Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період

10. Прогнозування ТПН повинно відповідати, з одного боку, статистичним критеріям адекватності, а з іншого – вимогам менеджменту – довгостроковістю (наприклад, для розробки реґіональних програм розвитку на 10 -15 років). Оптимальним горизонтом прогнозу ТПН визначено термін 10 років, оскільки, виходячи з дуалізму ТПН демографічні тенденції на період 10 років відзначаються стабільністю показників, а отже, забезпечать високу надійність прогнозу, а для тенденцій економічної активності населення, які відрізняються значною мобільністю, – 10 років максимально можливий горизонт прогнозування.

При розробці варіантів прогнозів постає необхідність прийняття гіпотез про рівні й тенденції повікових показників фертильності та смертності. Для цього в дослідженні запропонована й реалізована наступна методика: екстраполяція показників сумарної народжуваності та середньої очікуваної тривалості життя при народженні з наступною побудовою моделей повікової смертності та повікової фертильності.

Для моделювання динаміки ефективним засобом виявилися логістичні криві. S-подібна форма таких кривих відповідає гіпотезі про розвиток вищезгаданих тенденцій з уповільненням темпів падіння, тобто поступовим припиненням кризових явищ, які мають місце у перехідний період. Ці криві є адекватними реальним процесам та відповідають прийнятим вимогам про довгостроковість прогнозу (10 років).

Проведені на основі визначеного алгоритму прогнозні оцінки чисельності і структури населення на 2010 рік у трьох варіантах показують, що в найближчі роки відбуватиметься подальше зменшення чисельності населення (на 9%) і трудового потенціалу (на 17%) порівняно з 2000 роком. Ці зменшення обсягів пов'язані з трансформацією вікової структури населення, оскільки рівні економічної активності та показники природного руху приймалися незмінними. Зіставлення демографічних процесів, що відбуваються у Харківській області, динаміки трудового і життєвого потенціалу, прогнозних оцінок з аналогічними показниками по Україні, вказує на паралельність цих процесів, їх динаміка має спільний напрямок. Проте у Харківській області демографічні характеристики мають відхилення у «гірший « бік.

У вивченні трудового потенціалу населення можна виділити й інформаційну проблему, яка полягає в недостатній кількості соціально-економічних характеристик населення, що враховуються на даний момент. З метою підвищення ефективності управління в працересурсній сфері, більшої точності оцінок ресурсів праці пропонується розширити інформаційне забезпечення за рахунок спостереження зайнятого, безробітного й економічно неактивного населення за ознаками регіону, статі, місцем мешкання за однорічними віковими інтервалами.

 

 

1) Муромцева Ю. І. Аналіз динаміки демографічних процесів Харківської області // Збірник наукових праць ХДПУ. Вип 1. Серія «економіка і право». -Х. : Прапор, 1998. – С. 24 – 29. – 0, 3 друк. арк.

2) Муромцева Ю. І Трудовий потенціал Харківщини // Демографічні дослідження. – Вип. 22. -К., 2000. – С. 96 -105. -Інститут економіки НАН України. – 0, 5 друк. арк..

3) Муромцева Ю. І. Перспективи формування трудового потенціалу населення Харківської області на 2010 рік і особливості в перехідний період // Вісник Харківського національного університету. Серія економічна. -№ 530. -Х., 2001. – С. 296 – 299. – 0, 3 друк. арк.

1) Муромцева Ю. І Проблеми відтворення трудового потенціалу Харківщини // Збірник наукових праць. Вісник Харківського державного університету № 404'98. Проблеми стабілізації та економічного розвитку. ч. 2. -Х., 1998. – С. 338 – 340. – 0, 1 друк. арк.

2) Руднєв С. А, Глушач Ю. С., Муромцева Ю. І Про деякі тенденції демографічної ситуації у Харківській області // Збірник наукових праць. Вісник Харківського державного університету № 404'98. Проблеми стабілізації та економічного розвитку. ч. 3. – Х., 1998. – С. 47 – 49. – 0, 1 друк. арк. (Особисто здовувачу належить підбір, систематизація і аналіз даних, текст -0, 035 друк. арк.)

3) Муромцева Ю. І., Глушач Ю. С. Економіко-географічне вивчення населення Харківської області // Збірник наукових праць ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Вип. 2. Серія « історія та географія». -Х. : Основа, 1998. -С. 200-204. – 0, 2 друк. арк.

(Особисто здобувачу належить – підбір і аналіз демоекономічної інформації, висновки, текст -0, 12 друк. арк.)

4) Муромцева Ю. І. Навчальний курс з трудового потенціалу населення у фахівців-педагогів з економіки // Педагогіка та психологія. Збірник наукових праць ХДПУ. -2000. – Вип. 14. – С. 47 – 50. – 0, 3 друк. арк.

5) Муромцева Ю. І Соціальне партнерство як інструмент формування трудового потенціалу населення// Соціальне партнерство та його роль в становленні ринкової економіки в Україні. Збірник наукових праць. – Х. : ХІБМ, 2000. – С. 147 – 152. – 0, 2 друк. арк.

 

Муромцева Ю. І. Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 03. 01 – статистика. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню й удосконаленню існуючої статистичної методології для комплексної статистичної характеристики населення як носія трудового потенціалу, особливо в умовах транзиції; та методології прогнозування й обґрунтування гіпотез. На основі загальнонаукових і статистичних методів досліджено відтворювальні процеси, що відбуваються у складі населення Харківської області та України, демоекономічні фактори й особливості формування трудового потенціалу населення за умови ринкових відносин. Також прослідковано розвиток і структурні зрушення в економічній активності і зайнятості населення. Розроблена і реалізована методика прогнозування життєвого і трудового потенціалів населення.

