Скелет і м'язи людини

Найширший м'яз спини починається від грудо-поперекової фасції, остистих відростків V-VІ нижніх грудних і всіх поперекових хребців та від клубового гребеня. М'язові волокна сходяться в один сухожилок, який прикріплюється до гребеня малого горбка плечової кістки. При скороченні м'яз тягне плече назад і обертає його досередини, а при фіксованому плечі - підтягує до нього тулуб.

Ромбоподібні м'язи – великий і малий починаються від остистих відростків двох нижніх шийних і чотирьох верхніх грудних хребців. Волокна спрямовані згори донизу й прикріплюються до медіального краю лопатки. При скороченні м'язи приводять і дещо підіймають лопатку.

М'яз-підіймач лопатки починається від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців. Волокна йдуть донизу й прикріплюються до верхнього кута лопатки. М'яз підіймає лопатку.

Задній верхній зубчастий м'яз починається від остистих відростків двох нижніх шийних та двох верхніх грудних хребців, його волокна спрямовані вниз і латерально, прикріплюються до ІІ-V ребер. М'яз підіймає ребра й бере участь в акті дихання.

Задній нижній зубчастий м'яз починається від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців. Волокна його прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні чотирьох нижніх ребер. Скорочуючись, цей м'яз опускає нижні ребра, і бере участь в акті дихання.

До глибоких довгих м'язів спини відносять м'яз-випрямляч хребта, поперечно-остьовий та ремінні м'язи.

М'яз випрямний починається від задньої частини клубового гребеня, грудопоперекової фасції, задньої поверхні крижової кістки, остистих відростків поперекових хребців. М'яз розгинає хребетний стовп. Нижче XII ребра м'яз випрямний поділяється на: клубово-реберний, найдовший та остьовий м'язи спини.

Клубово-реберний м'яз лежить латерально, прикріплюється до ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців.

Найдовший м'яз спини прикріплюється до поперечних відростків усіх грудних і шийних хребців і йде до соскоподібного відростка скроневої кістки.

Остистий м'яз спини прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців, а закінчується на осьовому хребці.

Поперечноостистий м'яз тягнеться від крижової до потиличної кістки, його волокна йдуть від поперечних відростків до остистих. М'яз розгинає хребтовий стовп, нахиляє вбік, а також обертає його.

Ремінні м'язи голови та шиї починаються від вийної зв'язки в ділянці ІІІ-VІІ шийних хребців і від остистих відростків шести верхніх грудних хребців. Прикріплюються м'язи до поперечних відростків верхніх шийних хребців, а також до соскоподібного відростка вискової кістки. При однобічному скороченні обертають голову в той самий бік і підіймають лице вгору, а одночасне скорочення обох м'язів розгинає шийний відділ хребетного стовпа.

Міжпоперечні м'язи розміщуються між поперечними відростками сусідніх хребців і при скороченні згинають хребтовий стовп убік.

Міжостисті м'язи лежать між остистими відростками сусідніх хребців, скорочуючись, вони розгинають хребтовий стовп і утримують його у вертикальному положенні.

Короткі потилично-хребетні м'язи (їх чотири) містяться між потиличною кісткою, атлантом і осьовим хребцем. Ці м'язи розгинають і обертають голову.

Із фасцій на спині розвинута грудопоперекова, яка вкриває спереду і ззаду глибокі м'язи спини. Вона утворює кістково-фіброзний канал глибоких м'язів.

4.2. М'язи шиї та голови

М'язи шиї поділяють на власне м'язи та м'язи-переселенці, поверхневі та глибокі. До поверхневих м'язів шиї належать: підшкірний м'яз шиї, грудинно-ключично-сосковидний м'яз, надпід'язикові та підпід'язикові м'язи.

Підшкірний м'яз рудиментарний у людей і добре розвинутий у тварин (коней, корів, їжака та ін.). У людей цей м'яз має вигляд тонкої пластинки, він покриває бічну й передню поверхню шиї. Починається від грудної фасції нижче ключиці й прикріплюється до краю нижньої щелепи та жувальної фасції. З'єднуючись з деякими мімічними м'язами, він натягує шкіру шиї, відтягує кут рота донизу.

Грудинно-ключично-соскоподібний м'яз найбільший і найсильніший, рельєфно виступає на бічній і передній поверхні шиї. Починається двома сухожилками: одним – від рукоятки грудини, а другим – від грудинного кінця ключиці. Прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. При односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому – назад.

До поверхневих м'язів належать також м'язи, які фіксують під'язикову кістку згори і знизу.

М'язи, що належать до групи під'язикових, мають назву кісток, до яких вони прикріплюються: грудинно-під'язиковий, грудинно-щитоподібний, щитопід'язиковий та лопатково-під'язиковий. Скорочуючись, ці м'язи відтягують під'язикову кістку, а разом з нею й гортань униз.

Вище під'язикової кістки лежать такі м'язи: підборідно-під'язиковий, двочеревцевий, щелепно-під'язиковий і шилопід'язиковий.

Підборідно-під'язиковий м'яз починається від підборідної ості нижньої щелепи й прикріплюється до тіла під'язикової кістки. При скороченні тягне наперед та вгору під'язикову кістку, а при фіксованій під'язиковій кістці – опускає нижню щелепу.

Двочеревцевий м'яз переднім черевцем починається від двочеревцевої ямки нижньої щелепи, а заднім черевцем прикріплюється до соскоподібної вирізки скроневої кістки. Між двома черевцями міститься сухожилок, що утворює петлю, якою прикріплюється до під'язикової кістки.

Щелепно-під'язиковий м'яз служить дном ротової порожнини, починається від щелепно-під'язикової лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи, прикріплюється до тіла під'язикової кістки. В місці з'єднання обох м'язів у центрі щелепи утворюється медіальний шов.

Шилопід'язиковий м'яз одним сухожилком прикріплюється до шилоподібного відростка скроневої кістки, а другим – до великого рога під’язикової кістки.

Всі ці м'язи, скорочуючись, тягнуть гортань і під'язикову кістку вгору, беруть участь