, як вона сприймає кожного з них і свою роль у сім'ї, а також ті взаємини, які викликають в ньому тривожні і конфліктні почуття.
Методика «Неіснуюча тварина» – проективна методика дослідження особистості; запропонована М. 3. Друкаревич. Випробуваному пропонують придумати і намалювати неіснуючу тварину, а також дати йому раніше не існуюче ім'я. З наявної літератури видно, що процедура обстеження не стандартизована (використовуються різних розмірів аркуші паперу для малювання, в одних випадках малюнок виконується кольоровими олівцями, в інших – одним кольором і т. д.). [11] Загальноприйнятої системи оцінки малюнка не існує. Теоретичні посилки, покладені в основу створення методики, збігаються і з у іншими проективними методиками. Як і багато інших, рисункових тестів, тест спрямований на діагностику особистісних особливостей, іноді її творчого потенціалу. [31]
Це одна з найбільш популярних методик. Вона широко використовується вітчизняними психологами при обстеженні дітей і дорослих, хворих і здорових. Діагностика характерологічних якостей особистості за допомогою проективних методик: «Дім, дерево, людина», «Малюнок сім'ї», «Неіснуюча тварина» є доволі інформативною, проте потребує теоретичної підготовки психолога та достатнього практичного досвіду роботи з тестами.
Висновки до розділу 1
Спираючись на різні кризові явища, які відбуваються у сучасному суспільстві проблема важковиховуваності постає у наш час досить гостро.
На сучасному етапі існує багато класифікацій типів важковиховуваності і так само існує багато підходів щодо їх діагностики.
Оскільки, кожному девіантному підлітку властивий свій набір відхилень у поведінці: пропуски уроків, фізичне насильство над однолітками, грубість у спілкуванні, ворожість до людей, нехтування обов'язками, агресивна протидія педагогічним вимогам, недовіра до батьків та вчителів, завищена самооцінка та рівень домагань. Практичному психологу важливо дослідити їхній генезис, тобто дати відповіді на запитання: «звідки?», «чому?», іншими словами провести діагностику. Лише тоді можна вирішувати завдання профілактики, консультування і корекції. В свою чергу, діагностика типів важковиховуваних складається з ряду етапів:
Перший етап – бесіда з дитиною. Головне в ході бесіди – встановлення з нею контакту. Якщо це не вдається, слід переходити до застосування проективних методик, не зачіпаючи більш ті теми, які є аффектогенними зонами, і не нав'язуючи дитині контакт. Другий етап – діагностичне обстеження. Практично завжди цей етап здійснюється спільно з першим. Бесіда та діагностичне обстеження не повинно тривати більше ніж 60-90 хвилин для підлітка і 35-50 хвилин для дітей молодшого віку.
Третій етап – аналіз результатів, формування попереднього аналізу.
Четвертий етап – перевірка правильності постановки діагнозу, відповідність його поведінковим проявам дитини. П'ятий етапамом являється остаточна постановка діагнозу і розробка програми психокорекційної роботи.
На сучасному етапі розвитку психодіагностики як науки, блок методик для виявлення девіантної поведінки доволі різноманітний. Для діагностичних цілей можуть бути використані і загальні методики, і спеціальні тести, і їх поєднання.
Таким чином, виходячи з вище сказанного, ми можемо побачити, що проблема девіантної поведінки була досить актуальною у всі