Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період

Предметом дослідження є статистичні методи оцінки, моделювання й прогнозування населення і його трудового потенціалу.

Методами дослідження є діалектична логіка, окремі положення матеріального розуміння історії. У дисертації знайшли застосування такі загальнонаукові методи й прийоми, як системний підхід, історичний, гіпотетичний методи, порівняння, аналіз і синтез, узагальнення, моделювання і прогнозування.

Інструментом при вивченні поставлених завдань слугували економічно-статистичні методи: графічний, табличний методи аналізу інформації, дескриптивна статистика, ймовірнісні демографічні таблиці, імітаційне моделювання, моделі динаміки, засоби потенційної демографії.

Інформаційною базою дослідження є дані переписів населення, статистична звітність Держкомстату, Харківського обласного управління статистики, матеріали американської та європейської статистики, розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше проведено системне дослідження трудового потенціалу населення Харківської області з позицій потенційної демографії, дано соціально-економічну характеристику населенню області та структурним зрушенням в ньому за часів транзиції (новизна об’єкта дослідження) ;

- обґрунтовано необхідність і можливість використання індексної методології для комплексної оцінки ТПН; на її основі вперше побудовано і застосовано в дослідженні узагальнюючий показник розвитку ТПН – індекс середньої очікуваної тривалості життя у стані зайнятості;

- дістала подальший розвиток методика визначення втрат ТПН через безробіття, вперше розраховані відповідні втрати Харківського реґіону;

- визначено тенденції і перспективи демографічного і людського розвитку в Харківській області і вплив на них соціально-економічних та інших чинників;

- уперше розроблено і застосовано методологію аналітичних прогнозів ТП з позицій потенційної демографії на основі адаптації діючих методик демографічних прогнозів і прогнозів економічної активності населення до сучасних економічних умов України;

- розроблено пропозиції щодо удосконалення інформаційної бази та методів статистичного дослідження трудового потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробці передумов подальшого розвитку економіко-статистичної методології вивчення процесів формування трудового потенціалу в перехідний період. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані як теоретична база для подальших досліджень відтворювальних процесів трудового потенціалу населення інших реґіонів України і визначення головних напрямків удосконалення інформаційної бази і статистичних методів дослідження. Запропонована методологія може бути використана для управління формуванням і використанням трудового потенціалу, при вивченні тенденцій і перспектив соціально-демографічного розвитку населення, оцінці ресурсів, джерел і факторів економічної активності населення. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності органів державного управління, зокрема Держкомстатом, місцевими органами статистики, відділами зайнятості населення; також у навчальному процесі – у вузах та системі підвищення кваліфікації кадрів з обліку і статистики, економіки праці, соціологів.

Результати дисертаційного дослідження, зокрема статистичні методи оцінки трудового потенціалу і його втрат від безробіття, прогнозні оцінки населення і ТП, були впроваджені в практику діяльності відділів статистики праці та демографічної статистики Харківського обласного управління статистики (довідка № 10/427 від 22. 10. 2001 р.) ; у процесі викладання курсів “Статистика” і “Демографія та відтворення трудових ресурсів”, “Географія населення” у Харківському Державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди (довідка від 26. 06. 2001 р.).

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на конференціях:

- « Проблеми стабілізації та економічного розвитку» (21-22 квітня 1998 року, м. Харків, Харківський державний університет).

- «Соціальне партнерство та його роль в становленні ринкової економіки в Україні» (24 травня 2000 року, м. Харків, Харківський інститут бізнесу і менеджменту).

Публікації. Із теми дисертаційного дослідження опубліковано 8 робіт (обсягом 1, 85 друк. арк.), у тому числі 3 статті (1, 1 друк. арк.) у фахових виданнях та 5 статей в інших виданнях, з них дві у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, висновків, додатків (42 сторінки) і списку використаних джерел (14 сторінок), який нараховує 172 найменування. Загальний обсяг дисертації – 237 сторінок; обсяг тексту дисертації – 181 сторінка. Робота містить 84 таблиці на 77 сторінках та 23 рисунки на 18 сторінках.

 

 

У вступі розкривається сутність наукової проблеми, стан її дослідженя. Обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано основну мету та завдання роботи, визначено об’єкт та методи дослідження. Викладено рекомендації щодо практичного використання основних положень дисертації і доведена їх наукова новизна.

Розділ 1. «Статистична характеристика трудового потенціалу» присвячено теоретичним основам поняття ТПН та аналізу можливості і необхідності використання статистичних та інших загально- і конкретнонаукових методів при оцінці ТПН.

У кінці ХХ ст. у суспільних науках набуває особливої ваги проблема людського розвитку, так званий гуманістичний напрям у дослідженнях природи і суспільства. Із появою цього напрямку можна пов'язати виникнення категорії трудового потенціалу в радянській науці середини 70-х років. Дослідження ТП привернули до себе увагу багатьох

 

вчених, таких як М. Долішний, Р. Іванова, В. Костаков, А. Котляр, І. Маслова, С. Пирожков, В. Піскунов, М. Скаржинський, В. Стешенко та ін. Поняття «трудовий потенціал» у дисертаційних дослідженнях 80 – 90-х років ХХст. практично витіснило категорію «трудові ресурси». Крім того, категорія ТП стала об'єктом вивчення не лише економістів, а й демографів, соціологів, філософів, географів, в результаті чого визначилася багатоаспектністю трактувань.

Найбільш конструктивною, на нашу думку, у розумінні трудового потенціалу є позиція С. Пирожкова, який розглядає трудовий потенціал як сукупність демографічних, соціальних