+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
У процесі дослідження використовувалися методи: діалектичний, що дозволив провести теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності інтеграції та її складових елементів; абстрактно-логічний – відпрацьована система форм господарювання в АПК і зокрема в переробній промисловості; комплексного економічного аналізу – вивчення господарської діяльності переробних підприємств, оцінка сировинної бази м'ясної промисловості; порівняльного аналізу – зіставлення фактичних даних звітного і попередніх років при визначенні чинників розвитку виробництва м'ясопродукції; розрахунково-конструктивний – обґрунтування параметрів розвитку малих підприємств, модулів виробництва яловичини і свинини; екстраполяції – обґрунтування факторів впливу на формування інвестицій для заготівлі сировини і відновлення основних засобів м'ясопереобних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:
- доповнено наукові і методичні положення щодо сутності інтеграції аграрного і промислового виробництва двома складовими: “інтеграція як стан” і “інтеграція як процес”;
- знайшли подальший розвиток питання доцільності створення малих м'ясопереробних підприємств на приватній і корпоративній основі;
- знайшло подальший розвиток обґрунтування показників ефективності малих підприємств систематизованих за ознаками функціонування суб'єкта і використання коштів засновника;
– визначені організаційно економічні чинники: що впливають на розвиток виробництва м'ясопереробних підприємств;
- знайшли подальший розвиток методичні підходи оцінки сировинних ресурсів м'яса та пріоритетного зниження собівартості м'ясопродукції перед зростанням цін реалізації його на різних сегментах ринку;
- вперше розроблено організаційно-економічні параметри вирощування яловичини і свинини для неспеціалізованих сільськогосподарських підприємств і модулі виробництва свинини на 10 основних свиноматок для особистих селянських і фермерських господарств;
- вперше дано організаційне і економіко-технологічне обґрунтування малого підприємства з переробки м'яса потужністю одна тонна м'ясопродуктів за зміну;
– знайшло подальший розвиток обґрунтування маркетингової діяльності в ковбасному виробництві спрямоване на пакування, створення торгівельної марки, сегментації ринку;
- знайшли подальший розвиток методи управління якістю продукції при транспортуванні худоби і свиней, при розробці екологічного маркетингу підприємств та при забезпеченні техніко-економічних умов і стандартів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані для опрацювання заходів щодо подальшого економічного розвитку виробництва м'ясопереробних підприємств. Практичне значення мають: запропоновані модулі інтенсивного вирощування худоби і свиней для невеликих сільськогосподарських підприємств, особистих селянських та фермерських господарств, а також методика техніко-економічного обґрунтування малих підприємств та формування виробничої функції інвестування оборотних і основних засобів переробки м'яса. Пропозиції щодо створення малих м'ясопереробних підприємств та модулів інтенсивного вирощування худоби і свиней прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Черкаської облдержадміністрації (довідка від 19. 07. 02 р.).
Теоретичні результати, висновки і розробки автором методики рекомендуються до впровадження у навчальному процесі, зокрема при викладанні курсів “Економіка підприємств” Черкаського державного технологічного університету (довідка від 05. 09. 02р.).
Особистий внесок здобувача. З наукових праць опублікованих у співавторстві в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. За списком робіт, які подано в авторефераті, особисто автором зроблено: [7] визначені основні напрями управління якістю продукції, запропоновані розрахунки втрат живої маси тварин від відстані та тривалості транспортування; [8] автору належить ідея та економіко-організаційні заходи щодо реформування сільськогосподарських підприємств.
Апробація результатів. Найважливіші результати дисертаційного дослідження розглядалися в Черкаському державному технологічному університеті в 2001 р. на науково-практичній конференції “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі”, на Міжнародній науково-практичній конференції в м. Краматорську в 2002р., в управлінні економіки Черкаської обласної держадміністрації на конференції “Проблеми реформування і реструктуризації АПК в Черкаській області”, м. Черкаси 2001р.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 статей і 2 брошури загальним обсягом 4, 5 друкованих аркуші в наукових спеціалізованих виданнях (з них 2 в співавторстві).
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновок, список використаних літературних джерел із 175 найменувань, 5 додатків, 37 таблиць, 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації 182 сторіноки комп'ютерного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Наукові засади формування промислової переробки продукції сільського господарства” розглядаються теоретичні і методичні аспекти дослідження сутності інтеграції та її складові елементи в агропромисловому виробництві. Розкриваються форми господарювання в харчовій, в тому числі, і м'ясопереробній промисловості, розглядаються показники ефективності малих підприємств.
В науковій літературі немає єдності поглядів ні на сам предмет “інтеграція”, ні на поняття. Визначення, що пов'язані з ним не мають стійкого наукового і прикладного тлумачення. Якщо виходити з того, що термін “інтеграція” визначає “стан пов'язаності окремих диференційованих частин в ціле, а також процес, що призводить до цього”, то таке визначення можливо розділити на дві складові: “інтеграцію як стан” і “інтеграцію як процес”. Обидві складові безальтернативно характеризують інтеграцію в будь-якому з її проявів і є системоутворюючими елементами понятійного апарату.
Встановлено, що інтеграція, як стан взаємозв'язку, це складова, що розвиває дискретний характер понятійного апарату: основні принципи, аксіоматичні умови, діалектику розвитку та інше.
При визначенні сутності інтеграції, як фундаментальної тенденції сучасної системи господарювання, важко виявити її майбутнє і динаміку розвитку, тобто поняття, які асоціюються з визначенням процесу. Трактуючи це визначення як послідовну зміну станів, стадій розвитку, неможливо до кінця усвідомити правомірність використання двох