Регулювання процесів інтеграції національної економіки України до Європейського союзу

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

місце посідає співробітництво з Європейським Союзом, який демонструє найбільш масштабний і успішний приклад міждержавної інтеграції. Досвід європейської інтеграції свідчить, що еволюція її форм відбувається лише у певній послідовності – від простих форм до складних, і що для успішної реалізації процесу економічної інтеграції необхідна присутність “достатніх” економічних та суспільно-політичних передумов: близькість країн, що інтегруються, за рівнем економічного та технологічного розвитку; наявність у країнах-учасницях економічної інтеграції достатньо розвинутої ринкової економіки; зорієнтованість інтеграційних зв’язків на підтримання відкритого, рівноправного та взаємовигідного партнерства; знаходження при владі у країнах-партнерах однотипних демократичних режимів.

Проведений аналіз показує, що країни Європейського Союзу впритул наблизились до формування єдиного економічного простору. Створення Європейського валютного союзу завершує інституційну розбудову європейської інтеграції та створення організаційних передумов перетворення її в органічно цілісну завершену систему.

Слід зауважити, що на поглиблення західноєвропейської інтеграції мали вплив як внутрішні причини, так і зовнішні фактори. Важлива роль належала кардинальним геополітичним змінам, які сталися на зламі 90-х років в Європі і поставили країни ЄС перед необхідністю збереження політичної стабільності на континенті. Подальший розвиток західноєвропейської інтеграції залежить від того, як вона вписуватиметься в процеси глобалізації світового розвитку, які охопили практично всі фактори та умови виробництва, галузі економіки та територіальні утворення.

Однак, процес глобалізації розгортається суперечливо як за характером впливу на національні економіки, так і на весь хід сучасного світового господарського розвитку. Економічно слабкі країни виявляються надзвичайно вразливими і часто беззахисними перед дією глобальних економічних, фінансових, технологічних та інших чинників. Україні, що відноситься до країн з так званими новоствореними ринками, необхідно враховувати в економічній політиці суперечливий вплив глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку країни, мінімізувати ступінь вразливості від негативних наслідків глобалізації.

В дослідженні наголошується, що перспективи ефективного економічного розвитку України тісно пов’язані із процесами, що відбуваються у всесвітньому господарстві. Важливим орієнтиром при реалізації стратегії інтеграції України у світогосподарські зв’язки є перспективи розвитку світової економіки і світових ринків на початок ХХІ століття.

В умовах геоекономічної конкуренції надзвичайно важливо визначити та на практиці реалізувати порівняльні та конкурентні переваги України.

Таблиця 1

Порівняльні та конкурентні переваги України

Порівняльні переваги Передумови розвитку

- значні запаси корисних копалин - підтримання загальної макроекономічної стабільності та передбачуваності розвитку на перспективу (низькі темпи інфляції, відносна стабільність цінових співвідношень, невисокі процентні ставки, стабільний курс національної валюти, зростаючий платоспроможний попит, тощо) ;

- наявність розвинутих ринкових інституцій, які зумовлюють конкуренцію на внутрішньому ринку, стимулюючи тим самим інноваційну діяльність

- родючі сільськогосподарські угіддя

- відносно високий рівень кваліфікації певних категорій робочої сили

- розвинута система науково-дослідних, проектно-конструкторських закладів

- вигідне транспортно-географічне становище, наявність транспортної інфраструктури

- унікальні природно-кліматичні зони

Конкурентні переваги Передумови розвитку

- наявність унікальних технологій, зокрема в галузі ракетно-космічної техніки, важкого літакобудування, окремі види військової техніки та озброєнь, зварювальна техніка, суднобудування, спеціальні матеріали та обладнання для їх обробки - лібералізація економічної діяльності і перехід держави від адміністративних до ринкових методів регулювання;

- проведення дійової антимонопольної політики;

- врегулювання економічних відносин чіткою законодавчою базою;

- використання ключових факторів національної конкурентоспроможності.

Рекомендації

Створення при Уряді України спеціального дорадчого органу – Ради з питань конкурентоспроможності – з метою реалізації та розвитку порівняльних та конкурентних переваг української економіки в рамках світового господарства.

В Україні практично по всіх цих пунктах існують великі проблеми, що перешкоджає реалізації існуючих та розвитку нових порівняльних переваг, не дає можливості створювати конкурентні переваги. Проте, при оцінці порівняльних переваг України слід врахувати, що навіть за умов їх певної ерозії, що сталася протягом останніх років, Україна і сьогодні володіє значними якісними та недорогими ресурсами по цілому ряду напрямків. Можна в цілому вважати, що за відповідних організаційних та фінансових умов, при належній комерційній роботі на зовнішніх ринках економіка України може зберігати порівняльні переваги в цілому ряді галузей та виробництвах.

Однак, цього не можна сказати стосовно конкурентних переваг. Винятком в цьому сенсі можуть вважатися лише галузі, які зберігають конкурентні переваги через наявність унікальних технологій.

З метою ефективного управління процесом створення і розвитку порівняльних та конкурентних переваг української економіки бажано створити при Президентові України (або при Прем’єр-Міністрові України) спеціальний дорадчий орган – Раду з питань конкурентоспроможності.

У другому розділі “Державне регулювання процесу входження України до Європейського Союзу” досліджені передумови інтеграції України в європейський економічний простір та її відповідність “маастрихтським” та “копенгагенським” критеріям, заходи по реалізації Угоди про Партнерство та Співробітництво між Україною та ЄС, суперечливий характер процесу входження країн-претендентів до Європейського Союзу.

Порівняння макроекономічних показників України та країн-членів ЄС дозволило проаналізувати передумови входження України до європейського економічного простору. Проведений аналіз свідчить, що основні макропоказники України значно гірші, ніж в країнах-членах ЄС. Так, ВВП, що є одним із найважливіших макропоказників, в Україні значно нижчий, ніж навіть в “слабкіших” країнах ЄС. До того ж, до останнього часу він незмінно скорочувався. Однак, слід відзначити, що починаючи з 1999 р. з’явились ознаки стабілізаційних явищ в економіці України, свідченням чого є припинення спаду ВВП і стійка