Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період

Розділ 3 -»Прогноз трудового потенціалу населення».

Одним з ефективних методів аналізу соціально-економічних явищ, виявлення закономірностей і тенденцій є прогноз. Тому в дисертаційному дослідженні, окрім виявлених змін і закономірностей, що відбуваються у ТПН з початку перехідного періоду, необхідно було дослідити закономірності формування ТПН на найближчу перспективу і проаналізувати майбутні тенденції розвитку ТПН Харківської області. Поставлену мету розділу вирішено на основі:

– аналізу методологічних прийомів прогнозування демографічних і економічних процесів і вибору з них оптимального методу прогнозування для проведення власних розрахунків;

– висування і обґрунтування прогнозних гіпотез щодо майбутнього розвитку населення і його соціально-економічних характеристик;

– здійснення прогнозу населення і його ТП та аналіз одержаних даних.

Теоретичним підґрунтям визначеної методики були дослідження авторів: А. Акімова, Е. Араб-Огли, І. Венецького, А. Вишневського, А. Романюка, А. Боярського, Л. Рибаковського, А. Волкова та інших, посібники з методів прогнозу економічної активності населення Департаменту ООН з економічних і соціальних питань.

Для розробки й обґрунтування конкретної методики прогнозу ТПН були проаналізовані основні методологічні прийоми прогнозування та такі складники прогнозу, як мета, строк, тип прогнозу (метод обрахун-ку), висування гіпотез (варіанти прогнозу), адекватність прогнозу.

Прогнозні оцінки чисельності населення та його різних контингентів є необхідною складовою частиною управління реґіонами та державою в цілому. Тому, з одного боку, оцінка ТПН повинна бути ймовірною, а з іншого боку, аналіз перспективної чисельності та складу населення, які можуть бути за умови того чи іншого перебігу подій (сценарію розвитку), також має наукову та практичну цінність. Отже, метою прогнозних розрахунків ТПН може бути як встановленння ймовірних обсягів явища, так і аналіз можливих наслідків від певного перебігу подій. Із подвійної мети прогнозу ТПН випливає необхідність створення декількох прогнозних варіантів, один з яких дасть ймовірні дані про чисельність та склад населення, трудовий і життєвий потенціали населення, а інші варіанти – ті ж дані за умови, наприклад, подальшого загострення соціально-економічної кризи в країні, або виходу з неї.

Також залежно від мети прогнозу взято припущення про строк прогнозу і технічний метод обрахунку (тип прогнозу) й оцінки адекватності.

На практиці застосовують дві технології прогнозування -статистичні й експертні оцінки. Проте, якщо дослідник бачить майбутнє, що значною мірою залежить від минулого, то ефективними будуть статистичні технології. А чим більш очікуване майбутнє відрізнятиметься від минулого сценарію розвитку, тим більше треба залучати експертні оцінки.

На основі перерахованих вище засад прогнозування було розроблено наступний алгоритм прогнозу ТПН:

- прогноз чисельності та складу населення області;

- прогноз економічної активності населення;

- розрахунок життєвого та трудового потенціалів населення.

Методологія розрахунку чисельності та складу населення, виходячи з наведених теоретичних положень, була прийнята такою: прогноз населення когортно-компонентним методом. Вхідною інформацією для прогнозу прийнято розподіл постійного населення за сільським/міським місцем мешкання, статтю і 5-ти річними віковими групами станом на 01. 01. 2000 року. Варіанти прогнозу базуються на вивченні попередньої динаміки процесів природного руху населення та врахуванні оцінок експертів щодо розвитку відповідних процесів в Україні. Таким чином застосовувалися як статистичні технології прогнозування (аналітичне вирівнювання рядів динаміки), так і оціночні, експертні.

У першому (песимістичному) варіанті прогнозу бралася гіпотеза, що неґативні тенденції збережуться і надалі як в динаміці середньої очікуваної тривалості життя, так і в повіковій фертильності, тобто статистичні методи прогнозування, а саме аналітичне вирівнювання ряду динаміки, для цього варіанту прогнозу має бути ефективним Крім того, з урахуванням довгостроковості прогнозу, необхідно було підібрати функцію, яка б не лише була адекватна реальному процесу, а й давала прогнозні результати, наближені до реальних. Тому в цій роботі для екстраполяції тенденцій сумарного коефіцієнту народжуваності й середньої тривалості життя були використані логістичні та експоненційні криві.

Додбір функцій та їх параметрів виконано за допомогою програмного забезпечення Datafit v4. 1 та Statistica v5. 5а. За знайденими параметрами кривих було зроблено графічну обробку даних і розрахунок прогнозних значень 2001 – 2010 років у таблицях Exel. Оскільки були знайдені лише рівні сумарного коефіцієнта народжуваності та середньої очікуваної тривалості життя, то для обчислення прогнозної чисельності й складу населення на 2010 рік необхідно було дібрати відповідні моделі сумарного коефіцієнту народжуваності та середньої очікуваної тривалості життя. Для цього використовувалася програма Mortpak (процедура Bestfit), яка будує модель найближчу до емпіричних даних. Для знаходження прогнозних повікових коефіцієнтів фертильності емпіричні повікові коефіцієнти пропорційно зменшували по всіх вікових групах.

Після запуску обрахунку прогнозу за допомогою програми Mortpak, процедура Projct (прогноз населення когортно-компонентним методом), були одержані результати – чисельність населення за статтю і віковими групами (1-річні й 5-річні інтервали) на 01. 01. 2010 року в абсолютних і відносних величинах; коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту. Аналогічно проводилися обрахунки для сільського населення. У середньому варіанті прогнозу, в якому всі показники залишаються на базисному рівні 2000 року одразу заносилися в програму Mortpak, процедура Projct. Так само прогноз виконувався окремо для міського та для сільського населення.

Для оптимістичного варіанта, в якому виходили з гіпотези про покращення соціально-економічної ситуації, тобто коли залежність рівнів ряду динаміки від попередніх даних повинна бути незначною, застосовувалися нестатистичні методи прогнозних оцінок – експертні оцінки (Державний