Соціально-політичні процеси в селі Кримської АРСР 1920-х років

У ході дослідження використані спеціальні методи історичного дослідження – історіко-порівняльний, історіко-типологічний і статистичний. 

Зазначений комплекс методів історічного дослідження дозволяє авторові дисертації досягти поставленої мети та вирішити основні завдання. 

Мета дослідження полягає у проведенні наукового аналізу тих соціально-політичних процесів у кримському селі, які були обумовлені проведенням в життя ленінсько-сталінських більшовицьких програм аграрних перетворень протягом 1920-х років. 

Для досягнення поставленої мети було визначено такі дослідницькі завдання: 

1. Критично осмислити покладену в основу соціально-політичніх перетворень кримського села ленінську теоретичну спадщину щодо селянсько-земельного питання та встановити ступінь відповідності ленінської аграрної програми більшовицької партії практиці вирішення селянських проблем у 20-і роки. 

2. На основі дослідження соціально-політичних процесів у селі Кримської АРСР співвіднести ленінську політику щодо селянства зі сталинською політікою “соціалістичного перетворення” села та апробувати тезу щодо «підміни ленінізму сталінізмом». 

3. Довести, що кризові явища сільської економіки Криму 1920-х років були обумовлені політікою більшовиків, яка не відповідала інтересам селянства. 

4. Охарактеризувати політичні і правові умови, зв'язані із задоволенням економічних потреб різноманітних верств селянства. 

5. Простежити процес формування заможних верств села («куркулів») і з'ясувати критерії їх визначення Радянською владою. 

6. Охарактеризувати національну політику більшовиків щодо кримського села і довести, що вона не сприяла врегулюванню міжнаціональних відносин, а, навпаки, призводила до міжетнічних суперечностей. 

 7. Відобразити політичні настрої різноманітних верств селянства Криму протягом 20-х років, їхнє ставлення до більшовицької партії, Радянської влади і здійснюваної ними політики аграрних перетворень, а також розкрити масштаби політичних репресій у кримському селі у той час. 

Наукова новизна дисертації обумовлена самою постановкою завдань дослідження. В ньому вперше в українській історіографії проведено комплексний аналіз політичних, соціально-економічних та національних процесів у кримському селі протягом 20-х років нашего століття. Визначено основні причини аграрної кризи кримського села, яка стала наслідком суперечлівої і непослідовної політики більшовиків. Детально охарактеризовано соціальний склад сільського населення, виявлено довільні критерії визначення заможних господарств, показано відсутність залежності між розміром земельних ділянок та рівнем життя різних категорій селянства. Проаналізовано національні відносини в кримському селі і виявлено наявність значних пільг для татарського селянства, а згодом і переселенців-євреїв, що спричиняло до проявів націоналізму та антисемітизму. В ході характеристики політичного становища кримського села висвітлено репресії органів влади проти основної селянської маси, яка замість обіцяної більшовиками свободи, отримала політичне безправ'я. Вперше введено до наукового обігу численні архівні документи. 

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її основні положення та висновки можуть бути використані при розробці різноманітних соціально-економічних програм для сільської місцевості України, при виданні «Історії Криму», яка готується Кримським відділом НАН України, при написанні узагальнюючих праць з історії селянства України, а також при підготовці загальних і спеціальних курсів з історії України і Криму для студентів вищих навчальних закладів. 

Достовірність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обгрунтованістю його положеннь; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті, предмету та завданням роботи; використанням чисельних архівних та опублікованих джерел і літератури. 

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на 3 наукових конференціях у Сімферопольському державному університеті, які проводились у 1995-1999 роках. Основні результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри російської історії даного вузу, а також були оприлюднені в 6 авторських публікаціях у фахових виданнях. 

Особистий внесок автора у дослідження теми полягає в зборі матеріалу та комплексному науковому узагальненні проблем соціально-політичних змін у кримському селі, їх причин та наслідків. 

 Структура дисертації обумовлена логікою проблеми та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів (8 параграфів), висновків (загальний обсяг тексту основної частини дисертації – 158 с.), списку використаних джерел і літератури (150 найменуваннь на 10 с.) та переліку виносок на 9 с. Повний обсяг дисертації становить 177 с. 

 

 

У вступі розкрито актуальність дослідження, його наукову новизну, практичне значення; визначено предмет, об'єкт та мету досліджуваної теми; висвітлено хронологічні та територіальні рамки, методологію дослідження. 

У першому розділі «Історіографічна та джерельна проблематика дослідження» зроблено огляд загальної і спеціальної близької до теми дослідження літератури, показано ступінь вивчення і висвітлення в наукових працях поставленої проблеми, охарактеризовано джерела, а також визначено основні завдання дослідження. 

Наукове осмислення процесів, які відбувалися у кримському селі, в ході проведення непу почалося вже у 20-і роки, особливо в періоди внутріпартійних дискусій, які стосувалися аграрних проблем. У другій половині 20-х років у працях І. Д. Верминичева, С. М. Дубровського, М. І. Кубаніна, Л. М. Крицмана було визначено підходи до оцінки стану сільського господарства Радянської Росії. Але погляди цих визначних російських економістів-аграрників були охарактеризовані як буржуазні і неонародницькі. У бібліотеках, архівних фондах і краєзнавчих музеях збереглися нечисленні видання, зміст яких не суперечив партійним настановам. Ці праці не є науковими, оскільки своє головне завдання їх автори вбачали в роз'ясненні настанов з'їздів партії і Рад, рішень місцевих органів влади з питаннь сільського господарства, популяризації конкретних заходів у галузі зелмлеустрою, податкової і кредитної політики, переходу до колективних форм землекористування. Цінність цих праць у тому, що в