Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період

ІЛР =  (5),

де   – індекс середньої очікуваної тривалості життя при народженні;

  – індекс досягнутого рівня освіти;

 - індекс реального ВВП на душу населення в USD за паритетом купівельної спроможності (ПКС).

Кожен з компонентів ІЛР розраховується за формулою:

  (6),

де   – фактичне значення і-го показника;

хітіп, хітах- відповідно мінімальне і максимальне значення і-го показника.

Проте ІЛР – індекс розвитку людського потенціалу, а для оцінки саме трудового потенціалу пропонуємо замість індексу середньої очікуваної тривалості життя при народженні ( ) враховувати індекс середньої очікуваної тривалості життя в зайнятому стані. Впровадження такого індексу покаже ґендерні відмінності, можливості населення (як по країні в цілому, так і по реґіонах) реалізувати свій ТП.

Щодо самого індексу середньої очікуваної тривалості життя в зайнятому стані, то він будується на основі формули 6, як і для будь-якого компонента ІЛР. Мінімальне значення приймалося – 0 років, оскільки теоретично можна прожити у стані економічної пасивності, чи безробіття, чи інвалідності весь працездатний період. Щодо максимальної тривалості життя, то ми враховували, по-перше, працездатний вік, офіційно прийнятий в Україні, по-друге, те, що фактичний вік зайнятих не збіається з офіційними межами працездатності; числа зайнятих включають як зайнятих допрацездатного віку, так і післяпрацездатного, та враховуючи, що більшість розвинених країн має межу пенсійного віку – 65 років для обох статей, а також право людини працювати і після працездатного віку, максимальну тривалість житя в зайнятому стані брали – 45 років для обох статей.

Можна використовувати цей індекс як окремо для аналізу ТПН, так і в складі компонентів ІЛР. В цьому дослідженні було використовано індекс очікуваної тривалості життя в стані зайнятості як окремий показник, що характеризує можливості реалізації ТП населення Харківської області по когортах.

У розділі 2 «Закономірності формування й реалізації трудового потенціалу в перехідний період» розглянуто особливості перехідного періоду та їх вплив на формування ТП населення; проаналізовано стан і динаміку ТПН Харківського реґіону, соціально-економічні й соціально-демографічні чинники його формування й реґіональні особливості.

За роки незалежності Україною було взято курс на демократизацію суспільства та ринкову економіку. Отже, і формування ТПН зазнало певних кризових змін, які коріняться у непередбачуваності періоду транзиції. Для аналізу закономірностей формування ТПН треба порівняти соціальні, економічні, демографічні процеси на самому початку періоду транзиції, коли вони ще носять на собі відбиток минулої епохи, з цими ж процесами у період більш-менш сталого розвитку транзиції (коли різке падіння економіки припинилося і робляться перші кроки до видужування економіки). Тому, розглядаючи ТПН в динаміці, було прийнято 1989 рік за початок періоду транзиції і 2000 рік було обрано як рік початку етапу оздоровлення економіки. Цей же рік для зіставності прийнято базовим для прогнозування ТПН на 2010 рік.

Оскільки ТПН має поліструктурний характер і складається з демографічного, економічного та соціально- культурного компонентів, то в цьому розділі вони були розглянуті окремо стосовно їх складу, обсягу і динаміки. Вивчення демографічного компонента ТПН Харківського реґіону здійснювалося на основі аналізу традиційних показників статистики населення, методів потенційної демографії, загальнонаукових методів за наступним алгоритмом:

- аналіз історичних і економіко-географічних особливостей населення Харківської області;

- аналіз динаміки чисельності населення реґіону як результат природного і механічного руху населення;

- аналіз демографічної структури населення і структурних зрушень за перехідний період;

- аналіз життєвого потенціалу населення Харківської області.

У дослідженні економічного складника ТПН запропоновано й реалізовано наступний алгоритм аналізу:

узагальнююча характеристика людського розвитку реґіону;

аналіз економічної активності населення, зайнятості й безробіття;

аналіз трудового потенціалу населення і втрат у житттєвому

потенціалі через безробіття.

Аналізуючи фактори формування трудового потенціалу населення -демографічні показники, зокрема, повікову смертність населення, смертність за причинами смерті, кількість абортів та інші, авторка приходить до висновку про низьку оцінку життя в українському суспільстві, яка ще досі існує з пострадянських часів. Для статистичного вимірювання цього явища і всебічної оцінки ТПН пропонується застосування такого показника як життєємність. Він являє собою або узагальнюючий показник передчасних смертей за рік, або відношення числа смертних випадків за рік при виробітку 1 млрд. кВт-год. електроенергії (1 т вугілля, 1т-км роботи транспорту та ін.).

Окрім аналізу показників зайнятості, безробіття, доходів населення, середньої очікуваної тривалості життя в стані зайнятості, безробіття, економічної пасивності, був застосований індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР охоплює і характеризує одразу три складники ТПН. Також були проведені прогнозні оцінки ІЛР на 2010 рік. Основна мета цих оцінок – простежити, за рахунок яких саме факторів може відбуватися зростання ІЛР. Прогнозні гіпотези в цілому мали оптимістичний характер. Але, щоб виділити, за рахунок яких компонентів ІЛР буде зростати швидше, взято наступні два варіанти розвитку подій. У першому варіанті приймалося, що очікувана тривалість життя при народженні та сукупна частка учнів не зміняться і залишаться на рівні 2000 року весь прогнозований період, щодо ВВП, то приймалася гіпотеза про його щорічний темп зростання на рівні Східноєвропейських країн транзиції. За другим варінтом прогнозу приймався незмінним рівень ВВП, а середня очікувана тривалість життя при народженні