Ризики зовнішньоекономічної діяльності та методи їх зниження

Довідково доцільно звернути особливу увагу на ризики, що породжуються різними валютами ціни одиниці товару та валютою платежів, у якій будуть здійснюватись розрахунки за контрактом. При визначені у різних валютах ціни одиниці товару та загальної суми за контрактом ця розбіжність у валютах може стати джерелом ризику, який буде породжено коливаннями курсу валют.

Окрім того необхідно нагадати щодо необхідності зазначення у зовнішньоторговельному контракті системи знижок з ціни товару, до яких світова торгівельна практика відносить просту знижку, прогресивну, дилерську, за оборот (бонусна), за обсяг товару, спеціальну, сезонну, пільгову, за платіж готівкою, достроковий платіж тощо. Кожна з наведених знижок має свій вплив на ціну одиниці товару, а узгодження у контракті прогресивної системи знижок та механізму їх застосування усуває ризик формування факторів збитковості зовнішньоторговельної угоди. Таким чином, ціна одиниці товару, система знижок з ціни та механізми їх застосування, є джерелами виникнення ризиків, які в кінцевому результаті впливають на економічну ефективність торговельної угоди.

Умови здійснення платежів за зовнішньоекономічними операціями погоджуються контрагентами угоди у тексті контракту, при цьому джерелами ризику може виступати термін здійснення платежів. Необхідно акцентувати увагу, що нормами національного законодавства для сторін контракту можуть бути визначені обов’язкові строки надходження валютної виручки за експортований товар. Окрім того, сам механізм здійснення любої зовнішньоторговельної операції передбачає кредитування, тобто – товарний кредит, що надається імпортеру при поставці товару за рахунок майбутньої оплати, або фінансовий, коли імпортер здійснює попередню оплату. При цьому слід зазначити, що ризик виникає у того контрагента за контрактом, який перший починає його виконання – експортує товар або перераховує кошти. Здійснення кредитування повинно передбачати певні фінансові пільги за надання кредиту, які можуть надаватись за рахунок знижок до ціни товару або проведення дострокової оплати. Подолання таких ризиків досить складне завдання, проте страхування торговельних операцій повинно зменшити ризик її проведення. Окрім того, з метою зменшення ризику несплати за товар можуть бути застосовані інкасова або акредитивна форма проведення розрахунків, які мають узагальнену світову практику використання та системи страхування ризиків проведення розрахунків за контрактом. Особливу увагу необхідно звертати на перелік документів, що повинні надаватись до банківських закладів у якості підстави для здійснення дій з валютними коштами.

Міжнародна спільнота з метою усунення ризиків у зовнішній торгівлі та визначення відповідальних за здійснення торговельної операції на всіх її етапах розробила міжнародні умови поставки (правила „Інкотермс”). Безпосередню розробку умов здійснювала Міжнародна торгова палата, якою визначено 13 термінів щодо уніфікації порядку та правил перевезення товарів у міжнародній торгівлі. Контрагенти угоди та представники контрольних служб повинні розуміти, що дані терміни повинні використовуватись виключно до договорів купівлі – продажу, що передбачають перехід права власності на товар. Застосування міжнародних умов поставки передбачає розподіл обов’язків по доставці товару між продавцем, перевізником та імпортером – покупцем. Разом з тим, вільне трактування у тексті контракту умов поставки товару шляхом внесення доповнень та змін руйнує міжнародні правила та створюють ризики щодо виконання умов контракту в цілому, бо внесенням змін контрагентами розцінюються як не визнання тлумачення та умов застосування міжнародних правил. При цьому, слід нагадати що при обрахуванні сум митних платежів використовуються міжнародні умови поставки, які впливають на визначення суми митної вартості, тобто шляхом введення у текст контракту відмінностей існує вірогідність виникнення ризику щодо непорозумінь при митному оформленні товару.

Окремим ризиком можна зазначити невизначеність правилами „Інкотермс” переходу права власності на товар від продавця до покупця, при цьому невизначеність такого права дозволяє контрагентам керуються своїм національним законодавством щодо такого права.

Існує ризик щодо неузгодженості оплати витрат за транспортування товару, які у відповідності з правилами „Інкотермс” повинен нести продавець. Проте, коли за умовами контракту дані витрати повинен нести покупець товару, то доцільно внести до контракту відповідні уточнення стосовно обраного терміну поставки.

Не виключено, що протягом виконання контракту можуть виникати суперечки між контрагентами стосовно термінів поставки товару та проведення оплати за нього, кількості та якості товару, пакування та маркування товару тощо. Неузгодженість таких положень у контракті може призвести до виникнення ризиків щодо втрати однією з сторін угоди прибутку або принести збитки. Усунення джерел виникнення такого виду ризиків повинно бути здійснено контрагентами шляхом визначення джерел ризиків неналежного виконання контракту та відповідного фінансового впливу на сторону угоди яка не виконала належним чином свої обов’язки.

Джерелами ризику може бути не узгодженість контрагентами порядку документального оформлення факту неналежного виконання умов контракту та процедур виставлення претензій. Перелік таких ризиків, особливо стосовно кількості та якості товару, повинен бути узгоджено у контракті та, окрім того, зазначені документи що будуть свідчити про неналежне виконання