Ризики зовнішньоекономічної діяльності та методи їх зниження

- критичний ризик – це ризик, при якому підприємству грозить втрата виторгу; інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, які свідомо перевищують очікуваний прибуток й у крайньому випадку можуть привести до втрати всіх засобів, вкладених підприємством у проект;

- катастрофічний ризик – ризик, при якому виникає неплатоспроможність підприємства; втрати можуть досягти величини, рівної майновому стану підприємства. Також до цієї групи відносять будь-який ризик, пов'язаний із прямою небезпекою для життя людей або виникненням екологічних катастроф.

Більшість чистих ризиків (але не все з них) підлягають страхуванню; спекулятивні ризики, загалом кажучи, не страхуються.

Ризик, який не можна застрахувати – це ризик, страхування якого уникає більшість страхових компаній через те, що ймовірність пов'язаних з ним збитків майже непередбачена. Можна купити страхування від стихійного лиха, таких як повінь або землетрус. Але страхові компанії завжди неохоче, якщо не сказати більше, розглядають можливість співробітництва в тих уипадках, коли ризик пов'язаний з акціями уряду або загальною економічною ситуацією. Такі невизначені фактори, як зміни законодавства й економічні коливання, виходять за рамки страхування. Іноді нестрахуемые ризики стають страхуемыми, коли набирається досить даних для точної оцінки майбутніх збитків. Споконвічно страхові компанії неохоче страхували авіапасажирів, але десятиліття через цей ризик став передбачуваним. До ризиків таких ставляться:

1. Ринкові ризики – фактори, які можуть привести до втрати власності або доходу, такі як: сезонні або циклічні зміни цін; байдужність споживачів; зміни моди; конкурент, що пропонує більше високоякісний товар.

2. Політичні ризики – небезпека виникнення таких подій, як: зміна уряду; війна; обмеження вільної торгівлі; необґрунтовані або надмірні податки; обмеження вільного обміну валюти.

3. Виробничі ризики – небезпека таких факторів, як: неекономічна робота встаткування; недостача сировинних ресурсів; необхідність вирішувати технічні проблеми; страйку, прогули, трудові конфлікти.

4. Особисті ризики – небезпека таких факторів, як: безробіття; бідність внаслідок розлучення, недоліку утворення, відсутності можливості одержати роботу або втрати здоров'я на військовій службі. Страхуемый ризик – це ризик, рівень припустимих збитків для якого легко визначимо, і тому страхова компанія готова їх відшкодувати[22].

13. Ризики проведення валютних розрахунків

Безпосередньо зовнішньоекономічна операція з товаром передбачає не тільки фізичного переміщення товару від продавця до покупця але й також передбачає процедури проведення розрахунків за нього. До сукупності учасників проведення процедури розрахунків можна відносити експортера – продавця товару, імпортера – покупця товару, обслуговуючі банки експортера та імпортера. Контроль за проведенням розрахунків здійснюють митні та податкові органи, банки що безпосередньо проводять розрахунки та Національні банки, які визначають правила та умови проведення валютних розрахунків резидентів з інопартнерами за зовнішньоекономічним контрактом.

Відомо, що всі зовнішньоекономічні операції передбачають проведення відповідного кредитування за контрактом. При цьому, у випадку надходження коштів на рахунок експортера до відвантаження товару можна стверджувати, що здійснено фінансове кредитування експорту товару, а коли експортер спочатку відправляє товар і імпортер здійснює оплату після надходження товару, то, за певних умов, така операція може розглядатись як товарний кредит, що надається експортером імпортеру.

Розрахунки за контрактом, порядок та умови виконання яких визначаються на етапах узгодження умов зовнішньоторговельного контракту та здійснюються у процесі його виконання і є джерелом виникнення певної сукупності ризиків. Разом з тим слід відзначити наявність специфічних валютних ризиків, пов’язаних з обранням контрагентами угоди валюти контракту, механізму визначення ціни, валюти платежів тощо. Окрім того, існують джерела виникнення ризиків, що пов’язані з фінансовими умовами проведення розрахунків та формою проведення розрахунків.

Доцільно акцентувати увагу на тому, що експортер та у рівній мірі імпортер з метою отримання кредитів на проведення зовнішньоекономічної операції можуть використати послуги національних або іноземних фінансово – кредитних закладів, що також є окремим джерелом виникнення сукупності ризиків, пов’язаних з необхідністю повернення кредиту, відсотків за нього, строків виплат та можливими стрімким темпом зростання інфляції валюти кредиту.

Контрагентам зовнішньоторговельної угоди доцільно також керуватись тим, що існуючі джерела ризику проведення розрахунків можна розподіляти на суб’єктивні, що залежать від погодженості дій сторін контракту, стосовно яких можна обумовити захистні застереження та звести їх негативний вплив внівець, та об’єктивні ризики, стосовно яких контрагентам необхідно запровадити захистні застереження з метою мінімізації їх впливу на ефективність кожної окремої торговельної операції.

Розглянемо основні форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності та визначимо можливі джерела виникнення ризиків при їх здійсненні. До основних форм розрахунків світова торговельна практика відносить розрахунки за акредитивом та інкасові розрахунки. Не торкаючись подробиць проведення розрахунків визначимось виключно з методологією їх проведення та означимо джерела ризиків.

Акредитивна форма розрахунків передбачає, що імпортер надає доручення „своєму” банку виконати за його рахунок оплату за партію товару експортеру проти надання у банку експортера пакету товарних, транспортних та супровідних документів, що підтверджують проведення процедур по оформленню експорту товару. Дана форма розрахунків приваблива для експортера, бо вона гарантує йому безпеку оплати та забезпечує гарантоване надходження коштів за результатами митного оформлення. Ризики імпортера полягають у вилученні його коштів з обігу до моменту відвантаження товару та у неповному визначенні текстом зовнішньоторговельного контракту переліку документів, а також умов їх подання до банку експортера. Ризики експортера полягають також у переліку документів,