Ключові слова: трудовий потенціал населення, потенційна демографія, економічно активне населення, зайнятість, безробіття, індекс людського розвитку, індекс тривалості життя в стані зайнятості, демоекономічні прогнози.

 

 

Муромцева Ю. И. Статистическая оценка и прогноз закономерностей формирования трудового потенциала населения в переходный период. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 03. 01 -статистика. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению и усовершенствованию существующей статистической методологии для комплексной статистической характеристики населения как носителя трудового потенциала, в особенности в условиях транзиции; и методологии прогнозирования и обоснования гипотез. На основе общенаучных и статистических методов исследованы воспроизводственные процессы, которые происходят в составе населения Харьковской области и Украины, демоэкономические факторы и особенности формирования трудового потенциала населения (ТПН) при условии рыночных отношений. В диссертации разработаны основы системного исследования трудового потенциала населения, изучения его потерь от безработицы. Впервые исследован – ТПН Харьковской области с точки зрения потенциальной демографии.

В данном исследовании автор понимает под трудовым потенциалом часть жизненного потенциала, среднюю продолжительность жизни на период трудовой деятельности, т. е. состояния занятости, рассчитанной на основе методов потенциальной демографии. Применение этой методологии дало возможность распределить среднюю продолжительность жизни человека на три периода – занятости, безработицы и экономической неактивности, что дало возможность определить потери трудового потенциала (ТП) как на одного жителя, так и по группам, региону в целом.

Формирование ТПН проходит за счет естественного и механического движения и занятости населения. Изучение перечисленных процессов предусматривает использование методов общей теории статистики, потенциальной демографии, общенаучных и специальных исследовательских приемов. Статистическая оценка формирования ТПН должна содержать как количественные, так и качественные оценки жизненного пространства ТП, а также факторы, которые влияют на формирование ТПН – демографические, экономические и социально-культурные.

Для комплексной оценки ТПН в работе изучены возможности использования индексной методологии, в частности, индекс человеческого развития, и на его основе впервые построен и применен в исследовании обобщающий показатель развития ТПН – индекс средней ожидаемой продолжительности жизни в занятом состоянии. Произведены прогнозные оценки индексов человеческого развития с целью определения факторов роста человеческого развития по компонентам. Также исследованы развитие и структурные сдвиги в экономической активности и занятости населения.

Как один из методов анализа социально-экономической ситуации и важный элемент комплекснoй оценки трудового потенциала населения было применено прогнозирование. На основании изучения существующих методологических основ аналитических прогнозов демографических и экономических явлений, на основе адаптации этих методик к современным условиям развития экономики Украины был разработан алгоритм прогнозирования жизненного и трудового потенциалов населения, установлены особенности моделирования этих процессов в переходный период в сочетании с оценкой трудового потенциала в двухмерном измерении – с позиций потенциальной демографии.

Для разработки и обоснования конкретной методики прогноза ТПН были проанализированны основные методологические приемы прогнозирования и такие составляющие прогноза как цель, срок, тип прогноза (метод рассчета), выдвижение гипотез (варианты прогноза), адекватность прогноза. При принятии прогнозных гипотез, кроме учета особенностей предшествующего развития демографических процессов и территориальных отличий, анализировались также факторы, которые формировали эти тренды в прошлом, а также те, которые могут появиться, или остаться в будущем. Такими факторами являются экономические, социальные, культурологические, экологические.

Был разработан и реализован следующий алгоритм прогноза ТПН, который состоит из следующих шагов:

– прогноз численности и состава населения области;

– прогноз экономической активности населения;

-расчет жизненного и трудового потенциалов населения на основе полученных данных от вышеуказаных прогнозов.

Варианты прогноза базировались на изучении предшествующей динамики процессов естественного движения населения и учете оценок экспертов относительно развития соответствующих процессов в Украине. Таким образом применялись как статистические технологии прогнозирования (аналитическое выравнивание рядов динамики), так и оценочные, экспертные.

На основе разработанных и усовершенствованных основ прогнозирования ТПН, методике обоснования прогнозных гипотез проведены прогнозирования трудового потенциала населения Харьковского региона в трех вариантах, были определены жизненный, трудовой потенциалы населения, перспективные потери ТПН, а также стандартные демоэкономические характеристики населения.

Ключевые слова: трудовой потенциал населения, жизненный потенциал, потенциальная демография, экономически активное население, занятость, безработица, человеческое развитие, демоэкономические прогнозы.

 

 

Muromtseva J. I. Statistical estimation and projection of principles that forming the population’s labour potential in transition period. – Manuscript.

Thesis for candidate's degree of Economical Sciences by speciality 08. 03. 01 – Statistics. – Kyiv National Economic University, Kyiv, 2002.

The work is devoted to research and improvement of existing statistical metodology in area of integrated statistical description of population as a bearer of labour potential, especially in transition conditions; projection metodology and substantiation of hypothesis. The reproduction processes in population of Kharkiv region and Ukraine, also demographical and economical factors and features of forming population’s labour potential in market economy conditions was research by statistical and general science metodology. Also development and structural improvement in economical activity and employment was research. The metodology of potential of life and population’s labour potential projection was work out and realized.

Key words: population’s labour potential, potential of life, potential demography, economicaly active population, employment, unemployment, human development index, demographical and economical projections.