Розробка змісту і методики використання дидактичного забезпечення для професійної проби з металообробки для учнів 8-9 класів

Навчально – контролююча програма (далі по тексту – НКП) складається з двох частин – теоретичної (навчальної) та контролюючої відповідно. Отже вона може бути використана на наступних етапах заняття: вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу. НКП розроблена для використання на одному занятті, але після модифікації її можна використати, наприклад, для формування і закріплення знань по всіх темах, що вивчаються на підготовчому етапі професійної проби. В цьому випадку НКП можна буде використовувати і етапі перевірки раніше вивченого матеріалу або актуалізації опорних знань.

В теоретичній частині НКП розглядаються загальна будова універсального токарно-гвинторізного верстата 1К62 та його кінематична схема. Матеріал викладається послідовно і містить необхідні рисунки. Під час вивчення розділу “Кінематична схема” учні можуть скористатися коротким довідником по умовних позначеннях, які застосовуються в кінематичних схемах, який також наявний в програмі.

Контролююча частина НКП призначена для здійснення контролю засвоєння учнями матеріалу, з яким вони ознайомилися в теоретичній частині. Під час проходження тестування учням пропонується відповісти на 6 запитань, кожне з яких оцінюється в 2 бали. Результати проходження тесту виводяться на екран – для ознайомлення з ними учня, а також зберігаються у файлі – для подальшого використання вчителем (наприклад, для підбивання статистики). Час, що виділений для проходження тесту в програмі не обмежується – вчитель сам визначає скільки часу потрібно тому чи іншому класу.

Якщо учень отримує низький бал бажано запропонувати йому ще раз уважно ознайомитися з теоретичним матеріалом. Бажано, щоб школярі під час вивчення нового матеріалу занотовували основні відомості в робочі зошити.

 

 

Згідно навчального плану на трудове навчання в 8-9 класах виділяється дві години на тиждень. Таким чином, всього на трудове навчання в 8-9 класах відводиться 136 годин (по 68 годин у кожному класі). Пропонується відводити 22 години для виконання однієї професійної проби. Враховуючи даний об’єм годин, протягом двох років (8-9 класи) можливе проведення шести професійних проб. При додатковому виділенні годин на трудове навчання за рахунок шкільного компоненту і факультативів, а також використання позаурочного часу, кількість професійних проб можна збільшити. Їх оптимальна кількість повинна бути 16.

Базою для проведення професійних проб можуть бути шкільні навчальні майстерні, міжшкільні навчально-виробничі майстерні, лабораторії МНВК, навчально-дослідні ділянки і цехи, різноманітні професійно-виробничі заклади, гуртки, секції, студії, заклади додаткової освіти, домашні умови і інші.

Для організації і проведення професійних проб у школі необхідно мати відповідно підготовлених спеціалістів. Визріває доцільність внесення в зміст навчального плану підготовки вчителів трудового навчання питань з організації і методики проведення професійних проб. На даний час учитель трудового навчання є основною особою, яка здійснює профорієнтаційну роботу і найбільш підготовлена для організації і реалізації професійних проб.

У процесі організації і проведення професійних проб учитель використовує різноманітні методи: усний виклад навчального матеріалу (пояснення принципу дії і будови знарядь праці, наукової суті технологічних процесів і т. п., розповідь про професії, виробництво і т. п.) ; бесіда (для перевірки знань і повідомлення нових знань) ; навчальна демонстрація (показ зразків, механізмів, машин і т. п., начально-наочних посібників, кінофільмів, діафільмів і діапозитивів, технічної документації, трудових прийомів і операцій) ; методи перевірки і оцінки знань, вмінь і навичок учнів (усні запитання, практичні контрольні роботи і ін). Слід використовувати діагностичні і активні методи; виконання трудових завдань і вправ на тренажерах, учнівський експеримент, навчально-дослідницькі роботи, різноманітні ігри та інші.

Кожна професійна проба передбачає професіографічні екскурсії для ознайомлення учнів з різними виробництвами та їх особливостями, з творчими можливостями професій. Профорієнтаційна цінність проб полягає також в тому, що учні випробовують свої сили в праці, наближеній за характером і змістом до професійної діяльності конкретного спеціаліста. Це дозволяє їм співставити свої здібності і можливості з вимогами професії до людини, свідомо підійти до професійного самовизначення. Важливим є те, що підведення до професійного самовизначення здійснюється на політехнічній основі. Для цього в учнів формуються цілісні наукові уявлення про виробничий і трудовий процеси, про організацію і економіку праці та виробництва, про види трудової діяльності з конкретної спеціальності.

У програмах також передбачається формування соціально-економічних поглядів учнів шляхом ознайомлення їх з документами уряду з цих питань; перспективами становлення і розвитку ринкової економіки України; основами підприємницької діяльності, маркетингу і т. п. Програмами також передбачено економічне виховання учнів: бережливого ставлення до обладнання, інструментів, раціонального і економного використання матеріалів і електроенергії. Для забезпечення розвитку творчих здібностей пропонується залучення школярів до конструкторської і раціоналізаторської діяльності по вдосконаленню існуючих і розробці нових пристроїв, інструментів і технології виготовлення виробів, тощо. Проби передбачають вирішення творчих задач і завдань з виконання економної розмітки, раціонального підбору інструментів, матеріалів і режимів виробництва та організації робочого місця, які сприяють розвитку самостійності, ініціативи і творчої активності людини. Особлива увага на всіх заняттях приділяється правилам охорони праці, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.