Розробка змісту і методики використання дидактичного забезпечення для професійної проби з металообробки для учнів 8-9 класів

2. Комп’ютерні вправи.

Назва, як така, свідчить про те, що цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та відпрацювання відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого матеріалу. Від підручника, або посібника сучасні ПК відрізняються інтерактивністю. Отже дуже важливим є те, що вчитель або учень може вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що під час вивчення, наприклад, теми „електротехнічні роботи” учні спочатку виконують запропоновані комп’ютером приклади складання електричних схем, а згодом складають свої власні електричні схеми.

3. Комп’ютерні симуляції та ігри.

Це є моделлю реальної або уявної ситуації, де учневі відводиться головна роль у її вирішенні. Тобто учень повинен адекватно застосовувати свої знання з техніки чи технології виробництва для того, щоб викликати певні наслідки, спрямовані на вирішення поставленого завдання. У процесі гри ситуація постійно змінюється залежно від дій учня. Іноді учневі пропонується визначити певні параметри, обрати роль, установити один з рівнів складності. В одній і тій самій грі можуть приймати участь кілька учнів.

Дуже часто симуляції та ігри використовують під час вивчення особливостей професійної діяльності, скажімо, на виробництві, в бізнесі чи в медицині. Учні спостерігають ймовірні наслідки своїх дій, маркетингових або діагностичних рішень, не піддаючи під ризик банкрутства або не ставлячи під загрозу стан здоров’я пацієнта. Як свідчить практика цей вид діяльності забезпечує значний рівень мотивації учнів. Крім того вони розширюють професійний словник і безперечно, стимулюють розвиток діалогового мислення. Це вкрай необхідно, адже вирішення певної виробничої проблеми часто вимагає її обговорення між учасниками гри.

4. Застосування техніки мультимедіа.

Застосування мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як сугубо техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео-, та ін.), що й породило сучасну назву, поняття мультимедіа поступово наповнило новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовують в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різноманітних предметів, навчальні, демонстраційні програми. Вже існують сотні тисяч компакт дисків з мультимедійними навчальними програмами, з різних предметів – загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних.

За належною програмного й технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо.

5. Тестові програми.

Значно можуть полегшити роботу учителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми. Вони корисні ще тому, що кожний учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал. широко застосовуються диски з програмами репетиторами, що дають змогу учням самостійно вивчати певний предмет, розв’язувати певні задачі, контролювати рівень знань тощо. Усе, про що йшлося вище, належить до проблеми використання ПК на уроках взагалі і під час занять з трудового навчання, зокрема [3].

Готуючись до проведення занять кожен учитель аналізує їх, визначає мету, уточнює тему. Як наголошував Д. О. Тхоржевський, залежно від теми проводиться відбір матеріалу, який повинен бути доступним для учнів і являти собою викінчене ціле. Практично це комплекс різних методів та прийомів для досягнення поставленої мети. Основна мета кожного заняття, що стоїть перед учителями, – це надання знань, які повинні отримати учні в процесі пізнавальної діяльності. Центральне місце нині відводиться наочності. За дослідженнями психологів, особистість сприймає зором до 80% інформації. А робота з комп’ютерними програмами суцільно зорова. Таким чином, реалізація наочності при розробці комп’ютерних програм – одна з основних умов успішного навчання.

Комп’ютер не виступає в ролі “мертвого” джерела знань для учнів, а оперує масивами інформації, яку школярі повинні опрацювати: вивчаючи новий матеріал, вирішуючи поставлене завдання та ін. Його потрібно використовувати як контролера знань, отриманих учнями. Комп’ютер оцінить знання без упередженості.

Проводячи заняття, вчителі досить часто звертаються до перщоджерел, які пропонують опрацювати учням. Робота з першоджерелами не викликає такої зацікавленості, активності, бажання співпраці в отриманні знань, як робота з комп’ютерною технікою. Робота з комп’ютером створює умови короткочасної зміни уваги, тобто учень працює з мишкою, зосереджуючи увагу на рухах руки, а потім переносить увагу на дисплей, що тимчасово зменшує навантаження на певні рецептори, даючи змогу їм відпочити. Проводячи заняття в комп’ютерному класі, необхідно продумати зміну діяльності учнів. Постійне напруження при роботі з дисплеєм необхідно замінювати на інші види робіт, щоб організм школяра міг відпочити. Переходити до вивчення наступного питання недоцільно доти, доки учень не опанує запропонований матеріал. Якщо робота для школярів цікава, то відповідне засвоєння знань відбудеться швидше, ніж при традиційному навчанні.

У своїх дослідженнях Д. О. Тхоржевський звертає увагу на те, що якість кожного заняття і досягнення