Психологічні умови подолання негативної самооцінки в юнацькому віці

Орієнтація при обґрунтуванні самооцінки на знання своїх особливостей, наявність здатності до узагальнення конкретних ситуацій, де реалізовуються якості, що оцінюються, вказували на високий рівень розвитку обґрунтованості самооцінки. Переважна орієнтація при обґрунтуванні самооцінки на думки й оцінки оточуючих людей, на власні емоційні переваги, конкретно-ситуаційне обґрунтування самооцінки або неможливість обґрунтувати самооцінку навіть конкретними фактами вказувало на низький рівень розвитку обґрунтованості самооцінки.

2. Низький рівень самооцінки відповідає кризовим трансформаціям свідомості юнацтва. Особливо сильний зв’язок існує між самооцінкою і соціальною поведінкою. Позитивна самооцінка (у межах норми) відповідає високому рівню соціальної поведінки.

3. Найважливішим чинником соціальної дезадаптації є внутрішня дезадаптованість (неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці), яка викликає інтолерантне ставлення до інших, що, в свою чергу, ще більше підвищує соціальну дезадаптованість. Таким чином коло замикається. В кризовому суспільстві тільки особистість з гармонійною Я-концепцією здатна адаптуватися до мінливих соціальних умов і зберегти позитивне ставлення до власного “Я” без “втечі” у ірреальний світ негативізму, завищеного або заниженого рівнів домагань, самозвинувачення і т.д.

4. В університетської молоді існує зв’язок між професійним спрямуванням та рівнем самооцінки. Характеристика рівнів самооцінки засвідчує, що у студентів технічного спрямування частіше має місце низький рівень самооцінки що свідчить про наявність певних проблем як в особистісній сфері, так і у підготовці до професійної діяльності студентів.

Частіше, ніж у студентів гуманітаріїв, спостерігається тенденція до усамітнення з тих чи інших причин, непорозумінь з оточуючими, невпевненість у своїх силах, зниження рівня домагань, проблеми у спілкуванні, навчальній діяльності.

У третьому розділі – “Психологічні умови формування у студентів адекватної самооцінки”, відповідно до визначених завдань дисертаційного дослідження, запропоновано й обґрунтовано комплексну програму формування у студентів адекватної самооцінки, проведено повторну діагностику рівнів самооцінки. У формувальному експерименті брали участь 64 студенти, які були учасниками констатувального експерименту; з них 31 особа увійшла в експериментальну групу, а 33 особи – у контрольну. З експериментальною групою було реалізовано розроблену нами корекційну програму, яка складалась з 10 корекційно-розвиваючих блоків, що мали на меті:

Блок 1. Мета: ознайомити з загальною метою тренінгу, з правилами роботи у групі; вивчити уявлення особистості про себе (рівень самооцінки; Я-концепція); створити умови для самопізнання та саморозвитку особистості в юнацькому віці.

Блок 2. Мета: продовжити процес самопізнання своєї особистості; продовжити формувати адекватне уявлення про свою особистість; познайомитися із можливими станами свого Я; дати відповідь на такі питання: “Чому я дію саме так?”, “Як я набув цих якостей характеру?”; вивчення принципів ефективного спілкування на основі окремих положень структурного аналізу.

Блок 3. Мета: актуалізація досвіду та знань; продовжити процес самопізнання майбутніми педагогами своєї особистості; допомогти педагогам усвідомити значення стану свого Я для ефективної комунікації; отримати, навики ведення безконфліктних діалогів; створення умов для саморозкриття.

Блок 4. Мета: вивчення своїх життєвих планів; мети, способів її досягнення; створення умов для усвідомлення рівня серйозності щодо досягнення тієї чи іншої мети; усвідомлення міри особистої стійкості у випадку неможливості досягнення бажаного.

Блок 5. Мета: вивчення ціннісних орієнтацій особистості; вияснення життєвих і професійних цінностей, внесення необхідних коректив.

Блок 6. Мета: отримання теоретичних знань та практичних навичок в сфері планування робочого часу, як фактора що сприяє розвиткові особистості.

Блок 7. Мета: аналіз сильних та слабких сторін особистості, оцінка можливості їх використання для саморозвитку; оцінка своїх відчуттів, що виявляються у відповідь на зауваження, критику; оцінка вміння розуміти проблеми іншої людини.

Блок 8. Мета: розвиток вміння переборювати труднощі в різних складних, ситуаціях; набути навичок поведінки під час кризи; розвинути вміння працювати з внутрішніми конфліктами.

Блок 9. Мета: розвиток вміння прийняття рішення, вміння слухати, брати ініціативу на себе, виробляти загальне рішення.

Блок 10. Мета: актуалізація знань, отриманих на попередніх заняттях; аналіз особистісних змін; оцінка рівня самооцінки; побудова моделі особистості; формування реєстру порад для самовдосконалення; прогнозування перспектив розвитку даного типу активного соціально-психологічного навчання.

По закінченню курсу занять, було проведено повторне діагностичне дослідження рівнів самооцінки в експериментальній та контрольній групах. Це було зроблено для перевірки нашої гіпотези, яка полягала в тому, що процес подолання негативної самооцінки буде ефективнішим, внаслідок зменшення впливу негативних чинників у структурі самооцінки особистості у юнацькому віці шляхом реалізації корекційно-профілактичної програми, спрямованої на формування уявлення про адекватну особисту Я-концепцію, вироблення навичок ефективної комунікації, розвиток вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

Результати діагностики рівнів самооцінки студентів експериментальної і контрольної груп (у % від кількості студентів)

 

Порівняння отриманих результатів з результатами попереднього дослідження, свідчить про те, що: питома вага високої самооцінки в контрольній групі залишилася незмінною, 9% (попереднє діагностування 9%); питома вага низької самооцінки знизилася 21% (попереднє діагностування 27%); питома вага середньої самооцінки підвищилася з 64% до 70%. Можна констатувати, що у групи студентів, яка не мала ніяких зовнішніх корекційний впливів, питома вага самооцінки залишається відносно стабільною. 

При повторному діагностуванні рівнів самооцінки експериментальної групи студентів відбулися зміни. Низький рівень самооцінки виявили лише 13% студентів (попереднє діагностування 39%). Кількість студентів, які