Розвиток навичок самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»

Головною метою самостійної роботи при вивченні даної дисципліни є активізація розумової та творчої діяльності студентів, формування потреби безперервного самостійного поповнення та вдосконалення необхідних для професійного становлення інтелектуальних та творчих здібностей.

Змістом самостійної роботи студента-хореографа на шляху вивчення теорії і методики класичного танцю є заздалегідь спроектовані та скеровані на досягнення основної мети завдання, які передбачають:

-частину теоретичного (додаткового) матеріалу, менш складного за змістом, що не вимагає втручання викладача на етапі ознайомлення або матеріалу дослідницького характеру;

- окремі практичні завдання, які не потребують безпосередньої взаємодії педагога та студента в процесі вивчення чи відпрацювання;

- творчі завдання.

Враховуючи спосіб здійснення педагогом контролю за якістю самостійної роботи студента-хореографа можна виділити наступні її форми:

-самостійна робота на аудиторних заняттях;

-позааудиторна самостійна робота.

Зміст окремих форм самостійної роботи студента в процесі вивчення класичного танцю характеризує її класифікацію:

-репродуктивна;

В основі репродуктивної самостійної роботи майбутнього вчителя танцю виступає технічне відпрацювання вивчених в процесі занять танцювальних елементів біля станка чи посеред зали.

-реконструктивна;

Даний вид самостійної роботи характеризується доопрацюванням поданого викладачем навчального матеріалу: запис хореографічної композиції (чи навпаки – розбір та постановка), написання конспекту прослуханої лекції тощо.

-продуктивна (творча);

Особливий вид роботи, спрямований на побудову власних, передбачених навчальною програмою, танцювальних комбінацій, етюдів, хореографічну імпровізацію, створення образу, а саме – виконання творчого завдання спрямованого на створення нового оригінального продукту.

-науково-дослідницька;

Важливий і водночас необхідний вид самостійної роботи студента, що характеризується включенням в навчально-виховний процес інтелектуальних зусиль. Основними завданнями самостійної науково-дослідницької роботи студента-хореографа є дослідження танцювального фольклору з подальшою інтерпретацією у сценічний варіант, проведення педагогічного експерименту, теоретичні обґрунтування окремих явищ хореографічного мистецтва, підготовка до участі в конференції, олімпіаді тощо.

Самостійна робота студентів-хореографів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення теорії і методики класичного танцю:

-основна література (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники, методичні вказівки щодо виконання певного роду завдання);

-додаткова література (фахова, наукова, періодична, Інтернет ресурси);

- мультимедіа (відео та аудіо матеріали, презентації PowerPoint, ілюстрації та ін.).

Під час самостійного опрацювання навчального матеріалу великого значення для студента набуває навчально-методичний комплекс дисципліни, який зберігається в паперовому варіанті на кафедрі та електронному – в системі дистанційного навчання «Moodle» чи іншого її аналогу, зміст якого передбачає:

-навчальну та робочу програму з дисципліни з чітким визначенням змісту й обсягу аудиторної і позааудиторної навчальної роботи;

-лекційний курс;

-методичні рекомендації до виконання танцювальних елементів, які виносяться на самостійне вивчення;

-методичні рекомендації до самостійної роботи студента з чітко встановленими завданнями та вимогами щодо їх виконання;

-критерії до оцінки знань і вмінь із даної дисципліни;

-перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань;

-перелік запитань, що виносяться на залік чи екзамен;

-пакет контрольних завдань, запитань, тестів для самоперевірки;

-список основної та додаткової літератури;

-ілюстративні матеріали.

Важливо також звернути увагу на проблеми, покращення яких може призвести до збільшення ефективності самостійної роботи. Вважаємо, що чи не основною проблемою постає правильно організований процес контролю.

Контроль виконання самостійної роботи студента проводиться відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Рекомендовані такі основні форми контролю самостійної роботи:

-поточний контроль;

-модульний контроль;

-тестування;

-проведення контрольних (самостійних) робіт;

-усне опитування з теорії;

-перевірка домашніх (творчих) завдань;

-прослуховування доповіді з самостійно вивчених розділів дисципліни;

-практичний показ самостійно складеної комбінації чи етюду;

-захист індивідуального навчально-дослідного завдання;

-проведення олімпіади, круглого столу серед студентів, які одночасно вивчають курс «Теорія і методика класичного танцю»;

-підсумковий контроль (залік, екзамен).

Можливим є застосування й інших форм контролю самостійної роботи.

Варто відзначити, що самостійна діяльність майбутнього вчителя хореографії повинна здійснюватися за систематичним графіком з чіткими вимогами та регламентом, поєднуючи в собі певні правила та стимули.

Основними факторами, які стимулюють студента-хореографа до систематичної самостійної діяльності є:

-формування внутрішньої мотивації студента (самовдосконалення, саморозвиток, професійне зростання тощо);

-чітка установка з боку педагога на постійність і поетапність в ході навчально-самостійної діяльності;

-планування змісту самостійної роботи як однієї із провідних форм навчально-виховного процесу;

-комплексний підхід до організації самостійної роботи;

- постановка конкретних, чітких вимог та критеріїв оцінки до результатів самостійної роботи;

-індивідуальні консультації студентів;

-планомірний розподіл обсягу аудиторної і самостійної роботи;

-надання необхідного методичного матеріалу;

-своєчасна оцінка результатів самостійної діяльності студента;

Самостійна робота є особливою формою прояву творчої активності студента, ефективність якої залежить від її планування, організації, змісту, взаємозв’язку, характеру завдань та результатів її виконання.

Отже, залучення студентів-хореографів до основних форм та видів самостійної роботи в процесі вивчення теорії і методики класичного танцю успішно сприятимуть формуванню необхідних особистісних якостей, знань, умінь, навичок на шляху професійного становлення.

 

 

У розділі представлено аналіз наукових підходів до визначення понять