Скелет і м'язи людини

Короткий привідний м'яз починається від лобкової кістки, лежить під довгим привідним м'язом. Прикріплюється до горбистості верхньої частини стегна. Приводить стегно і обертає його назовні.

Великий привідний м'яз починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного бугра, прикріплюється до нижньої частини горбистості стегна й медіального надвиростка. Приводить стегно і обертає його назовні.

М'язи гомілки розташовані на трьох поверхнях: передній, бічній і задній. До передньої групи м'язів належать передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-розгинач пальців, довгий м'яз-розгинач великого пальця. Бічна група складається з двох м'язів: довгого й короткого малогомілкових м'язів. До складу задньої групи входять триголовий м'яз литки, довгий м'яз-згинач пальців, задній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-згинач великого пальця, підошовний та підколінний м'язи.

Передній великогомілковий м'яз починається від бічного виростка, передньої поверхні великогомілкової кістки й міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м'яза переходить на стопу й прикріплюється до медіальної клиноподібної кістки та основи І плеснової кістки. М'яз розгинає стопу й повертає її назовні.

Довгий м'яз-розгинач пальців починається від верхньої третини великогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки та головки малогомілкової кістки, переходить на тильну поверхню стопи, де поділяється на чотири сухожилки, якими прикріплюється до нігтьових фаланг ІІ-V пальців. М'яз розгинає ІІ-V пальці й стопу.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця починається від медіальної поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки. Перейшовши на стопу, він іде присередньо до великого пальця й прикріплюється до тильної поверхні нігтьової фаланги І пальця. М'яз розгинає палець і стопу й частково супінує її.

Довгий малогомілковий м'яз починається від головки та бічної поверхні малогомілкової кістки, йде уздовж неї, огинає бічну кісточку, виходить на підошву й прикріплюється до горбистості плеснової кістки. Згинає й пронує стопу.

Короткий малогомілковий м'яз починається від нижньої половини малогомілкової кістки та м'язових перегородок, огинає позаду бічну кісточку й прикріплюється до основи плеснової кістки. Згинає й пронує стопу.

Триголовий м'яз литки має три головки. Від виростків стегнової кістки починаються дві головки, які утворюють литковий м'яз, а третя головка – камбалоподібний м'яз. Литковий м'яз має два добре розвинених черевця, які, з'єднуючись у нижній третині гомілки, утворюють міцний сухожилок. Під литковим м'язом лежить камбалоподібний м'яз, який починається від задньої поверхні великогомілкової кістки головки малогомілкової кістки. Цей м'яз має широке, добре розвинене черевце, що переходить у сухожилок, який з'єднується з сухожилком литкового м'яза. 

Довгий м'яз-згинач пальців починається від задньої поверхні великогомілкової кістки та глибокого листка фасції гомілки, де поділяється на 5 сухожилків. Чотири з них виходять на підошовну поверхню стопи, прикріплюються до кінцевих фаланг ІІ-V пальців, а п'ятий – до основи V плеснової кістки. М'яз згинає пальці й стопу.

Задній великогомілковий м'яз починається від задньої поверхні великогомілкової та малогомілкової кісток, міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м'яза огинає медіальну кісточку, виходить на підошовну поверхню стопи й прикріплюється до горбистості човноподібної кістки, до І-ІІІ клиноподібних кісток та до основи ІІ-ІV плеснових кісток. М'яз згинає стопу, супінує й приводить її до середини.

Довгий м'яз-згинач великого пальця починається від задньої поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки, огинає медіальну кісточку на підошовній поверхні, проходить по надп'ятковій кістці й прикріплюється до основи нігтьової фаланги великого пальця. М'яз згинає великий палець, а також згинає й пронує стопу.

Підошовний м'яз починається від бічного виростка стегнової кістки, має невелике черевце й довгий сухожилок, яким з'єднується з п'ятковим сухожилком. М'яз бере участь у згинанні стопи й коліна. М'яз рудиментарний, а тому може бути відсутнім.

Підколінний м'яз невеликий, починається від бічного виростка стегнової кістки й прикріплюється до горбистості на задній поверхні великогомілкової кістки, на її проксимальному епіфізі. М'яз згинає ногу в колінному суглобі й повертає гомілку досередини.

М'язи стопи поділяються на тильні й підошовні. На тильній поверхні стопи міститься короткий м'яз-розгинач пальців і короткий м'яз-розгинач великого пальця, а на підошовній розташовані три групи м'язів: бічна, медіальна та серединна.

Короткий м'яз-розгинач пальців починається на п'ятковій кістці, утворює 4 черевця й відповідно 4 сухожилки, якими прикріплюється до середніх та нігтьових фаланг ІІ-V пальців. М'яз розгинає пальці.

Короткий м'яз-розгинач великого пальця починається від п'яткової кістки й прикріплюється до основної фаланги І пальця. М'яз розгинає великий палець.

