Розвиток навичок самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»

Нами було встановлено три рівні сформованості творчої самостійності за компонентами:

-достатній рівень характеризується тим, що рішення приймаються переважно на основі рекомендацій викладача або підказок і порад інших студентів, креативні показники самооцінки особистості зміщені до низьких значень; умінням більш-менш точно формулювати визначення, вибирати запропоновану схему без пояснень; заучуванням матеріалу без системності; теоретичною необґрунтованістю рішення завдань; мінімальним використанням джерел інформації. Відсутні уміння й навички володіння методами й механізмами творчого пошуку, навички організації самостійної діяльності. Має місце неточне розуміння завдань, труднощі у визначенні причини й наслідку. У процесі навчання не проявляються творча активність, самостійність.

- середній рівень – великий вплив на мотив реалізації творчої самостійності мають зовнішні фактори, засновані на помітності особистості й можливості одержати схвалення своїм діям; особистий досвід превалює при виробленні рішення, а креативні показники самооцінки тримаються в рамках значень середнє, вище за середнє. Є присутнім грамотне формулювання термінів, уміння застосовувати правило; уміння виділяти головне в досліджуваному матеріалі; рішення приймаються на теоретичній основі, але відсутнє всебічне дослідження ситуації; використання різних джерел інформації; алгоритмізоване рішення. При цьому проявляється низька самостійність. Потребує допомоги при плануванні професійної діяльності.

Не завжди адекватно оцінює себе за результатами своєї професійної діяльності. В особистісному аспекті нестійкі показники працездатності, прояв творчої активності не носить систематичного характеру.

- високий рівень – творча самостійність активізується внутрішніми мотивами особистості, прагненням до самовдосконалення, самореалізації; рішення приймаються не тільки на основі особистого знання, досвіду, але й використовуються всілякі інформаційні джерела; оцінка особистісних творчих резервів у студентів досить висока. Відпрацьовано вміння точно й обґрунтовано формулювати визначення, указувати залежність одного поняття від іншого, робити конкретні теоретичні висновки; виділяти головне й уміти пов'язувати з попередніми знаннями; технічно грамотно описувати ситуацію й адекватно її оцінювати; мотивоване використання сучасних джерел інформації; власне бачення ситуації й вироблення власного стилю в ухваленні рішення. Технологічна сфера показує вміння організувати самостійну діяльність, володіння методами творчої самостійної діяльності, уміння критично оцінювати результати діяльності; самостійність при плануванні роботи; правильне осмислення змісту професійного завдання, виділення елементів і визначення способів виконання; постійно оцінює себе з погляду успішного виконання професійної діяльності.

Отже, системоутворюючим фактором вивчення дисципліни визначена творча самостійність студента як інтегративна якість особистості, що проявляється в самостійному, мотивованому і творчому стилі діяльності. Структура і зміст компонентів творчої самостійності студентів наступна: мотиваційний – націленість на успіх, цілеспрямованість самостійної діяльності, усвідомлення себе як професіонала та значимості професійної творчості; когнітивний – адекватність знань, що добуваються самостійно, творче їх застосування, уміння оцінювати ситуацію та своє ставлення до неї, генерувати ідеї; організаційно-технологічний – уміння ставити цілі та приймати рішення, планувати і прогнозувати свою самостійну діяльність, володіння методами і механізмами творчого пошуку, систематизації та застосування інформації; особистісний – розвиток творчих якостей особистості та самостійності мислення, докладання вольових зусиль для подолання інтелектуальних ускладнень. 

Констатувальний експеримент проводився у Бердянському державному педагогічному університеті на кафедрі хореографії і мав за мету – визначити ставлення студентів-хореографів до самостійної навчальної діяльності та з’ясувати рівень зацікавленості даною проблемою. З цією метою нами було проведено анкетування серед студентів 1-4 курсів денної форми навчання, використовувався метод спостереження за навчальною діяльністю студентів, за їх самостійною роботою в аудиторний та позааудиторний час. Особливу увагу ми приділяли самостійній роботі студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю». 

Основними методами на цьому етапі дослідження були спостереження, анкетування та бесіда. Важливість анкетування визначалася відповідністю змісту запитань меті дослідження. Анкети мали закриті питання, у яких були можливі варіанти відповіді, та відкриті – відповіді, на які давали самі студенти (див. додаток).

У процесі дослідження вивчалися:

1) обсяг самостійної пізнавальної діяльності студентів у загальному бюджеті навчального часу; сформованість та формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів; відношення та прагнення студентів до самостійної пізнавальної діяльності; запропоновані види самостійної пізнавальної діяльності; рівень вмінь самостійної пізнавальної діяльності;

2) труднощі, які виникають у викладачів при організації самостійної пізнавальної діяльності студентів; наявність програм (планів) навчання самостійної пізнавальної діяльності; методичне забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів; організація самостійної пізнавальної діяльності студентів та її контроль.

Зробимо детальний аналіз результатів анкетування. Аналіз результатів анкетування показав, що у більшості студентів спеціальності «Хореографія» (70%) виникає інтерес до самостійного виконання навчальних завдань, 30% студентів відповідають, що цей інтерес виникає лише іноді. Це доводить, що студенти спеціальності «Хореографія» у більшості розуміють важливість самостійного виконання навчальних завдань. 

На запитання: «Чи плануєте Ви самостійної пізнавальної діяльності?» одержані дані підтвердили негативну відповідь студентів. Так за загальними даними 56% студентів не планують самостійної пізнавальної діяльності. Навіть при деяких вміннях самостійно працювати студенти відзначають, що повільно сприймають навчальний матеріал на слух, а також при вивченні та конспектуванні. Таким чином, можна виявити не сформованість у студентів психологічної готовності до самостійної пізнавальної діяльності, незнання загальних правил її організації, невміння реалізувати запропоновані дії.

На запитання анкети: «Скільки часу на тиждень Ви відводите на самостійну підготовку до