Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області)

В дисертації відбір та групування факторів проводилося в різних площинах: з відтворювальної позиції динаміки розвитку вказаної сфери (демографічний, екологічний, соціально-психологічний, інформаційний та фактор культури) та з екістико-просторової позиції особливостей розміщення об’єктів (географічний, організаційно-технологічний, економічний, політичний). Виходячи із специфіки соціально-культурного обслуговування населення, в окрему групу було виділено кадровий фактор та проведено обгрунтування його впливу за рівнями кадрового забезпечення, підготовки кадрів та результативності праці (рис. 2).

 

Рис. 2. Фактори впливу на розміщення та розвиток соціально-культурної сфери регіону

 

Оцінка факторів розвитку соціально-культурної сфери регіону дозволила не тільки дати характеристику її стану як системи, зробити порівняння, а й ближче підійти до характеристики потенціалів кожної з її складових.

Так, при визначенні основних тенденцій і регіональних особливостей формування сучасної мережі закладів освіти Львівської області (дошкільні заклади, загальноосвітні школи, професійно-технічні та вищі навчальні заклади, наукові установи) встановлено, що:

за на протязі 1990-2000рр. потужність мережі постійних дошкільних закладів скоротилася більш як у два, а в сільській місцевості майже у 3 рази. На фоні одночасного скорочення числа дітей, що претендували на відповідні послуги (з 83, 7тис. до 34, 9 тис.), пов’язаних з демографічною ситуацією та нормативно-правовими змінами вікового цензу, рівень охоплення дітей дошкільними закладами склав 23 відсотки до кількості дітей відповідного віку. При цьому має місце значна територіальна диференціація показника, особливо велика різниця – в бік перенаповнення: в гірських районах -- Турківський (більш як у 2 рази), Самбірський та Старосамбірський (в 1, 2-1, 3 рази), а також в містах Львові, Самборі, Стрию, Трускавці (в 1, 1-1, 2 рази) ; – в бік недоукомплектованості: в північних й центральних районах – в Буському, Мостиському, Перемишлянському (також у 1, 5-2 рази) та у Дрогобицькому районі (в розрахунку на 100 місць припадає лише 38 дітей, хоча мережа об’єктів за попередній період скоротилась більше як у 6 разів).

у розвитку середньої освіти відмічаються зрушення, однак стан її матеріально-технічної бази залишається незадовільним. Продовжує залишатись висока змінність занять у державних навчальних закладах (особливо в містах області). У територіальному розрізі найбільша частка учнів, що навчаються у дві зміни, є в Яворівському (11%), Городоцькому (6%), Стрийському (13%), Пустомитівському (7%), Самбірському (8%) та Сколівському (5%) районах.

на території області розвиваються дитячі оздоровчі табори та дитячі інтернатні заклади, позашкільні заклади, які, у певній мірі, дозволяють задовольнити інтереси школярів як у плані зміцнення здоров’я, так і виконання загально-освітніх функцій;

гострими залишаються проблеми професійно-технічної освіти. Незважаючи на зростання потреби в підготовці та перепідготовці робітничих кадрів, мережа характеризується негативними тенденціями за всіма показниками її розвитку;

вищій освіті притаманні позитивні зрушення як у плані розвитку приватної ініціативи, так і покращання показників, що характеризують розвиток закладів III-IY рівнів акредитації. Зміни рівня розвитку закладів вищої освіти I-II акредитації повторюють тенденції, що склалася у розвитку професійно-технічної освіти (табл. 1) ;

характерною особливістю науки є підвищення кваліфікаційного рівня наукових працівників та збільшення випуску наукової продукції. Проте, її матеріально-технічний стан залишається незадовільним.

 

Таблиця 1

Динаміка розвитку вищої освіти у Львівській області

Показники І-ІІ рівень акредитації ІII-IV рівень акредитації

1990/91 1998/99 1999/2000 1999/2000 до 998/99 1990/91 1998/99 1999/2000 1999/2000 до 1998/99

Кількість закладів 40 42 40 95, 2 12 14 17 121, 4

В них студентів, тис. 41, 2 32, 9 31, 9 97, 0 67, 7 73, 1 78, 6 107, 5

З розрахунку на 10000 осіб населення, студентів 150 120 117 97, 5 246 267 288 107, 9

Прийнято, тис. 12, 6 10, 9 10, 2 93, 6 11, 8 16, 7 18, 1 108, 4

Випущено, тис. 13, 5 10, 4 9, 3 89, 4 12, 1 15, 5 17, 0 109, 7

Професорсько-викладацький склад, осіб 3218 3497 3217 92, 0 5725 6776 7236 106, 8

з них штатних 2662 2859 2587 90, 5 5362 4919 5496 112, 0

Мають ступінь

- кандидата наук - 247 253 102, 4 2883* 2710* 2874* 106, 1

з них штатних - 118 112 94, 9

- доктора наук - - - - 305* 443* 457* 103, 2

* – дані подано лише за штатним професорсько-викладацьким складом. 

 

Мережа об’єктів охорони здоров’я Львівської області характеризується за усередненими статистичними даними достатнім рівнем розвитку матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення. Разом із тим, проблеми полягають у територіальних відмінностях локалізації об’єктів, котрі слабо ув’язані з захворюваністю населення за видами хвороб та не дають повноцінно використовувати прогресивні методи лікування. Це веде й до незадовільного стану забезпеченості кадрами, зокрема в Старосамбірському, Турківському, Самбірському та Пустомитівському районах. Строкатою є загальна картина забезпеченості лікарняними кадрами і у містах. Саме з цією метою в області започатковано експеримент по оптимізації