Розробка змісту і методики використання дидактичного забезпечення для професійної проби з металообробки для учнів 8-9 класів

Кожен навчальний посібник чинить на учнів певний вплив. Отже, посібники слід використовувати таким чином, щоб їх взаємодія приносила результат, максимально наближений до бажаного. При плануванні процесу навчання вчитель не повинен націлювати свою увагу лише на питання використання різноманітних посібників. Важливо добре продумати способи доцільного застосування такої системи навчальних посібників, елементи якої у відповідності з дидактико-методичною концепцією навчального процесу виконують різні, взаємно доповнюючі одна одну, функції. Для цього вчитель повинен знати потенціальні функціональні можливості відповідних навчальних посібників, співставити їх з іншими педагогічними засобами, які є у нього в наявності, охарактеризувати їх місце на певному відрізку (етапі) процесу навчання та визначити ту оптимальну функцію, котру вони виконати на основі наявних в них властивостей. При цьому він повинен враховувати також і рівень підготовки даного конкретного класу.

Навчальні посібники сприяють формуванню в школярів наукової картини світу та естетичному усвідомленню оточуючого. На уроках використовуються аудіовізуальні засоби навчання (навчальне кіно, телебачення).

Навчальні посібники допомогають вчителю організувати цілеспрямовану діяльність учнів, стимулювати розумові та практичні дії, забезпечуючи успішне навчання. Цю функцію виконують, наприклад, мігнітні стрічки при викладенні іноземних мов, діапозитиви або кододіапозитиви при зображенні динамічного боку явищ на уроках природничого циклу, робочі листи та зошити для початкової школи.

І на завершення, ряд навчальних посібників застосовуються з метою більш раціональної побудови певних дій вчителя або учнів. Сюди можна віднести, наприклад, контурні карти, штампи, шаблони всіх видів, сигнальні картки для вправ по граматиці при навчанні мовам, графічне зображення задач, аплікації для часто використовуваних символів і назв та ін [10].

 

 

Програма передбачає проведення професійної проби у 8-9 класах загальноосвітньої школи. На професійну пробу відводиться 22 години, з них 4 теоретичних та 18 практичних. В програмі виділяється два етапи – підготовчий етап та практичний етап. Під час практичного етапу проводяться проби І, ІІ, ІІІ рівнів. Цей етап охоплює 14 годин, які повністю використовуються для проведення практичних занять.

Більш цікавим для розробки дидактичного забезпечення є підготовчий етап, який включає діагностичну частину, підготовчий етап та навчальну частину. На все це відводиться 8 годин, 4 з яких відведені для вивчення теоретичного матеріалу. Перелік тем та розподіл годин подається в Додатку 1 – “Календарно-тематичний план підготовчого етапу професійної проби з металообробки”.

Перше заняття поєднує дві теми: “Вступ в професію” та “Спеціальна діагностика професійно важливих якостей (ПВЯ) ”. Під час розгляду другої теми учням необхідно пройти ряд тестів для виявлення рівня ПВЯ, чим і зумовлюється вибір дидактичного забезпечення: прилад “Супорт” (для визначення рівня координації руху рук) ; субтест з тесту “Технічне мислення” (для виявлення рівня технічного мислення) ; забезпечення, описане в методиці вимірювання лінійного, кутового окоміру (для визначення рівня окоміру).

На другому занятті бажано провести екскурсію на підприємство, щоб учні побачили зв’язок з життям професій профілю. Але можна обмежитися і переглядом кіно-, відеофільмів про професії, пов’язані з металообробкою.

В курсовій роботі розглядається розробка та методика використання навчально-контролюючої програми, яку можна використати, як дидактичне забезпечення, в навчальній частині підготовчого етапу, а саме, під час вивчення теми “Основи будови і принципу дії промислового токарно-гвинторізного верстату”. Дана тема, згідно календарно – тематичного плану, розглядається на третьому занятті.

Для проведення двох наступних занять в якості дидактичного забезпечення необхідно мати власне промисловий токарно – гвинторізний верстат та пристрої до нього, а також плакати та таблиці, в яких розглядаються порядок і послідовність змащування вузлів і механізмів верстатів; характеристика основних неполадок верстатів, алгоритм їх пошуку і усунення; матеріали, інструменти, прилади і пристрої, які використовуються при усуненні неполадок, обслуговуванні і експлуатації верстатів; основні органи управління металообробних верстатів: коробки швидкостей і подач, супорта, задьої бабки, електропостачання і ін. ; слюсарні інструменти. Один з таких плакатів, на якому зображено загальну будову верстата 1К62 був виготовлений нами. Його бажано застосовувати не тільки на четвертому та п’ятому заняттях, але й протягом всієї професійної проби. Це пов’язано з тим, що будова промислового токарно – гвинторізного верстата є досить складною, і учні швидше її запам’ятають, якщо весь час будуть бачити перед собою назви та розташування основних частин верстата, зображених на плакаті.