На підошві добре виражений апоневроз, що являє собою потовщену фасцію й прикріплюється до п'яткового горба. Від підошовного апоневроза відходять бічна й медіальна міжм'язові перетинки, які розділяють три групи м'язів підошви. Медіальну групу м'язів складають короткий м'яз-згинач великого пальця, відвідний і привідний м'язи великого пальця; бічну групу – відвідний м'яз мізинця та короткий м'яз-згинач мізинця. Серединна група м'язів складається з короткого м'яза-згинача пальців, квадратного м'яза підошви, червоподібних і тильних міжкісткових м'язів.

Короткий м'яз-згинач пальців починається від п'яткового горба й прикріплюється чотирма сухожилками до бічних поверхонь середніх фаланг ІІ-V пальців. М'яз згинає ІІ-V пальці й підтримує поздовжнє склепіння стопи.

Квадратний м'яз підошви починається від задньої частини п'яткової кістки і прикріплюється до сухожилків довгого м'яза-згинача пальців. М'яз згинає нігтьові фаланги довгого м'яза-згинача ІІV пальців.

Червоподібні м'язи стопи починаються чотирма невеличкими м'язовими пучками від сухожилків довгого м'яза-згинача пальців, прикріплюються до медіальних країв основних фаланг ІІ-V пальців. М'язи згинають основні фаланги ІІ-V пальців.

Міжкісткові м'язи стопи розташовані в проміжках плеснових кісток. Чотири м'язи розташовані з тильного боку стопи, три – на підошві. М'язи приводять і відводять пальці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

-М'яз складається з черевця й двох сухожилкових кінців. Проксимальний кінець м'яза називається головкою, а дистальний – хвостом. Від головки й хвоста відходять сухожилки, якими м'яз прикріплюється до кісток або фасцій.

-Форма і розміри м'яза, а також напрямок його волокон залежать від виконуваної ним роботи.

-Гладенькі м'язи входять до складу внутрішніх органів та кровоносних і лімфатичних судин.

-Посмуговані м'язи приводять у рух кістковий скелет і становлять активну частину опорно-рухового апарату.

-Серцевий м’яз утворений особливим видом посмугованої серцевої м’язової тканини і здатний до швидкого та ритмічного скорочення протягом всього життя людини.

-М’язи людини поділяються в залежності від будови, форми, місця розташування, виконуваних функцій, сили та витривалості тощо.

-М'язи мають здатність не лише до скорочення та розслаблення, а й можуть постійно підтримувати тонус, завдяки цьому м'яз протидіє розтягуванню.

-Скорочення м'язів пов'язане з перетворенням хімічної енергії на механічну роботу.

-Приріст маси м'язів відбувається нерівномірно й залежить від функціональних особливостей окремих органів і систем організму.

-Формування маси м’язової системи та її силових характеристик залежить від способу життя людини та рівня її фізичного розвитку.

 

 

1. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, JI.C. Білика, Н.Х. Микули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 48-126..
2. Анатомия человека / Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1986.
3. – Т.1. – С. 130-168.
4. Бабенко К. Міжнародна анатомічна номенклатура. – Київ, 1997.
5. Біологія: Навч. посібник / А.О. Слюсарєв, O.B. Самсонов, В.М. Мухін та ін.; Пер. і ред. В.О. Мотузяного. – К.: Вища шк., 1991. – С. 452-479.
6. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. –   Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 162-187.
7. Воробьев Е.А., Губарь A.B., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. – М.: Медицина, 1981. – С. 246-305.
8. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия. – М.: Медицина, 1986. –
9. С. 48-85.
10. Гурфинкель В. С., Левик Ю. С. Скелетная мышца: структура и функция. – М.: Наука, 1985. – 143с.
11. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970. – 246с.
12. Коляденко Г.І. Анатомія людини. – К.: Либідь, 2001. – С. 38-90.
13. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт /За ред. І.І. Бобрика, В.Г. Ковешнікова. – К.: Здоров'я, 2001. – 328с.
14. Морфология человека /Под ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. – М, 1991.– 304с.
15. Орлов P.C. Физиология гладкой мускулатуры. – М.: Медицина, 1987. – 256с.
16. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.П. Анатомия человека.
17. – М.: Медицина, 1985. – С. 86-167.
18. Свиридов О.І. Анатомія людини: підручник / За ред. І.І. Бобрика. – К.: Вища школа, 2001. – С. 30-165.
19. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В 3 т. – М.: Медицина, 1979. – 340с.
20. Скок В. И., Шуба М. Ф. Физиология нервов и мышц. – К.: Вища шк, 1986. – 224с.
21. Тонков В.Н. Учебник нормальной анатомии человека. – Ленинград: Медгиз, 1962. – С. 50-135.
22. Физиология мышечной деятельности, труда и спорта: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1999. – 584с.
23. Шубникова Е.А. Функциональная морфология тканей. –  М.: Изд- во МГУ, 1981. – 98с.