Регулювання процесів інтеграції національної економіки України до Європейського союзу

узагальнений досвід країн-претендентів на вступ до Європейського Союзу;

визначені та обґрунтовані стратегічні напрямки державного регулювання розвитком зовнішньоекономічних відносин України з країнами ЄС;

розроблені рекомендації щодо перспективних напрямків подальшого розвитку процесу інтеграції України до ЄС.

В роботі використані сучасні методи дослідження економічних процесів, зокрема такі, як: системний аналіз, економіко-статистичні методи опрацювання інформації, монографічні, логічного узагальнення результатів тощо.

Предмет дисертаційного дослідження – теоретичні і організаційні аспекти реалізації стратегічного курсу України по інтеграції до Європейського Союзу.

Об’єкт дослідження – відносини України з Європейським Союзом, передумови інтеграції України до європейського економічного простору.

Наукова новизна досліджень і одержаних результатів.

Наукова новизна виконаної дисертаційної роботи полягає в наступному:

- систематизовані фактори, що зумовили євроінтеграційний курс України в системі зовнішньоекономічної політики в геополітичному та геоекономічному контексті; доведено, що значний потенціал і унікальне геополітичне положення України об’єктивно визначають неминучість її інтеграції в регіональні та загальноєвропейські економічні структури;

- сформульовані основні необхідні напрямки державного регулювання розвитком і використанням порівняльних та конкурентних переваг України, найважливішим з яких є створення в країні сучасної ринкової інфраструктури та модернізація і розвиток існуючої виробничої бази, як передумови ефективної адаптації до жорстких умов геоекономічної конкуренції та підвищення рівня конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках;

- визначена поетапність процесу входження України до Європейського Союзу, що зумовлене відставанням основних макроекономічних показників країни від показників країн-членів ЄС; розкрита суперечливість процесу приєднання до ЄС країн-претендентів, його обумовленість “копенгагенськими критеріями”, виявлено ряд негативних моментів, що з’являються для України з подальшим розширенням ЄС за умов прийняття країн Центральної та Східної Європи;

- засвідчені недостатність регулюючих та організаційних заходів з боку виконавчої влади по практичному втіленню Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС), порушення з боку України ряду положень УПС, інертність при реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу;

- вказані недоліки державного регулювання в сфері зовнішньоторговельних та інвестиційних відносин України з країнами ЄС, серед яких основні – відсутність державної програми розвитку експортного потенціалу та недосконалість законодавчо-адміністративної бази України, що перешкоджає подальшому розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

- запропоновані рекомендації по активізації зусиль по інтеграції України до ЄС, серед яких – з боку української сторони: створення ефективного організаційного забезпечення процесу, посилення координації між гілками влади по проведенню узгодженої політики інтеграції до європейських структур, фінансове забезпечення за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, подальше підключення України до нового валютного механізму ЄС; з боку ЄС: визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою, залучення України до окремих європейських програм, прискорення заключення Угоди про асоціацію з ЄС, підтримка по вступу до ГАТТ/СОТ;

- рекомендовано створення в Україні дорадчого органу з питань конкурентоспроможності, метою діяльності якого стала б координація зусиль Уряду та недержавних структур в справі створення якнайсприятливих умов для нарощування конкурентоспроможності національних виробників, орієнтуючись на основні тенденції в розвитку світової економіки і світових ринків на початку ХХІ століття.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють більш вагому основу для організаційного керування процесом інтеграції України до Європейського Союзу. Ряд наукових положень дисертації були використані при підготовці аналітичних матеріалів до відповідних підрозділів Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зокрема при виконанні вищезгаданих наукових тем.

Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні у вищих учбових закладах курсу “Міжнародні економічні відносини”.

Особистий внесок здобувача. У роботі, яка написана у співавторстві (№ 6 переліку публікацій) здобувачеві належить моніторинг реалізації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідались на міжнародній конференції “Міжрегіональний діалог в Європі: 2001 рік і на перспективу” (Київ, 26-28 квітня 2001 р.), та на міжнародній науково-практичній конференції “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України) ” (Київ, 25-26 жовтня 2001 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в опублікованих автором 4 друкованих працях у наукових фахових виданнях обсягом 2, 1 д. арк., а також в тезах двох доповідей на міжнародних наукових конференціях обсягом 0, 4 д. арк. Три статті обсягом 1, 6 д. арк. є одноосібними.

Структура та обсяг роботи. Робота викладена на 183 сторінках комп’ютерного тексту, містить 18 таблиць, 2 графіки, складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, що нараховує 144 найменувань, 2 додатків.

 

У “Вступі” обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано ступінь її розробленості в науковій літературі, визначена мета та предмет дисертаційної роботи, висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

У першому розділі “Інтеграційні процеси та визначення зовнішньоекономічної політики України в геополітичному та геоекономічному контексті” розглянуті теоретичні основи інтеграційних процесів на сучасному етапі розвитку світової економіки, державна політика по адаптації економіки України до вимог сучасного світового господарства, стратегія розвитку порівняльних та конкурентних переваг України в умовах глобалізації світової економіки.

У системі зовнішньоекономічних та економічних пріоритетів України особливе