Соціально-економічні важелі активізації інноваційної праці на промислових підприємствах

розробка методики оцінювання конкурентоспроможності працівників;

вдосконалення методів стимулювання праці на основі врахування оцінки результативності й складності роботи персоналу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти забезпечення умов активізації інноваційної праці на промислових підприємствах у перехідній економіці.

Об'єкт дослідження – трудова діяльність інженерно-технічних працівників промислових підприємств, які займаються розробкою та впровадженням інновацій у виробництво.

Методологія й методика дослідження, джерела інформації. Теоретико-методологічною основою роботи є об'єктивні економічні закони, які функціонують в умовах ринку, фундаментальні положення економічної теорії, мікро- та макроекономіки, досягнення вітчизняної й зарубіжної наукової думки у сфері мотивації праці. У процесі роботи над дисертацією для розв'язання поставлених задач застосовувалися економіко-математичні методи, методи системного аналізу, а також статистичний, кореляційний, анкетний, експертних оцінок, графічний та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

систематизовано теоретичні підходи до трактування сутності інноваційної праці як такої, що трансформує результати науково-технічної діяльності у новий продукт (послугу) із метою одержання корисного ефекту (економічного, соціального тощо) та задоволення суспільних потреб; особливостями змісту такої праці визнано наявність творчості, цільовий орієнтир на потреби ринку;

уточнено мотиваційний вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на інноваційну поведінку особистості з виокремленням як стимулів, так і антистимулів інноваційної праці в умовах перехідної економіки;

розроблено методику діагностики сприйнятливості персоналу до інновацій, яка відкриває додаткові можливості для реалізації завдань кадрової політики підприємства, сприяє кращому використанню трудового потенціалу працівників;

обґрунтовано умови ефективного функціонування механізму активізації інноваційної праці на промислових підприємствах;

удосконалено методи стимулювання інноваційної праці із запровадженням оцінювання конкурентоспроможності персоналу, вимірювання результатів і складності роботи;

обґрунтовано вибір цільових орієнтирів кадрової стратегії підприємства з позицій його інноваційного розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність отриманих наукових результатів полягає в тому, що вони створюють підґрунтя для формування соціально-економічного механізму активізації інноваційної праці персоналу на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях.

Результати дослідження і методичні рекомендації автора знайшли відображення в роботі Головного управління праці і соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 02-247 від 12. 04. 2002 р.). Сформульовані пропозиції на виробничому рівні можуть бути покладені в основу кадрової стратегії підприємств, а також вдосконалення системи матеріального стимулювання персоналу, який займається розробкою та впровадженням інновацій. Окремі методичні підходи автора запроваджено у практику діяльності підприємств Кіровоградської області: ВАТ “Червона зірка” (довідка № 737/10-Б від 14. 11. 2001 р.), дочірнього підприємства ДАК “Хліб Україна” Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів (довідка № 192/6 від 21. 11. 2001 р.), ВАТ “Гідросила” (довідка № 197/20 від 9. 01. 2002 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Кіровоградського державного технічного університету для підготовки студентів економічних спеціальностей при викладанні навчальних дисциплін: «Управління трудовими ресурсами», «Основи мотивації праці», «Інноваційний менеджмент».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розвитку теоретико-методологічних та концептуальних положень щодо мотивації персоналу до інноваційної праці, визначення сприйнятливості персоналу до нововведень, обґрунтування методичних підходів до удосконалення методів активізації інноваційної праці на промислових підприємствах. Усі результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансів та планування, де виконувалася дисертація, міжкафедральному семінарі Кіровоградського державного технічного університету, на засіданнях колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації, відділу економіки праці і зайнятості населення ІЕ НАН України, доповідались на восьми міжнародних науково-практичних конференціях: «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (м. Київ, 1999 р.), «Підприємництво в Україні: проблеми, шляхи розвитку» (м. Львів, 2000 р.), «Економіка третього тисячоліття» (м. Донецьк, 2000 р.), «Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах» (м. Кіровоград, 2000 р.), «Наука і освіта 2001» (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), «Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку» (м. Хмельницький, 2001 р.), «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 2001 р.), «Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних економічних умовах (м. Донецьк, 2001 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 1, 72 др. арк., з яких особисто автору належить 9 публікацій (1, 69 др. арк.), з них 4 входять до переліку фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 254 сторінки, включаючи 36 таблиць і 31 рисунок, а також список використаних джерел із 118 найменувань, 9 додатків.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, їх апробацію та запровадження на підприємствах Кіровоградській області.

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні основи дослідження мотивів і стимулів інноваційної праці” на основі огляду вітчизняної та зарубіжної літератури розкрито сутність, особливості, об'єктивний характер розвитку інноваційної праці, окреслено її мотиви та стимули, показано еволюцію наукової думки стосовно методів спонукання до інноваційної праці, досвід країн ринкової економіки.

Фундаментальні зміни, яких зазнала світова економіка на початку третього тисячоліття, об'єктивно ведуть до появи нових тенденцій у трудовій діяльності персоналу, яка