Розвиток просторової перцепції у осліплих осіб зрілого віку

- розвиток просторового сприймання базується на психологічних та педагогічних засадах, детермінується особливостями психіки досліджуваних;

- перцептивний розвиток забезпечується психологічними умовами (зовнішніми і внутрішніми), які є своєрідними й індивідуальними для кожного реабілітанта за віком, глибиною та часом набуття зорової патології. Дотримання адекватних психологічних умов обумовлює ефективність корекційної методики;

- в ході експериментального навчання і контрольної діагностики не виявлено особливостей, які б перешкоджали сумісному навчанню за однаковою програмою тотально і парціально сліпих, осіб трьох різних періодів зрілості та осіб протилежної статі;

- орієнтаційно-просторова тривожність, як вторинний компонент в структурі дефекту, гальмує особистісний розвиток і перцептивну реадаптацію пізноосліплих. ОПТ може бути послаблена в результаті і за допомогою перцептивної корекції.

Перцептивно-корекційні заходи нормалізують особистнісні структури інваліда, полегшують суб'єктно-об'єктну взаємодію, збагачують перцептивний досвід.

1. Журов В. В. Загальне обгрунтування психокорекції інтермодального сприймання відкритого простору пізноосоліплими особами зрілого віку // Дефектологія. – 2000. – №3. – С. 32-36.

2. Журов В. В. Проблеми та шляхи корекції просторового орієнтування в незрячих // Дефектологія. – 1997. – № 4. -С. 12-17.

3. Журов В. В. Просторове орієнтування в реабілітації сліпих // Дефектологія. – 1997. -№ 1. – С. 26-29.

4. Журов В. В. Сенсорно-перцептивний розвиток у системі навчання просторової орієнтації та мобільності інвалідів за зором // Дефектологія. – 1999. – № 2. – С. 41-44.

5. Журов В. В. Формування просторових образів середовища /паттернів/ у дослідженнях засобів орієнтування сліпих // Дефектологія. – 2001. – № 2. – С. 6-9.

 

 

Журов В. В. Розвиток просторової перцепції у осліплих осіб зрілого віку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 08 – спеціальна психологія. – Інститут дефектології АПН України, Київ, 2001.

У дисертації розглядається актуальна проблема розвитку просторової перцепції відкритого простору у пізноосліплих осіб зрілого віку.

Результати констатуючого дослідження дозволили уточнити функціонування перцептивного апарату при побудові перцепту на компенсаторній основі. Визначено центральне детермінуюче місце просторової перцепції у процесах просторової орієнтації на відкритій місцевості. В результаті структурно-системного аналізу функціонування перцептивного апарату доведена можливість побудови полімодального образу місцевості при глибокій зоровій депривації.

В ході дослідження визначені інтегративні орієнтаційно-перцептивні рівні сформованості цих процесів, психологічні умови перцептивного навчання, розроблено методику цього навчання.

У роботі виявлено двосторонній зв'язок між рівнем орієнтаційно-перцептивних процесів та орієнтаційно-просторовою тривожністю в структурі вторинних відхилень зорового дефекту.

Розробка психологічних умов перцептивного навчання і психолого-педагогічних засобів корекції інтермодального сприймання відкритого простору цієї категорії осіб має практичне значення для реабілітологів при здійсненні завдань реабілітації.

Ключові слова: просторова перцепція, паралельна активність аналізаторів, орієнтаційно-перцептивні рівні, психолого-педагогічна корекція, орієнтаційно-просторова тривожність.

 

Журов В. В. Развитие пространственной перцепции у ослепших лиц зрелого возраста. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 08 – специальная психология. – Институт дефектологии АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации разрабатывается актуальная для реабилитологии проблема пространственной перцепции открытой среды ослепших инвалидов в период зрелости.

В ходе констатирующего исследования, руководствуясь ролью объектно-субъектных отношений в процессе восприятия, рассматривая основные психологические теории и школы с позиции продуктивного синтеза, проанализировав функциональную структуру восприятия с позиции структурно-системного подхода были выявлены компенсирующие утрату зрения резервы в особенностях построения перцепта.

Для объяснения процесса обработки информации при построении перцепта и дальнейших практических разработок проблемы предложена авторская модель функционирования восприятия, позволяющая наглядно й предметно представить процессе построения полимодального образа при сенсорной депривации.

Был сделан предварительный вывод о центральном й детерминирующем месте и роли перцепции для пространственно-ориентационных процессов.

Анализ основных литературных источников по проблеме восприятия ослепших показал, что, во-первых, восприятие и ориентировка многими авторами рассматривались порознь, хотя и декларировалось их функциональное единство; во-вторых, пространственная перцепция не рассматривалась с точки зрения информативности полимодального образа при параллельной активности анализаторов.

В ходе предварительного исследования с помощью взаимодополняющих методов интервьюирования, обсервации и полевого эксперимента в естественных условиях было установлено, что:

- большинство испытуемых при низком качестве восприятия (моно- или бисенсорном) имели низкие результаты самостоятельного пространственного ориентирования – потребность в сопровождении, ошибки в ходьбе, значительное отклонение от прямой маршрута, неуверенность передвижения, низкий уровень словесного описания пространства;

- от уровня сенсорного восприятия однозначно зависит уровень пространственного ориентирования.

На основе функциональной взаимосвязи перцепции й ориентирования были установлены три интегративных ориентировочно-перцептивных уровня сформированности данных процессов, которые были выявлены и на формирующем этапе исследования.

Разработанная с учетом результатов констатирующего эксперимента оригинальная методика развития ориентировочно-перцептивных процессов и психологические условия её реализации способствовали активизации перцептивной деятельности реабилитантов и повышению качества их пространственной ориентировки.

Учет психологических особенностей возраста, полимодальность перцепта как компенсирующий психологический резерв, особенности зрительных образов ослепших, межсистемные интеркореляции, необходимость преодоления страха пространства – таковы основные направления содержания перцептивной реадаптации.

Также была установлена взаимозависимость между ориентировочно-пространственной тревожностью и ориентировочно-перцептивными уровнями.

Результаты исследования имеют практическую значимость для разработки и решения задач реабилитации всех групп инвалидов по зрению.

Ключевые слова: пространственная перцепция, параллельная активность анализаторов, ориентировочно-перцептивные уровни, психолого-педагогическая коррекция, ориентировочно-пространственная тревожность.

 

Zzhurov V. V. Development spatial perceptional beside is gone blind persons of mature age. – Manuscript. Dissertation for gaining the scientific degree of psychological sciences' candidate by speciality 19. 00. 08 – special psychology. – The Institute of Defectology at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The actual problem of space perception of done blind mature invalids is considered in the dissertation. The results of certifying research allowed to amplify the functioning of perceptional system in case of building the percent on compensatory base. The central determining space perception place in the processes of space orientation in the open area is defined. The possibility of building the polymodal area image in the case of deep sight deprivation is proved during the structural systematic analysis of perceptional system functioning.

The intergrational orientational levels of these processes' formation are determined in the research. Also the psychological conditions of perceptional studying and its methodology are defined and worked up.

In the work the both-side connection between the level of orientational perceptional process and orientational area duration in the structure of secondary defective deviation is found out.

The working out psychological conditions of perceptional studying and the methodology of such a studying has a practical significance for rehabilitologists in case of auomplishing abilitational tasks.

The key words: space perception, parallel activity of analyzers, orientational perceptional level, psyhological pedagogical correction, orientational perceptional duration.