Розвиток виробництва м'ясопродуктів на підприємствах переробної промисловості

Переробні підприємства в таких критичних умовах не можуть знизити ціни виробленої ними продукції до меж фактичних затрат. А це в свою чергу призводить до скорочення обсягів виробництва і гальмування виробничого процесу м'ясопереробки. Споживчий ринок не наповнюється продукцією такою мірою, щоб задовольнити потреби населення, а сільгосптоваровиробники і переробними продукції із за несформованих економічних відносин несуть збитки..

Прямі взаємозв'язки в такому випадку можуть бути побудовані на основі об'єднання виробництва і переробки в міжгосподарську форму у вигляді асоціацій, або на прямих договірних умовах. Між партнерами повинна бути укладена угода під твердий процент за надання відстрочення платежів. Цей процент може бути встановлений у формі добавки до ціни за ресурси, що купуються, або як знижка до ціни на м'ясосировину.

При таких формах взаємовідносин, рішення щодо рівня ціни на товарну продукцію повинні прийматися виходячи з матеріальних затрат, рентабельності, якості продукції і ринкової кон'юнктури.

Ефективність прямих зв'язків залежить від раціональності розміщення сировинних зон і виробничих потужностей, оскільки недовантаження потужностей переробних підприємств призводить до необґрунтованих простоїв, а перевантаження – до порушення ритмічності в процесі заготівель і переробки

Подальший розвиток промислової переробки м'яса неможливий без розробки інвестиційної політики підприємства. У дисертації, для виявлення впливу основних виробничих показників на обсяг вкладення інвестицій в основні і оборотні засоби підприємства, розроблена регресійна модель для м'ясопереробки Черкаської області:

Y= 20754, 6 – 8064, 5X1 + 16630, 7X2 – 51, 4X3 – 660, 3X4

В модель були включені фактори:

X1 – вироблено продукції в порівняльних цінах на одиницю потужності тис. грн. /т. ;

X2 – виробнича собівартість на одиницю потужності, тис. грн. /т. ;

X3 – виробнича потужність, т. / рік;

X4 – питома вага інвестицій в основні засоби виробництва, %;

Значення коефіцієнта множинної кореляції 1, коефіцієнт детермінації дорівнює 1.

Встановлено, що збільшення по регіону виробництва продукції на 1% приводить до зменшення інвестицій на 16, 6 млн. грн. Зростання вартості основних засобів підприємств зменшує величину інвестицій на 0, 7 млн. грн.

З огляду на те, що ефективність м'ясопереробних підприємств в значній мірі залежить від якості продукції, в роботі запропоновано ряд методів управління нею.

Зокрема звертається увага на систему екологічного маркетингу, фаховий рівень персоналу, на відстань і тривалість перевезення худоби і свиней, на методику визначення збитків від забруднення продуктів харчування.

 

 

Дослідження теорії і практики економічного розвитку м'ясопереробного виробництва в умовах ринкових перетворень агропромислового комплексу дає підстави зробити такі головні висновки та наукові рекомендації:

1. В перспективі, після тривалої стагнації, розвиток м'ясопереробного виробництва повинен ґрунтуватись на відродженні агропромислової інтеграції. Сутність і елементна база якої має бути представлена двома складовими: статичною – “інтеграція як стан” і динамічною – “інтеграція як процес”. Обидві складові безальтернативно характеризують інтеграцію в будь-якому з її проявів і є системоутворюючими елементами понятійного апарату.

2. Функціонування м'ясопереробних підприємств на сучасному етапі ринкової економіки характеризується: роздержавленням власності; ускладненням виробничих відносин, зв'язків і взаємодії нових суб'єктів власності; відходом від одноманітних форм господарювання; суттєвим погіршенням і розбалансуванням міжгалузевих зв'язків протягом років незалежності.

3. Важливість розвитку м'ясопереробної промисловості з погляду насичення ринку продовольчими товарами в значній мірі залежить від виробництва м'яса сільгосптоваровиробниками. Спад виробництва м'яса за останні 10 років у 7 разів є наслідком різкого зниження цін, зростання собівартості продукції. При цьому, господарства населення виявилися більш стабільними. Вони майже не допустили спаду виробництва як в абсолютних величинах так і в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь.

4. На споживання м'ясної продукції істотно впливає високий рівень роздрібних цін. Населення надає перевагу традиційним видам м'ясних продуктів, зокрема свинині, ще частіше салу, а також курячим стегенцям. Попит на останні, але вже вітчизняного виробництва, знову зростає.

5. Підприємствам м'ясної промисловості не вистачає сировини. Так, проектні потужності переробної промисловості Черкаської області використовувалися на 20% (у 2001 р.). Обсяги виробництва м'ясної продукції, яка пройшла весь технологічний цикл переробки і просувається до споживача у готовому вигляді, у вартісному виразі, становить лише 35% вартості всієї м'ясної продукції. Тому індекси фондовіддачі у 2001 р. порівняно з 1991р. знизилися на 84 відсоткових пункти. Водночас специфіка структури питомої ваги основних факторів за видами (будівлі і споруди 70, 2%, транспортні засоби – 6, 4%), а також застарілість робочих машин і устаткування потребують значних інвестицій. Середня зношеність основних фондів по області складає 34, 6% і не віддзеркалює реального стану справ, оскільки це результат індексацій, методична основа яких не враховує морального старіння.

6. На виробничий розвиток підприємств м'ясної промисловості Черкаської області направляється в середньому п'ята частина прибутку, що недостатньо для розвитку виробництва належними темпами і за умов зростання цін на обладнання, високої вартості ремонту та реставрації основних фондів.

7. Оцінка м'ясосировинних ресурсів вказала на необхідність відновлення поголів'я тварин та збільшення обсягів виробництва м'яса у реформованих сільськогосподарських підприємствах, тобто там, де мали місце найбільші втрати. У свою чергу це дасть змогу краще забезпечувати особисті господарства молодняком