Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області)

Хоча бюджетне фінансування соціально-культурної сфери визначається основним, удосконалення фінансування має здійснюватися завдяки комплексному використанню всіх джерел та оптимізації їх структури у сучасних умовах кожної галузі зокрема.

 

 

Тривале домінування в економіці нашої держави принципу пріоритетності матеріального виробництва привело до занепаду важливої ланки – соціальної сфери, галузі якої створюють основу повноцінного розвитку людини. У дисертації узагальнені і розроблені заходи по вирішенню питань розвитку й удосконалення територіальної організації соціально-культурної сфери на перспективу, а саме:

1. З’ясовано економічну сутність соціально-культурної сфери як складової економіки, визначено підходи до її вивчення (відтворювальний, функціональний, структурний, компонентний, галузевий, ресурсний, геопросторовий), класифікаційні ознаки (характер праці; рівень організації суспільства; виконувані функції; форми власності; галузі; приналежність; спосіб надання послуг і джерела фінансування), подано компонентну структуру, а також охарактеризовано одну із її складових – соціально-культурної сфери регіону.

2. Виділення соціально-культурної сфери як сегменту економіки України пояснюється не тільки метою даного дослідження, а в першу чергу, визначенням її місця у формуванні людського капіталу нації.

3. Геопросторовий аспект посилює увагу до вивчення інфраструктури соціально-культурної сфери та удосконалення територіальної організації її мережі. Під інфраструктурою соціально-культурної сфери розуміється просторово визначена сукупність об’єктів, функціонування яких через територіально організовані форми і взаємозв’язки сприяє оптимізації розвитку духовних, інтелектуальних (через культурно-освітнє середовище) та в значній мірі фізичних характеристик населення, формуванню індивідів як економічно активних особистостей, що відповідає конкретним вимогам суспільства до кваліметричних (якісних) параметрів робочої сили.

Під територіальною організацією соціально-культурної сфери розуміється наявність в межах певної території взаємопов’язаних інфраструктурних комплексів та невиробничих видів діяльності, різних форм власності та підпорядкування, розвиток яких забезпечується функціонуванням механізму ринкового господарювання та форм державного регулювання, і спрямована на всебічний розвиток особистості, формування та збереження здоров’я населення, покращення освітнього та культурного рівня кожного жителя регіону з метою створення “людського капіталу” суспільства.

4. Здійснена оцінка територіальної організації та розвитку галузей освіти, культури та охорони здоров’я дала уявлення про їх розвиток в динаміці у розрізі адміністративних районів Львівській області і дозволила не тільки охарактеризувати існуючий стан, а й виявити потенціал кожної складової та напрямки удосконалення їх територіальної організації.

5. Значну увагу приділено вивченню впливу відомчої розрізненості об’єктів соціально-культурної сфери на якість обслуговування населення, виявленню особливостей проведення в цьому напрямку реформ. В результаті запропоновано:

зберігати у ряді випадків об’єкти соціально-культурної сфери відомчого підпорядкування або проводити спільне фінансування як за рахунок власних джерел підприємств, так і за рахунок муніципальних коштів;

з огляду на посилення ролі місцевого самоврядування, здійснювати часткове фінансування об’єктів соціальної сфери Львівської області за рахунок тимчасового введення (у межах 1-2% обсягу реалізації продукції у залежності від чисельності працюючих на вказаному підприємстві) податків для тих підприємств, які передали вказані об’єкти у муніципальну власність;

для вирішення проблеми фінансового забезпечення установ соціально-культурної сфери, що перебувають на балансі господарських організацій, варто проводити певні відрахування на їх розвиток від існуючого на сьогодні комунального податку для тих підприємств, які мають на балансі такі об’єкти.

6. Удосконалено методологічні підходи до територіальної організації закладів соціально-культурної сфери, зокрема

визначено етапи, які передують обгрунтуванню перспектив територіальної організації та розвитку галузей соціально-культурної сфери;

для вибору оптимального варіанту розміщення закладів охорони здоров’я у розрізі адміністративного району розроблено економіко-математичну модель, яка враховує наявні потужності, транспортну доступність, демографічну ситуацію в регіоні, затрати на надання медичної допомоги і виходить із потреби у вказаних послугах;

виділено напрямки з удосконалення територіальної організації освіти, що виходять з необхідності найповнішого задоволення потреб економіки країни і окремих регіонів у спеціалістах відповідної кваліфікації та профілю.

7. Ефективність територіальної організації соціально-культурної сфери визначається рівнем фінансового забезпечення кожної її галузі. Визначення бюджетного фінансування основним джерелом підтримки освіти, культури та охорони здоров’я потребує теоретичного переосмислення і практичного удосконалення, оскільки система фінансового забезпечення соціально-культурної сфери загалом нині характеризується урізноманітненням варіантів покриття витрат її розвитку.

8. У плані удосконалення методики розрахунку за надані послуги соціально-культурними галузями, запропоновано методику розрахунку мінімальної величини плати за навчання у вищих навчальних закладах, яка враховує якість і ефективність навчально-виховного процесу в конкретному навчальному закладі, попит за кожною спеціальністю та успішність навчання студентів.

9. Вдосконаленню методики оцінки територіальної організації галузей соціально-культурної сфери та прогнозу їх розвитку на перспективу передував відбір показників, які враховують структуру населення адміністративних районів області і найкраще характеризують рівень територіальної організації закладів соціально-культурної сфери за трьома блоками – освіта, культура, охорона здоров’я. На основі відібраних показників проведено групування районів за рівнем розвитку соціально-культурної сфери на 4 групи та здійснено типологію за вказаними галузями.

