Соціально-політичні процеси в селі Кримської АРСР 1920-х років

- Аналіз соціально-політичного становища кримського села свідчить, що розпочаті Леніним перетворення економіки села на соціалістичних засадах були продовжені Сталіним, який не вніс в ленінську теорію і практику кардинальних змін, а лише довів їх до логічного завершення: ліквідації індивідуального селянського господарювання та створення колгоспно-радгоспної системи. 

- Проголосивши на VШ з'їзді РКП (б) в 1919 році новий курс на створення і зміцнення союзу робітничого класу з середняками, в реальній практиці, як свідчить аналіз матеріалів Криму, до кінця 20-х років більшовизм продовжував спиратись головним чином на бідняцько-батрацькі верстви села, що вносило в політику і в практичні дії більшовиків суперечливість і непослідовність. Вони стали головною причиною кризи кримського сільського господарства, яка проявилася в 1928-1929 роках. На прикладі Криму видно, як незважаючи на перехід до нової економічної політики, партійне і радянське керівництво постійно збивалось на шлях командування і адміністрування відносно заможних селян і всіх непманських елементів села, сприяло посиленню процесу класової диференціації на селі, віддавало перевагу політичним інтересам держави над економічними. Розширивши можливості оренди землі та застосування найманої праці в сільському господарстві в середині 20-х років, владні структури в подальшому різко звузили їх економічними і адміністративними заходами. 

- Організуючи наступ бідняцьких елементів села проти «куркулів», органи влади довільно формулювали критерії їх визначення, за основу бралися кількісні показники господарства. В розряд куркульських потрапляли не тільки заможні обійстя, а й бідняцькі, які відмовились від підтримки Радянської влади. 

- Щоб забезпечити так званий «соціальний захист» держави диктатури пролетаріату від політичних зазіхань представників колишніх експлуататорських класів та сучасних непманів, значно розширюється категорія осіб, обмежених в громадянських правах, – «позбавленців». Інститут «позбавленців» став символом радянської держави 20-х років, початком масових політичних репресій в СРСР. 

- Проведене дослідження не підтверджує обгрунтованості висновків радянских дослідників про те, що в 20-і роки були нібито створені всі необхідні передумови для переходу до суцільної колективізації села. Досвід кримського села доводить цілком інше: основна маса селянства продовжувала вести своє індивідуальне господарство і негативно ставилася до ідеї колективізації. Лише бідняцько-батрацька частина села склала кістяк перших колгоспів. 

- Спираючись у проведенні своєї політики в селі на бідняцько-батрацькі елементи, кримські органи влади надавали їм всіляку політичну й економічну підтримку. З цієї причини біднота виявлялась в кращому матеріальному становищі, ніж малопотужні селянські господарства, не була зацікавлена в розширенні посівів і підвищенні урожайності. 

- Історичний досвід доводить, що безмежне втручання держави у сферу селянської економіки призводить до сумних результатів. Це видно на прикладі Кримської АРСР в 20-і роки. Прагнення Радянської влади підпорядкувати приватний селянський інтерес державному виявилося протиприродним. Сільське господарство Криму в даний період не прогресувало, а було відкинуте назад. 

 

 

Статті

1. Горюнова Е.А. Некоторые аспекты аграрной политики в Крыму (1921-1927 годы.) // Культура народов Причерноморья. – 1997. – №1. – С. 8-11. 

2. Горюнова Е.А. Межселенное и внутриселенное землеустройство в Крыму в 20-е годы XX века //Культура народов Причерноморья. -1997. – №1. – С. 102-106. 

3. Горюнова Е.А., Дементьев Н.Е. Об одном из “белых пятен” советской истории Крыма // Культура народов Причерноморья. – 1997. – №2. С. 140-143. 

4. Горюнова Е.А. К вопросу об аграрной политике властных органов Крыма в 1920-е годы // Культура народов Причерноморья. – 1998. – №3. – С. 127-130. 

5. Горюнова Е.А. О политических настроениях крымского крестьянства в 1920-е годы // Культура народов Причерноморья. – 1998. – №3. – С. 324-327. 

6. Горюнова Е.А., Дементьев Н.Е., Чебанова А.В. Мероприятия органов власти Крыма по регулированию поземельных отношений в деревне в 1920-е годы // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №5. – С. 194-203. 

Тези доповідей

7. Горюнова Е.А., Дементьев Н.Е. Некоторые аспекты аграрной политики в Крыму (1921-1927гг.) // Проблемы материальной и духовной культуры народов Крыма и Северного Причерноморья от античных времен и до наших дней. – Симферополь, 1996. – С. 21-22. 

 

 У дисертації аналізуються наслідки аграрної політики більшовицької партії у кримському селі протягом 1920-х років. Висвітлюються заходи органів Радянської влади щодо вирішення земельного питання та регулювання поземельних відносин на селі, розшарування селянської маси, протиставлення бідняцько-батрацьких елементів заможним верствам, обмеження господарських можливостей останніх. Розглядаються національні моменти у земельній політиці владних органів Кримської АРСР, їх вплив на міжнаціональні відносини у республіці. Характеризуються репресії органів влади щодо селянства, його політичні настрої. 

Ключові слова: Кримська АРСР, соціально-політичні процеси, неп, орендні відносини, наймана праця, поміщики, куркулі, середняки, бідняки, батраки, «позбавленці».