Скелет і м'язи людини

До глибоких м'язів шиї з косим розташуванням волокон належать передній, середній і задній драбинчасті м'язи, які починаються окремими зубцями від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються до І-ІІ ребер. Передній драбинчастий м'яз приєднується до горбка переднього драбинчастого м'яза на І ребрі, середній – позаду переднього, а задній – до зовнішньої поверхні ребра. Скорочуючись, драбинчасті м'язи підіймають ребра, до яких вони прикріплюються, й тим самим сприяють актові дихання. При фіксованій грудній клітці й скороченні цих м'язів з одного боку вони нахиляють шийний відділ хребтового стовпа у свій бік і вперед, а при двобічному скороченні шия й голова нахиляються вперед.

Довгий м'яз шиї й довгий м'яз голови лежать на передній поверхні шийної частини хребетного стовпа. Довгий м'яз шиї згинає шию, а довгий м'яз голови нахиляє голову.

До м'язів голови належать дві великі групи м'язів: жувальні й мімічні.

Жувальні м'язи виконують функцію руху нижньої щелепи під час їжі й членороздільної мови. Нижня щелепа – єдина рухома кістка, до якої прикріплюються всі чотири пари жувальних м'язів: висковий, власне жувальний і два крилоподібні м'язи (бічний і медіальний).

Скроневий м'яз заповнює скроневу ямку черепа, починається віялоподібно від скроневої лінії. Волокна цього м'яза збираються в міцний сухожилок, який проходить під виличною дугою й прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. При скороченні м'яз підіймає нижню щелепу, а задні пучки його волокон відтягують її назад.

Жувальний м'яз починається від нижнього краю виличної кістки та виличної дуги й прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Це найсильніший жувальний м'яз. При скороченні він підіймає нижню щелепу й притискує зуби до верхньої щелепи, а також тягне її вперед.

Бічний крилоподібний м'яз починається від нижньої поверхні великого крила й бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, а прикріплюється до нижньої капсули скронево-нижньощелепового суглоба й крилоподібної ямки щелепи. При скороченні щелепа відтягується в протилежний бік, а при двосторонньому скороченні висуває її вперед.

Медіальний крилоподібний м'яз починається від криловидної ямки крилоподібної кістки, а прикріплюється до внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи. Скорочуючись, м'яз підіймає нижню щелепу й тягне її у свій бік.

Мімічні м'язи відрізняються від жувальних тим, що починаються одним сухожилком від різних кісток черепа, а іншим сухожилком вплітаються в шкіру. Деякі мімічні м'язи цілком лежать у м'яких тканинах обличчя. Мімічні м'язи, як правило, оточують отвори, а тому при скороченні закривають або відкривають їх і завдяки цьому утворюють складки, зморшки головним чином на лицевій поверхні голови. Все це сприяє вираженню різних почуттів, емоцій, думок людини.

Надчерепний м'яз покриває череп зверху і складається з трьох частин: передньої, яка представлена двома лобовими черевцями, середньої – сухожилкового шолома, задньої – двох потиличних м'язів. Сухожилковий шолом являє собою міцну фіброзну пластинку, яка покриває все окістя черепа. Лобові черевця прикріплюються до шкіри лиця в ділянці надочноямкових країв лобових кісток. Потиличні черевця прикріплюються до сухожилкового шолома та вийної лінії потиличної кістки, а також соскоподібного відростка скроневої кістки. При скороченні лобових черевців на лобі утворюються горизонтальні складки, а при скороченні потиличних черевців шкіра в ділянці лоба натягається, а в ділянці потилиці утворюються складки. Сухожилковий шолом виконує захисну функцію.

Кільцевий м'яз рота розміщується під шкірою навколо щілини рота. Разом з іншими м'язами утворює верхню й нижню губи. В кільцевий м'яз рота вплітаються й інші мімічні м'язи. Скорочуючись, м'яз звужує ротову щілину.

Кільцевий м'яз ока розміщується навколо входу в очну ямку, під шкірою верхньої та нижньої повік, а також біля слізного мішка. У зв'язку з цим розрізняють: очноямкову, повікову та слізну частини м'яза; очноямкова – розташована на краю орбіти, вона зажмурює око; повікова – під шкірою повік, заплющує око; слізна розширює слізний мішок під час виділення сльози у слізний канал.

Гордіїв м'яз лежить у ділянці кісток спинки носа й утворює поперечні складки біля кореня носа.

М'яз-зморщувач брови починається від лобової кістки в ділянці кореня носа, проходить через лобове черевце надчерепного м'яза, прикріплюється до шкіри брови. Скорочуючись, м'яз утворює вертикальні зморшки на лобі.

Щічний м'яз верхніми волокнами починається від зовнішньої поверхні коміркового відростка верхньої щелепи, нижніми волокнами – від тіла нижньої щелепи, нижче коміркового відростка, а середніми волокнами – від місця з'єднання основи черепа з нижньою щелепою (крилощелепного шва). В напрямку кута рота верхні волокна цього м'яза вплітаються в нижню губу, середні – в кільцевий м'яз рота, нижні – у верхню губу. М'яз утримує їжу між жувальними поверхнями щелеп, протидіє внутрішньоротовому тискові. У маленьких дітей у щічному м'язі накопичується жирова тканина, а тому щічки у них опуклі.

М'яз-підіймач кута рота починається від собачої ямки верхньої щелепи, йде до кута рота і вплітається в шкіру та слизову оболонку нижньої губи. М'яз-опускач кута рота починається від нижнього краю нижньої щелепи і вплітається в шкіру та слизову оболонку верхньої губи. Одночасне скорочення обох вищезгаданих м'язів змикає ротову порожнину щілину.

Носовий м'яз починається від комірок верхнього ікла та різця, частина волокон м'яза підіймається по спинці носа, де сполучається з волокнами однойменного м'яза з протилежного боку. Скорочуючись,