Розробка науково-методичних і практичних рекомендацій по розробці та реалізації стратегічного потенціалу ЗАТ «Геркулес»

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексне, багатопрофільне поняття, оскільки передбачає врахування взаємодії всіх його складових (виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та ін.). Конкурентоспроможність потенціалу підприємства має кілька особливостей, а саме: 

1. Конкурентоспроможність не є іманентною якістю підприємства (тобто його внутрішньою, природною якістю). Вона може бути виявлена й оцінена тільки за наявності конкурентів (реальних або потенційних). 

2. Це поняття є відносним, тобто воно має різний рівень стосовно різних конкурентів. 

3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства визначається продуктивністю використання залучених до процесу виробництва ресурсів. 

4. Рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства залежить від рівня конкурентоспроможності його складових (передовсім продукції), а також від загальної конкурентоспроможності галузі та країни. 

Залежно від глобалізації цілей дослідження виділяють такі рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства: 

1) світове лідерство; 

2) світовий стандарт; 

3) національне лідерство; 

4) національний стандарт; 

5)галузеве лідерство; 

6) галузевий стандарт; 

7) пороговий рівень. 

Якщо підприємство перебуває нижче за пороговий рівень, то його потенціал вважається зовсім не конкурентоспроможним. Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в зарубіжному бізнесі використовуються різноманітні методи. За напрямком формування інформаційної бази можна виділити критеріальні та експертні методи оцінки:

•критеріальні методи за інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. За належного інформаційного забезпечення ці методи є найточнішими;

•експертні методи прості у використанні, не потребують збирання повної інформації про конкурентів, оскільки базуються на думці досвідчених фахівців. Проте перевага таких методів є водночас і їхнім недоліком, бо іноді суб'єктивізм експертів може спотворювати результати оцінки. 

За способом відображення кінцевих результатів виокремлюють графічні, математичні та логістичні методи оцінки:

•графічні методи забезпечують найвищий рівень сприйняття кінцевих результатів оцінки, інтерпретованих у графічних об'єктах (рисунках, графіках, діаграмах та ін.);

•математичні методи базуються на факторних моделях оцінки, які полягають у розрахунку одного (інтегрального) показника або кількох цифрових значень показників, за якими формується остаточна оцінка. Ці методи вважають найточнішими, хоч іноді вони потребують обтяжливих математичних обчислень, тобто спеціальної підготовки працівників;

•логістичні методи є алгоритмізованими методами оцінки, які базуються на логічних припущеннях. 

За можливістю розробки управлінських рішень існують одномоментні та стратегічні методи оцінки:

•одномоментні методи – це, по суті, статичні методи тому, що оцінюють тільки фактичний стан справ, не забезпечуючи можливості розроблення заходів на перспективу;

•стратегічні методи уможливлюють не тільки оцінку стану конкурентоспроможності потенціалу підприємства на конкретну дату, а й розроблення стратегічних заходів з поліпшення цього потенціалу. 

За способом оцінки виділяють індикаторні та матричні методи:

•індикаторні методи - вони ґрунтуються на використанні системи індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства (фірми) і національної економіки в цілому. Під індикатором розуміють сукупність характеристик, які дають змогу у формалізованому вигляді описати стан параметрів того чи іншого об'єкта, що досліджується, і на цій підставі сформулювати рекомендації з підвищення результативності функціонування об'єкта;

•матричні методи - в основу цих методів покладено ідею розгляду процесів конкуренції в їх взаємозалежності та динаміці. Використовуючи матричні методи, управлінці мають змогу оцінити рівень конкурентоспроможності потенціалу не тільки свого підприємства, а й найближчих конкурентів, що допоможе розробити стратегію поведінки на ринку. 

Інтенсивність конкуренції в галузі оцінюється за допомогою розрахунку коефіцієнтів: 

1) Чотирьохскладовий показник концентрації виражає загальну частку чотирьох перших підприємств-лідерів ринку:

 

CR4 = (OP1 + OP2 + OP3 + OP4)/OP,

 

Де ОPi - обсяг реалізації продукції і-го підприємства, тис. грош. од.;

OP – загальний обсяг реалізації продукції по всій галузі, тис. грош. од.;

n – загальна кількість підприємств, що реалізують дану продукцію.

Першим кроком ранжируємо всі підприємства галузі за обсягом реалізації:

1. ЗАТ «Геркулес» , 2. ЗАТ «Лактіс -Миколаєв», 3. ТМ «PRESIDENT», 4. ТМ «Danone»,

 

CR4 = (4001985+2985215+1786225+978900)/12833325=0,76 (3.1)

 

Тому що значення даного показника досить велике це свідчить про велику частку підприємств на даному ринку.

2) Індекс Херфіндала враховує варіанти розподілу ринкових часток між конкурентами: 

 

Ih =   (3.2)

 

Де і = 1,2,3…n

хі = ОР1/ОР – ринкова частка і-ої фірми, %;

n – кількість фірм на ринку.

По перше визнаємо ринкову частку підприємств:

 

1. ЗАТ «Геркулес» 4001985/12833325=32%

2. ЗАТ «Лактіс -Миколаєв» 2985215/12833325=23%

3. ТМ «PRESIDENT» 1786225/12833325=13,9%

4. ТМ «Danone» 978900/12833325=7,63%

Ih = 0,1024+0,052+0,019+0,006=0,1794

 

3) Індекс Розенблюта – враховує ранги підприємств (і) відповідно до займаної ними долі ринку:

 

Іr =   (3.3)

Іr =   (1*0,32+2*0,23+3*0,139+4*0,0763)=0,7511

 

Отже, на основі розрахованих вище показників, можна стверджувати про не дуже високу інтенсивність конкуренції в молочної продукції.

