Розробка науково-методичних і практичних рекомендацій по розробці та реалізації стратегічного потенціалу ЗАТ «Геркулес»

Отже, забезпечення раціонального і ефективного господарювання на підприємстві на протязі тривалого періоду часу вимагає окреслення та оцінки можливих альтернативних варіантів розвитку бізнесу підприємства та визначення серед них оптимальних варіантів (оптимальних для даного підприємства з позицій досягнення ним успіху в перспективі), враховуючи можливості та загрози зовнішнього оточення підприємства, його внутрішній потенціал, сильні й слабкі сторони.

В сучасній науковій літературі під «стратегією» розуміють мистецтво або загальний план здійснення масштабних операцій, які мають довготривалі наслідки. Цей план охоплює процедури підготовки ти організації таких операцій і визначення напрямів використання наявних ресурсів таким чином, щоб за фактично існуючих умов досягти окресленої мети довгострокового характеру. Отже, можна констатувати, що стратегія- це загальний план проведення роботи, план з визначення напрямів раціонального використання ресурсів на песпективу.

У більш вузькому (конкретному) трактуванні економічну стратегію можна розглядати як план можливих напрямів найбільш ефективного розподілу ресурсів щодо забезпечення позитивного ділового розвитку на довгострокову перспективу в недетермінованих умовах агресивного зовнішнього оточення. В цьому контексті стратегія і діловий розвиток організації співвідносяться як зміст і форма явища в процесі його розвитку (в даному випадку підприємницької організації чи підприємства). Конкретна ж стратегія виступає інструментом забезпечення ділового розвитку має свою стратегію (стратегічну альтернативу). А вибір стратегії та її реалізації складають основу (основну частину) стратегічного планування.

Стратегія фірми є її адаптивною довгостроковою економічною політикою, яка визначає:

•принципи(правила) адаптивної поведінки в зовнішньому середовищі;

•вказівки чи рішення, які слід приймати;

•процедури, які необхідно здійснити фірмі, для забезпечення в довгостроковій перспективі (на тривалий період часу) конкурентної переваги на ринках і в галузях своєї діяльності(в зонах її господарювання) в контексті обраної концепції бізнесу фірми. 

В сучасній літературі можна виокремити дві основні концепції стратегії підприємства: філософську і організаційно-управлінську. Філософська концепція наголошує на загальному значенні стратегії для підприємства і асоціює її з цілями, цінностями, пріоритетами і напрямами розвитку підприємства. Організаційно-управлінська концепція стратегії пов’язана з конкретними рішеннями та вказівками, діями та заходами, методами та прийомами щодо здійснення стратегічної діяльності на підприємстві і визначає альтернативні шляхи дотримання цінностей і напрямів розвитку підприємства при досягненні його довготермінових цілей. Тобто дана концепція асоціює стратегію з процедурами підготовки і забезпечення успішної довгострокової діяльності підприємства.

У цьому контексті «стратегію фірми» (тут фірма і підприємство розглядаються як синоніми) можна трактувати і власне трактують по-різному, розглядають під різним ракурсом: і як засіб, і як результат (ціль), і як процес. Це пов’язано з його конкретним застосуванням (даного терміну, даного поняття, даної категорії).

Визначення стратегії як результату пов’язане з ототожненням мети та стратегії і зумовлено необхідністю встановлення конкретних орієнтирів для здійснення стратегічної діяльності. Трактування стратегії як засобу пов’язане з інтерпрітацією стратегії як (з ототожненням стратегії) плану (програми, сценарію чи моделі) управління стратегічною діяльністю підприємства. Стратегія як процес розглядається відповідно як пошук альтернативних шляхів досягнення цілей. Стратегія як процес стосується прийняття рішень щодо того як розвивати бізнес підприємства в цілому та окремі його види (напрями, сектори), який бізнес розвивати, яке місце зайняти на ринку, як противодіяти конкурентам, як посилити позицію на ринку і в галузі тощо.

Слід поєднувати різні концепції та підходи щодо визначення стратегії, так як вони відображують окремі аспекти даної категорії. А акцентувати увагу на окремому трактуванні лише в зв’язку з конкретним застосуванням цієї категорії і розглядом окремих її аспектів чи процедур. Свідченням виняткової складності та багатогранності цієї категорії є існування великої кількості визначень понятття «стратегії підприємства». Але найбільш вдалими є такі, що розглядають стратегію фірми як:

•комплекс підходів, рішень і заходів управління в процессі реалізації довготермінових планів фірми;

•комплекс рішень і вказівок довготермінового спрямування в планах діяльності фірми;

•довготерміновий план, сценарій найбільш ефективного розподілу ресурсів для досягнення окресленої мети;

•систему стандартних правил поведінки, підходів, рішень, вказівок, процедур і заходів щодо забезпечення конкурентної переваги фірми в різноманітних можливих ситуаціях в обраних напрямах її діяльності на перспективу;

•модель (сценарій) дій, набір правил і прийомів, за допомогою яких досягають довгострокових цілей розвитку фірми;

•системну концепцію розвитку і діяльності фірми, яка визначає, обгрунтовує, пов’язує і спрямовує її розвиток на перспективу;

•якісно визначений напрям розвитку фірми;

•правила прийняття рішень і вказівки, що спрямовують процес розвитку фірми в майбутньому;

•філософія, яка визначає цілі, цінності, пріоритети та напрями розвитку фірми.

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене, стратегію підприємства можна визначити як комплексний системний план забезпечення досягнення довгострокових цілей підприємства, в якому обґрунтовуються рішення щодо того як розвивати бізнес підприємства в цілому та його окремі сектори, яке місце займати в галузі та на ринку, як противодіяти конкурентам, як посилити позицію на ринку і в галузі і т.п. Але необхідно констатувати, що ще раз підтверджує складність, багатоплановість і