м'яса і м'ясопродуктів було близьким до раціональних норм харчування, то за останні 13 років його рівень знизився до 40, 6% від норми споживання. Якщо в 1999 р. група населення, що знаходиться за межею малозабезпеченості, в місяць споживала 2, 2 кг м'яса при нормі 6, 7кг, то в 2000 р. даний показник склав 1, 5 кг, або був на 31, 8% нижчим.
Пошук
Розвиток виробництва м'ясопродуктів на підприємствах переробної промисловості
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
Важливість розвитку м'ясопереробної промисловості з погляду насичення ринку продовольчими товарами в значній мірі залежить від виробництва м'яса сільськогосподарськими товаровиробниками.
Приріст м'яса в країні нарощувався до 1990р. і порівняно з 1955р. збільшився на 3 млн. т або в 2. 2. рази. Щорічний приріст складав 75, 2 тис. т. але в наступні 11 років сільгосптоваровиробники знизили рівень виробництва м'яса до рівня 1955 р. В даний час основний тягар по вирощуванню худоби лягає на селянські господарства, які в 2000р. виробляли приблизно скільки ж м'яса як і в 1990р., а порівняно з 1955р. збільшили зростання виробництва у 1, 5 рази. Сільськогосподарські підприємства в 2000р. виробили м'яса в обсязі 26, 3% від загального виробництва, тоді як в 1990 р. даний показник склав 71, 1%. Отже, відновити чисельність поголів'я тварин та збільшити обсяги виробництва продукції галузі в Україні необхідно насамперед у реформованих сільськогосподарських підприємствах, тобто там, де мали місце найбільші втрати.
Ще однією причиною того, що м'ясна промисловість не може поки що запропонувати споживачам високоякісну продукцію в широкому асортименті і достатній кількості, є погіршення якості переробленої сировини, та вплив цінових чинників.
В Україні ж, як і в інших державах з недосконалим кормо виробництвом, технологіями у виробництві продукції тваринництва, дотаційною системою ціноутворення створилася деформована система рівнів на різні види м'яса. Так, ціни на м'ясо птиці (курятину, індичатину тощо) вищі, ніж на свинину, яка, у свою чергу, дорожча від телятини, яловичини, баранини. Така цінова практика суперечить існуючій у всьому світі і зумовлена перекосами в ціноутворенні, сформованому за умов політики дотацій.
У 2001р. середня реалізаційна ціна живої великої рогатої худоби по всіх каналах збуту становила 3567, 7 грн. /т., а свиней (в живій вазі) – 6162, 4 грн. /т.
Серед каналів реалізації найвищий рівень цін на худобу пропонували заготівельні організації – 4174, 0 грн. /т., що на 17% вище середньої реалізаційної ціни по всіх каналах. Це зумовлено, з одного боку, дефіцитом сировини для переробки, а з іншого – наявністю дотацій за високі вагові кондиції худоби. В регіональному розрізі найвищі ціни на худобу, наприклад, у вересні 2001р. пропонували м'ясокомбінати Донецької (4000 – 5500 грн. /т.), Харківської (4500 – 5200грн. /т.), Запорізької (4600 -5300 грн. /т.)
У 2001р. порівняно з попереднім середні ціни реалізації свиней м'ясопереробними підприємствами зросли в 1, 9 раз. Ціни м'ясопереробних підприємств залишаються орієнтиром при реалізації свиней іншими каналами. Найвища ціна склалася при реалізації свиней м'ясопереробним підприємствам – 6687, 7 грн. /т. (крім ціни реалізації пайовикам в рахунок середньої оплати праці за землю та майнові паї). Цьому сприяло законодавче рішення про дотування цін за проданих для забою переробним підприємствам свиней шляхом повернення їм ПДВ.
Привертає увагу швидке зростання закупівельних цін на худобу порівняно з оптовими цінами підприємств м'ясної промисловості у 2000р. та 2001р. Так, закупівельні ціни худоби та птиці зросли у 2000р. порівняно з 1996р. в 5, 1 рази, у 2001р. порівняно з 1997р. – в 4, 8 рази, в той час як оптово-відпускні ціни промисловості зросли відповідно – в 3, 7 та 3, 0 рази.
Сформований ціновий фактор на реалізацію живої маси великої рогатої худоби і свиней суттєво впливає на їх виробництво. Загальна сума прибутку в створеному господарстві залежить від трьох факторів: обсягу реалізації живої маси, її собівартості і товарної ціни.
В процесі виробництва і обміну ці фактори змінюються. Якщо скорочується позитивна різниця між ціною і собівартістю, то вона виступає в ролі прибутку. Під час збільшення різниці прибуток зростає навіть при простому відтворюванні. В протилежному випадку, зменшення доходів можна компенсувати тільки розширенням виробництва. Скорочення розриву між ціною і собівартістю не тільки знижує обсяг реалізації живої маси великої рогатої худоби і свиней, але й одночасно знижує ефективність матеріальних затрат та рівень рентабельності.
Зростання закупівельних цін сировини, поряд із зниженням платоспроможного попиту населення на продукцію галузі, призвів до низької прибутковості галузі. Так, за середньої прибутковості підприємств харчової промисловості у 2001р. 25, 3% рентабельність виробництва продукції м'ясної промисловості складала 6, 9%.
Важливим фактором збільшення виробництва м'ясопродукції є вибір сегменту ринку. В 1991 – 2000рр. постійно збільшувалася частка продажу м'яса великої рогатої худоби і свиней на ринку, через власні магазини, ларьки, палатки. У 2001р. ця частка мала по яловичині 24, 6%, а по свинині 20, 8% проти 5, 8% і 6, 7% у 1991р. Частка продажу худоби і свиней м'ясопереробним комбінатам за цей період зменшилася. Але з запровадженням доплат за високо вагову худобу та дотацій за рахунок повернення сум ПДВ, останні, протягом 2001р., закупили 31, 6% загального обсягу проданої сировини порівняно з 19, 7% у 2000р.
Вдосконалення організації виробництва і праці є ще одним напрямком в резервах