Розвиток теорії та практики реальної освіти на західноукраїнських землях (1849 – 1939 рр.)

6. Саф’янюк З. Розвиток теорії реальної освіти у працях європейських педагогів (кін. XVIII – XIX ст.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. – 2005. – № 12. – С. 84-87.

7. Саф’янюк З. Демократизація прав абсольвентів європейських закладів реальної середньої освіти (друга пол. ХІХ ст.) // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Вип. 21. – Ч. 1 – 2006. – С. 338-345.

 8. Саф’янюк З. Про становлення вищих закладів реальної освіти в Європі у XVII –XIX столітті // Проблеми цілісного розвитку особистості студента як суб’єкта педагогічної взаємодії (глобальні і регіональні тенденції): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Донецьк, 2004. – С. 88-94.

9. Саф’янюк З. К.Д. Ушинський і розвиток європейської теорії реальної освіти // К.Д. Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти: Матеріали міжнародної науково-практичній конференції. – Одеса, 2004. – С. 30-33.

 

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2007.

Дисертацію присвячено розгляду історико-педагогічних аспектів розвитку теорії та практики реальної освіти на території західноукраїнських регіонів протягом їх перебування під владою Австрійської й Австро-Угорської імперій, а згодом Польщі, Румунії та Чехословаччини. 

Охарактеризовано передумови та основні періоди розвитку закладів реальної освіти західноукраїнського регіону у 1849–1939 роках. Виявлено основні тенденції в розвитку реальної освіти в європейському контексті. Виокремлено дидактичні особливості функціонування середніх закладів реальної освіти, зокрема зміст, форми, методи й засоби навчання в найбільш розповсюджених закладах реальної освіти: реальних школах і реальних гімназіях досліджуваних земель. Окреслено ідеї історико-педагогічного досвіду діяльності реальних навчальних закладів минулого, які доцільно використати у сучасних середніх школах.

Увага звернена на політичні, культурні й економічні умови, які впливали на формування реальної освіти в означених регіонах. Центральне місце в роботі займає аналіз навчальних планів і змісту освіти у середніх реальних навчальних закладах, виявлення сутності шкільних реформ.

Ключові слова: реальна освіта, реальні навчальні заклади, навчальний план, зміст освіти.

 

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Прикарпатский национальный университет имени Василя Стефаника, Ивано-Франковск, 2007.

Диссертация посвящена рассмотрению историко-педагогических аспектов развития теории и практики реального образования в западноукраинских регионах во второй половине ХIХ – первой половине ХХ века в период, когда эти земли находились под властью Австрийской и Австро-Венгерской империй, а со временем Польши, Румынии и Чехословакии.

Содержание диссертации раскрыто в двух разделах, которые посвящены основным тенденциям и организационно-дидактическим особенностям развития учебно-воспитательных заведений реального типа в определенный исторический период.

В диссертации рассматривается: состояние разработки проблемы с точки зрения историко-педагогического и дидактического подходов на основании обзора литературы по данному вопросу. Особое внимание уделено изучению процесса эволюционного развития различных типов реальных учебных заведений. 

Обнаружены предпосылки основания и периоды развития заведений реального образования в странах Европы. Прослежено формирование нормативно правовой базы деятельности заведений реального образования, исследован вклад европейских педагогов в развитие теории реального образования, рассмотрены дидактические взгляды западноукраинских педагогов на роль и место реального образования. 

Путем сравнительного анализа автор освещает особенности развития реального образования на западноукраинских землях в 1849–1939 гг. Изложены общественно-политические и культурные условия, в которых стало возможным возникновение реальных школ, гимназий и лицеев на территориях Галиции, Буковины и Закарпатья; раскрыты особенности организационно-дидактических систем, а также структура образовательных систем и сущность образовательных реформ того времени. 

Выяснено место исследуемых учебных заведений реального направления в структуре системы образования второй половины ХІХ – начала ХХ ст.; охарактеризировано содержание реального образования в контексте формирования учебных планов и программ; проработаны учебники, учебные пособия и учебно-научная терминология; рассмотрено материально-техническое обеспечение заведений реального образования; проанализирован процесс подготовки педагогических кадров для заведений реального образования.

Установлено, что дидактическая система реальных средних школ базировалась на углубленном изучении естественно-математических дисциплин и новейших языков. На примере учебных планов и программ малоисследованных реальных школ Галиции проанализировано содержание образования тех учебных заведений, которые действовали на западноукраинских землях второй половины ХІХ – начала ХХ ст. Установлено, что оно отвечало потребностям социально-экономического развития, а также удовлетворял политические и культурно-образовательные потребности государств, в которые входили Галиция, Буковина, Закарпатье и Волынь, и состоял из базового и школьного компонентов. Значительное внимание уделяется вопросам обновления форм, методов и содержания образования в реальных учебных заведениях западноукраинских территорий.

Выявлено влияние различных факторов на процесс становления и развития реальных учебных заведений в различных регионах западной Украины, выделены периоды и тенденции в их развитии. Раскрыт процесс формирования дидактических систем реального образования. В развитии теории и практики данного направления образования исследуемого периода в европейском контексте охарактеризированные дидактические особенности их функционирования. Выявлены характеристики государственного реального среднего образования в исследуемый период. Обоснованы пути творческого использования национального опыта в современных условиях.

Основные положения и выводы диссертационного исследования могут быть введены к содержанию нормативного курса „История педагогики”, использованы при составлении учебных программ, спецкурсов, спецсеминаров, с целью написания учебников, учебных пособий для высших учебных заведений, а также могут быть полезными для студентов, магистров и аспирантов во время выполнения ими дипломных, магистерских и диссертационных работ по историко-педагогической проблематике. Анализ учебных планов и программ, а также тенденций и особенностей становления и развития реальных образовательных учреждений прошлого, будут полезны для использования в процессе реформирования современной системы образования. В частности – учебных заведений разного типа: средних общеобразовательных школ, гимназий, лицеев, авторских школ с углубленным изучением естественно-математичних дисциплин.

Проведенное диссертационное исследование не исчерпывает всех аспектов избранной проблемы. В дальнейшем направлениями научных разработок могут считаться: дидактические особенности развития румынских лицеев Буковины 1919–1939 годов; естественно-математических лицеев Галиции в 30-е годы ХХ столетия; содержание образования средних учебных заведений Закарпатья (вторая половина ХІХ – начало ХХ столетий).

Ключевые слова: реальное образование, реальные учебные заведения, учебный план, содержание образования.

 

The dissertation for acquiring the Degree of Candidate of Pedagogical sciences, speciality 13.00.01 – general pedagogics and history of pedagogics. – Vasyl` Stephanyk Precarpathian National University Ivano-Franfivs`k, 2007.

The dissertation is devoted to consideration of historical pedagogical aspects of development of the theory and practice of real education in territory of three Western Ukrainian regions in the second half 19 th – to the first half of the 20 th of century during when these grounds were under authority of the Austrian Empire, the Austro-Hungarian Empire, and in due course the Poland, the Romania that of the Czechoslovakia. 

Preconditions and the basic periods of development of institutions of real education of the West-Ukrainian grounds in 1849–1939 are characterized. The basic tendencies in development of real education in the European context are revealed. Didactic features of activity of average institutions of real education, in particular the maintenance, forms, methods and means of training in the most widespread institutions of real education are allocated: real schools and real grammar schools of the investigated grounds. The central place in work borrows the analysis of curricula and maintenances of education in average real educational institutions, revealing of essence of school reforms.

Key-words: real education, real educational institutions, education curricula, maintenance of education.