 

 

 

Місія підприємства- це загальна мета підприємства. Особливе значення місії для діяльності підприємства полягає в тому,що вона:

•створює впевненість, що в організації є якісні,чіткі цілі;

•поєднує зусилля працівників на вибраних напрямках;

•сприяє розумінню і підтримки серед представників пов’язаних груп(акціонери, власники, що фінансують організації, владні структури,менеджери).

Найбільш вдалі визначеня місії відображені у Ешріджській моделі місії (рис.4.1).

 

Рис.4.1 Повна (Ешриджська) модель місії підприємства ЗАТ «Геркулес»

 

Ця місія відображає інтереси власників організації, співробітників, ділових партнерів, споживачів та суспільства. Існує також рекламна модель місії, яка призначена тільки для споживачів та суспільства в цілому.

Ми пропонуємо декілька варіантів рекламної моделі місії ЗАТ «Геркулес»:

1.«Краще не виробляти нічого, аніж неякісну продукцію»

2.«Ми виробляємо-ви відпочиваєте!»

3.«Геркулес сильніший за голод!»

Після визначення місії настає настпуний етап розробки стратегії-формування цілей підприємства. Місія є основною для встановлення цілей всієї організації, окремих підрозділів і підсистем. При формулюванні цілей необхідно враховувати також певні цінності і цілі, амбіції, становлення до ризику й етичні погляди, на які орієнтується вище керівництво.

Мета-це кінцевий стан, якого прагне досягнути фірма. Цілі визначають окремі конкретні напрями діяльності організації і є необхідною передумовою її успіху.

Генеральна ціль ЗАТ «Геркулес» має такий зміст: зкоротити виробничі витрати на 20% до 2013 року(в порівнянні з 2008 роком, в якому витрати на виробництво продукції склали 171750тис.грн.). Досягнення цієї мети можливе за допомоги реалізації технічних, організаційних, матеріальних, економічних і соціально-психологічних рішень. 

Розробимо дерево цілей ЗАТ «Геркулес» методом забезпечення необхідних умов.

«Дерево цілей» - це наглядне зображення підпорядкованності та взаємозалежності, за допомгою якого демонструється розподіл генеральної мети на підцілі, завдання і окремі дії.

 

 

З даної курсової роботи можемо зробити такі висновки: 

1. Було визначено поняття потенціалу, яке має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки вимірювання і управління. Також розглянуто розуміння терміна „потенціал”, його класифікацію, загальні характеристики і структуру. Найбільш повне визначення потенціалу підприємства дав 0.І. Олексик „Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень”. 

2. Досліджено методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу. Було визначено, що формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. 

3. Визначено, що конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів. Розглянули методи оцінки конкурентоспроможності підприємства. 

4. Розглянуто теоретичні основи оцінки потенціалу підприємства. Визначено, що оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку. 

5. Були досліджені методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства. Визначили методологію визначення вартості потенціалу підприємства. Розглянули детально кожний з підходів. Витратний підхід базується на постулаті, що потенційний власник-користувач не погодиться витратити на формування та реалізацію власних внутрішніх чи зовнішніх можливостей більше, ніж вартість очікуваного фінансово-майнового результату. Порівняльний підхід базується на інформації про недавні ринкові угоди з аналогічними об'єктами та її використання як бази визначення вартості об'єкта оцінки. Результатний підхід базується на залежності вартості об'єкта оцінки від можливостей його ефективного використання. тобто можливих результатів. 

 

 

1. Ковтун О.І.- Стратегія підприємства: Навч.посіб.:Л: «Новий світ-2000»-2006-388с.

2. Іванов В.Б. Потенціал підприємства: Науково-метод посіб.-К:Кондор, 2009.-300с

3. Хомяков В.І.: Управління потенціалом підприємства: К:Кондор, 2007.-400с

4. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006.-316с.

5. Примак Т.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник. 2-ге вид., стер. — К.: Вікар, 2002. — 176 с.

6. Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності під-ва промисловості:Навч.посіб.-К:Центр навч.літ-ри-2006-328с.

7. Корецький М.Х. Стратегічне управління-Навч.посіб.- К:Центр учбової.літ-ри-2007-240с

8. Клівець П.Г. Стратегія підприємства:Навч.посіб.:К: «Академвидав»-2007-320с.

9. Афанасьєв М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства:Навч-метод.посіб-Х: ВД «ІНЖЕК»,2007-272с.

10. Гавва В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінка::Навч.посіб-К: Центр навч.літ-ри-2004-224с.

11. Фляшер К. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе/ Фляшер К, Бенсуссан Б.-М.:-БИНОМ. Лаборатория знаний,2005-541с.

12. Немцов В.Д., Довгань Л.С. Стратегічний менеджмент:Навч.посіб.:НТУУ КПІ.-К.:ТОВ «ЕксОб»-2002-560с.

13. Міщенко А.П. Стратегічне управління:Навч.посіб.-К: «Центр навч.літр-и»-2004-336с.

14. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне модулювання: Навч.посіб.-К.:КНЕУ-2000-360с.

15. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз : Навч.посіб.-2-ге вид.,перероб. І доп.-К.:Алерта-2008-478с.

16. Дятлов А.Н. Общий менеджмент: Концепции и комментарии: Учебник/А.Н. Дятлов, М.В.Плотников,И.А.Мутовин-М:Альпина Бизнес Букс-2007-400с.

17. Кіндрацька Г.Л. Основи стратегічного менеджменту:Навч.посіб.-Л.:Кенапрі ЛТД, 2000

18. Пигунова О.В. Стратегия коммерческой деятельности предприятия розничной торговли-М.:Маркетинг-2002-117с.

19. Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навч.посіб-К.:КНЕУ-2001-232с

20. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2003.

21. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. Закл — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Либідь, 2003.

22. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І - Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 316с.