При удосконаленні територіальної організації та розвитку соціально-культурної сфери слід використовувати прогнозні розрахунки. Застосовуючи методи екстраполяції та нормативний, здійснено довгостроковий прогноз розвитку галузей освіти, культури та охорони здоров’я до 2016 року за песимістичним та оптимістичним варіантами.

 

 

Кисіль Н. М. Невиробнича сфера в системі господарської діяльності лісогосподарського комплексу // Науковий вісник. – Вип. 9. 4. – Львів: УкрДЛТУ. – 1998. – С. 178-180.

Кисіль Н. М. Соціально-культурна сфера – пріоритетна складова економіки України // Науковий вісник. – Вип. 10. 2. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. – С. 199-203.

Кисіль Н. М. Фінансування соціальної сфери підприємств лісової галузі // Науковий вісник. – Вип. 8. 5. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. – С. 30-34.

Кисіль Н. М. Фактори впливу на розвиток і територіальну організацію соціально-культурної сфери // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 80. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 62-66.

Римар М. В., Кисіль Н. М. Удосконалення фінансового забезпечення соціально-культурної сфери регіону // Вісник державного університету “Львівська політехніка” – Проблеми економіки і управління, №446, 2001. – С. 209-214 (внесок автора – висвітлено методичні підходи до фінансового забезпечення галузей освіти, культури та охорони здоров’я).

Кисіль Н. М. Удосконалення територіальної організації закладів соціально-культурної сфери (методичний аспект) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону. – Вип. 2. – Львів: ІРД НАН України. – 2001. – С. 534-543.

7. Кисіль Н. М. Оцінка територіальної організації соціально-культурної сфери Львівської області // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – Вип. 11. 4. – 248-252.

8. Кисіль Н. М. Теоретичні підходи до визначення територіальної організації соціально-культурної сфери // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова – 2001”. – Том 2. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2001. – С. 49-50.

9. Кисіль Н. М. Оцінка рівня розвитку соціально-культурної сфери регіону // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття”. – Львів. – 2001. – С. 401-407.

 

 

Кисіль Н. М. Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 10. 01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка – Інститут Регіональних досліджень НАН України. Львів, 2002.

Роботу присвячено проблемі територіальної організації і розвитку соціально-культурної сфери регіону.

Автором розкрито економічну сутність соціально-культурної сфери, визначено підходи до її вивчення, конкретизовано класифікаційні ознаки та подано компонентну структуру. Обгрунтовано роль соціально-культурної сфери у формуванні людського капіталу суспільства, а також визначено пріоритети розвитку галузей освіти, культури та охорони здоров’я на перспективу в світлі адміністративної реформи в Україні. Подано оцінку стану територіальної організації та розвитку соціально-культурної сфери в розрізі адміністративних районів Львівської області. Розроблено методичні підходи до удосконалення територіальної організації та розвитку соціально-культурної сфери регіону.

Ключові слова: соціально-культурна сфера, територіальна організація, розвиток, освіта, культура, охорона здоров’я, регіон, адміністративна реформа.

 

 

Kysil N. M. Social and cultural sphere: territorial organization and peculiarities of the development (on the materials of Lviv region). – The manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences in the speciality 08. 10. 01 – Accommodation of productive forces and regional economy. – Institute of aerial studies of NAS of Ukraine. Lviv, 2002.

The work is dedicated to the problem of the territorial organization the development of the social and cultural sphere of the region.

The author describes the main points of economics in social and cultural sphere determines the methods of investigation, specifies the classification signs and gives the compovential structure. The role of the social and cultural sphere in the formation of human capital of the society is well grounded, besides the primary means of development of seentific branches, culture and public health are determined perspectively in the light of the administrative reform in Ukraine. The evaluation of the condition of the territorial organization and the development of the connection with administrative districts of Lviv region.

Key words: social and cultural sphere, territorial organization, development, education, culture, public nealth, region, administrative reform.

 

Кисиль Н. М. Социально-культурная сфера: территориальная организация и особенности развития (на материалах Львовской области). – Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 10. 01 – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

В диссертации на основе анализа отечественной и зарубежной литературных источников раскрыто теоретико-методологическую основу исследования социально-культурной сферы, которую определяют воспроизводственный, функциональный, структурный, компонентный, отраслевой, ресурсный, геопостранственный подходы. Обоснована экономическая сущность социально-культурной сферы как комплекса относительно самостоятельных отраслей экономики, которые охватывают широкий спектр отношений человеческого развития и которые объеденены общностью общественного заказа на продуцирование социально-культурных ценностей и благ, сродненностью характера деятельности, которая реализуется в форме специфического товара – услуг, весомостью результативных эффектов, которые имеют способность к накоплению в виде знаний, интеллектуальных, физических и духовных сил социума (человеческого капитала), владеют собственным ресурсным потенциалом, инфраструктурой и связями.

Классифицированными признаками структуирования социально-культурной сферы выступают: характер труда, уровень организации общества, исполняемые функции, формы собственности, отрасли принадлежность, способ оказания услуг, источники финансирования.

Изучается влияние административной реформы на территориальную организацию и управления развитием социально-культурной инфраструктуры. Исследованы особенности функционирования социально-культурной сферы и ее влияние на мезо- и микроэкономическими показателями воспроизводства хозяйства Львовской области.

Проведена оценка территориальной организации сети объектов социально-культурной сферы Львовской области.

Предложены методические подходы к оптимизации размещения объектов здравоохранения и прогнозированию развития отраслей социально-культурной сферы. Обоснованы методические подходы к оценке стоимости образовательных услуг в условиях функционирования рыночных отношений.

Ключевые слова: социально-культурная сфера, территориальная организация, развитие, образование, культура, здравоохранение, регион, административная реформа.