Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

КИСІЛЬ Надія Михайлівна

 

УДК 332. 1: 338. 49 (477. 83)

 

 

Спеціальність 08. 10. 01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Львів – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Римар Микола Васильович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Садова Уляна Ярославівна,  Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 28 березня 2002 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д З5. 154. 01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

 

Актуальність дослідження. Курс здійснюваних в Україні реформ передбачає чітку соціальну спрямованість економічних перетворень в усіх сферах суспільного життя. Особливу роль в його реалізації виконують галузі соціально-культурної сфери, в яких акумулюються соціальні інтереси різних верств населення і які безпосередньо націлені на задоволення людських потреб в культурно-освітньому та інтелектуальному розвитку, охороні здоров’я, відпочинку. Високоефективна соціально-культурна сфера – це гарант збереження «людського капіталу» нації. В сучасних умовах посилення до неї уваги є не просто чинником виходу України із затяжної кризи, а й шансом підвищення рейтингу нашої держави в світі, наближення ряду соціально-культурних стандартів до європейського виміру. Значні резерви оптимізації соціально-культурної сфери криє в собі й започаткована в державі адміністративна реформа. Зазначені вище обставини засвідчують актуальність вирішення проблем розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери, спонукали до вибору теми даної дисертаційної роботи.

Дослідження проблем розвитку соціально-культурної сфери, територіальної організації її інфраструктури не є новими. Теоретико-методологічні засади формування і розподілу суспільних благ і державних фінансів розроблялись представниками різних наукових шкіл (Дж. Б’юкенен, Л. Брю, Л. Йохансен, П. Самуельсон, А. Пікок, Дж. Гелбрейт, Р. Нордгауз, Р. Маконнел, Р. Піндайк, Д. Рубінфельд, С. Гаврилишин). Відрадно, що в значній мірі ця наукова спадщина пов»язана з іменами таких українських вчених як С. Подолинський, І. Вернадський, М. Туган-Барановський. Велику увагу проблемам розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери приділяє сучасна вітчизняна наука: Ю. Алєксєєв, А. Величко, Н. Вітренко, Б. Данилишин, М. Долішній, В. Єременко, С. Злупко, М. Казнов, В. Козак, О. Красій, В. Куценко, Е. Лібанова, В. Мандибура, В. Новіков, Л. Оганян, С. Писаренко, І. Прокопа, В. Рутгайзер, У. Садова, Л. Семів, Ж. -Т. Тощенко, В. Хохлов, Л. Шевчук, А. Ягодка та ін.

Водночас аналіз наукових публікацій свідчить, що проблеми територіальної організації і розвитку галузей соціально-культурної сфери потребують подальшого вивчення. Особливо важливо розробити методологічні основи та прикладні рекомендації щодо удосконалення територіальної організації і розвитку галузей соціально-культурної сфери в умовах перегляду адміністративного устрою України, запропонувати відповідні механізми здійснення реформ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що проводилися Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України. Дисертант брала участь у розробці тем: 3. 1. 5. 63 0100 U 000657 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” – розвиток та розміщення соціальної сфери Львівської області; 3. 1. 5. 53 0199 U 003694 “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз) ”.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних, методологічних і методичних підходів до вивчення проблем розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери регіону та формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності її функціонування в умовах ринкових відносин.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

уточнення економічного змісту поняття «соціально-культурна сфера», виходячи з конкретизації суті суміжних понять й упорядкування її класифікаційних ознак;

узагальнення методичних підходів до оцінки територіальної організації та розвитку соціально-культурної сфери регіону;

визначення принципових залежностей між підходами до управління розвитком інфраструктури соціально-культурної сфери та заходами адміністративної реформи;

обгрунтування ролі соціально-культурної сфери в побудові соціальної держави;

проведення економічної оцінки стану розвитку й територіальної організації мережі об’єктів соціально-культурної сфери регіону;

обгрунтування шляхів удосконалення територіальної організації та подальшого розвитку соціально-культурної сфери регіону;

розробка методики оцінки вартості освітніх послуг в умовах функціонування ринкових відносин;

вироблення нових методичних підходів до прогнозування соціально-культурної сфери регіону.

Об’єкт і предмет дослідження. Предметом дослідження є територіальна організація галузей соціально-культурної сфери регіону та напрями її вдосконалення. Об’єктом дисертаційного дослідження є мережа закладів освіти, культури та охорони здоров’я Львівської області.