місця епітета в системі семантичних полів інших тропів.
РОЗДІЛ 2. Структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мово мислення
2.1. Типові моделі узуально – асоціативних складних епітетів
Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів. Дослідниця поділяє епітети на дві основні категорії. До першої (узуально-асоціативної) належать постійні й описово-оцінні епітети. До другої (оказіонально-асоціативної) – епітети поля подібності (компаративні – прямі та непрямі, метафоричні, літотні/гіперболічні), поля суміжності (метонімічні, перифразні), поля протилежності (іронічні, оксюморонні) [15, с. 43 – 45].
Зрозуміло, що створення загальної системної класифікації епітетів – об’єктивно складний процес, який вимагає з’ясування структурно-функціональної суті деяких різновидів епітета. Чим конкретніше й докладніше буде вивчено окремі різновиди (модифікації) епітетів, тим повнішою й точнішою буде класифікаційна система. Виокремлення кожної структурно-семантичної видозміни епітета варто здійснювати лише за умови аргументованого обґрунтування.
Виходячи із системного підходу до тропіки, сукупність тропів і місце, яке займає епітет, можна представити у вигляді схеми трьох функціональних полів: уподібнення, суміжності, протилежності.
Окремі поля тропіки перетинаються, в результаті чого утворюються «тропи-гібриди»: іронічний епітет, оксюморонний епітет, літотний/гіперболічний епітет, метафоричний, перифразний, метонімічний, літотне/гіперболічне порівняння, безмодульне порівняння, метафора-перифраз.
Оскільки будь-який епітет виникає на базі певної асоціації, ми пропонуємо використовувати терміни узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, які належать до першої категорії, тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Неузуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають базу епітетів другої категорії. Саме тому такі епітети не сприймаються як «готові» (ready-made) одиниці, і їх вживання має оказіональний характер. Узуально-асоціативні епітети знаходяться в центрі поля епітета. Вони найменш тропеїчні, оскільки, металогічність найменування ознаки в них послаблена і проявляється не так виразно, як в оказіонально-асоціативних епітетах, які представляють собою гібриди епітета, що утворилися в результаті перетинання поля епітета і полів інших тропів. Разом з тим, вони відрізняються від звичайних нетропеїчних означень чітко вираженим суб’єктивно-оціннісним характером і експресивністю [4, с. 12-13].
У процесі формування значення узуально-асоціативних епітетів до їх семантичої структури належать не лише певні ознаки, але й емоційне відношення до них у відповідному мовному соціумі. Необхідно з’ясувати, що не всі епітети, які належать до цієї категорії, вказують на інгерентну, невід’ємну ознаку предмета, як вважає Л. Турсунова [24, с. 67-68]. Про це свідчать і деякі приклади, які вона наводить як асоціативні епітети brilliant eyes, wistful eyes (очі не завжди і не обов’язково brilliant («блискучі») та wistful («задумливі», «мрійливі»).
2.1.1. Постійні епітети
На наш погляд, логічніше розрізняти серед узуально-асоціативних епітетів два підкласи: постійні і описово-оціннісні епітети. Постійні епітети (constant epithets) переважно належать фольклору або походять від нього.
В англійській літературі постійні епітети також похідні від творів усної народної творчості – балад, казок та ін.
In that pleasant district of merry England there extended in ancient times a large forest (W. Scott).
And now I'm in the world alone/ upon the wide, wide sea (G. G. Byron).
2.1.2. Описово-оціннісні епітети
Описово-оціннісні епітети (descriptive-estimative epithets) вказують на будь-яку суттєву ознаку референта, яка привертає до себе увагу в певній ситуації. Проте така ознака не є інгерентною для денотата (тобто всього класу цих предметів). Наприклад:
1. звучання/відсутність звучання: He made a soft sucking sound with his lips (R. Chandler). They caught the midnight train to Paris; and they sped through the silent star-lit night into the unknown (W. S. Maugham).
2. колір/відсутність кольору: He was a stocky man with a red-complected shining brown face (E. L. Doctorow). His shallow, colourless eyes looked across the desk at the negro in the check suit (R. Chandler).
3. форма, розмір, якісна характеристика та ін. : That delicately-bronzed skin, (…) the large liquid eyes, the full but exquisite lips – all the stigmata of passion were there (A. C. Doyle). He liked women to be women. He liked them lush, highly coloured, exotic (A. Christie).
Що стосується більшості епітетів цього підкласу, то вони представляють собою суб’єктивну оцінку означу-ваного [4, с. 74; 12; 20, с. 156-159].
Загальнооцінні позитивні та негативні значення реалізуються прикметниками good, bad, а також їх експресивними синонімами, які можна розглядати як епітети загальної оцінки. Серед епітетів загальної позитивної оцінки найбільш поширеними є excellent, divine, regular, swell: She had an excellent figure and she gazed at herself in the mirror with pride (E. L. Doctorow). «Pity you didn’t come (to bathe), William. The water was divine» (K. Mansfield). «He really deserves the breaks for he's a regular guy» (H. Robbins). «I was a swell guy» (R. Chandler).
Серед епітетів загальної негативної оцінки широко вживаються awful, horrible, nasty: «It was a horrible evening. I shall never forget it. That awful party at the Greek Park (…) « (D. Du Maurier). The inspector said: «You know, Monsieur Poirot, it's a nasty business (…). I don't like it» (A. Christie).
У цій же ролі виступають також такі одиниці вторинної