Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

2. Засадничим для вивчення процесу стилістичної транспозиції вважаємо аналіз іманентних ознак загальнолітературної та термінологічної норм. Спільними для них є такі ознаки, як поєднання динамічності і стабільності, а також кодифікованість. Кодифікаційні праці відображають визнаний соціумом у певний історичний період статус термінологічних одиниць. Якщо окрема лексема в процесі перманентної еволюції змінює свої семантико-стилістичні характеристики, то кодифікаційна практика певною мірою (повно чи неповно, вчасно чи із запізненням) ці трансформації фіксує. Метод лексикографічних зрізів, використаний у дослідженні, дав можливість здійснити комплексну параметризацію семантико-стилістичних процесів. Показовими для вивчення процесу стилістичної транспозиції термінів у діахронії виявились словники РУС-37, РУС-48, РУС-68, РУС-79, СУМ, ВТС-2004, які містять систему стилістичних позначок і відображають стан лексичних норм української літературної мови у різні десятиліття її розвитку у ХХ та на початку ХХІ століття. 

3. Мовні зміни детерміновані комплексною дією інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників. Для розвитку лексико-семантичного рівня мови загалом та для стилістичної транспозиції термінів зокрема визначальними є екстралінгвальні фактори. Становлення незалежної української держави й нового суспільного ладу та зумовлена цим активізація політичних, економічних, наукових і культурних контактів нашої країни із державами світу спричиняють активний вихід термінологічних одиниць – репрезентантів відповідних сфер – у загальний вжиток. Подальший розвиток науки й техніки, дедалі більший вплив ЗМІ на суспільну спільноту також сприяють поширенню лексичних одиниць різних терміносистем у неспеціальному спілкуванні. 

4. На основі стратифікації термінологічної лексики з погляду її стилістичного статусу в загальномовних словниках української мови сформовано корпус стилістичних транспозитів, які змінили сферу функціонування зі спеціальної на неспеціальну. Свідченням активності процесу стилістичної переорієнтації є тематична різноманітність лексичних одиниць. Це транспозити із терміносистем медицини, спорту, техніки, політики й права, конфесійної сфери та одиниці, що марковані в проаналізованих лексикографічних кодексах позначкою спец. 

Домінантними в ракурсі переходу до загальновживаного лексичного фонду є лексико-тематичні групи “Медицина” і “Спорт”. Із медичної терміносфери активно залучаються лексеми на позначення різноманітних хвороб і хворобливих станів, осіб за фаховою спрямованістю, галузей медичної науки, назв лікувальних дій та операцій, приладів та засобів лікування, назв медичних понять та ін. Спортивна галузь поповнює нетермінологічну лексику одиницями для називання видів спортивних змагань, назв осіб за спортивною діяльністю, видів спортивного інвентаря, періодів спортивних змагань, назв спортивних понять тощо.

Виявлено, що більшість лексем і ЛСВ із корпусу стилістичних транспозитів змінили стилістичний статус на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Меншою мірою переорієнтація терміностатусу відбува-ється на етапі СУМ / ВТС-2004. У цьому лексикографічному діапазоні зазнали стилістичної переорієнтації переважно терміни конфесійної сфери.

5. Динаміку мови в діахронії засвідчують не лише кількісні параметри надходження чи аутування слів, але й якісні перетворення лексем. Особливою інтенсивністю відзначається семантична перебудова стилістичних транспозитів. Процес зміни стилістичного статусу термінів супроводжується стрімким розгалуженням семантичної структури транспонованих одиниць. Відбувається органічне поєднання стилістичних і семантичних процесів. Шляхом аналізу співвідношення семантичного обсягу лексем у словниках тлумачного типу (в діахронії) розроблено типологію розгортання семантики стилістично переорієнтованих термінів. Виокремлено п’ять типів ускладнення семантичної структури термінів зі зміненим стилістичним статусом. Ці типи визначено за специфікою поповнення значеннєвого обсягу стилістичних транспозитів похідними МК (перший тип), переносними ЛСВ (другий тип), прямими ЛСВ (третій тип), термінологічними ЛСВ (четвертий тип). В основі п’ятого типу – поєднання ознак усіх попередніх типів у різних комбінаціях. 

Простудійований лексикографічний матеріал засвідчує, що майже для всіх лексико-тематичних груп стилістичних транспозитів домінантними є перший, другий та п’ятий типи. Нижчими показниками частотності характеризується третій тип ускладнення семантичної структури. Найменш продуктивним виявився четвертий тип. 

6. Аналіз словникових дефініцій у лексикографічних працях тлумачного зразка – СУМі та ВТСі-2004 – слугував підставою для констатації факту, що в загальному вжитку функціонують стилістичні транспозити з чотирма видами семантичної структури: елементарною, простою, складною і надскладною. Для стилістично транспонованих термінолексем найбільш характерними є складний та надскладний види семантичної структури. 

7. Матеріали дослідження підтверджують, що кодифікаційна практика суттєво відстає у фіксації реальних лексичних норм. Існує дистанція між кодифікованим стилістичним статусом та реальними стилістичними ознаками багатьох термінологічних одиниць. Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників української мови в аспекті виявлення особливостей фіксації термінолексики дозволило сформувати перелік лексем із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Виділено дві множини проаналізованих слів: лексеми, що потребують термінологічного маркування, і лексеми, що потребують вилучення стилістичних позначок. Неадекватність фіксації термінологічних одиниць у загальномовних словниках української мови полягає не лише у непослідовній кваліфікації їхнього стилістичного статусу, але й у неповному відображенні семантичного обсягу. Виокремлено лексеми, що функціонують у лінгвосоціумі з некодифікованими прямими чи переносними значеннями. Це одиниці різних терміносфер: “Медицини” (консиліум, донор, метастаз, діагноз), “Спорту” (фолити, фора), конфесійної сфери (причастя, апокаліпсис), “Економіки” (дистриб’ютор), “Техніки” (пробник, розпушувач) та ін.

8. Інтенсивні темпи мовної еволюції актуалізують потребу вивчення реального стану функціонування лексичних норм у мовному житті соціуму. З огляду на існування дистанції між кодифікованими та реальними семантико-стилістичними параметрами проаналізованих лексичних одиниць розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. Його сутність полягає у проведенні анкетування та зіставленні результатів із кодифікованими стилістичними і семантичними характеристиками відібраної лексики. 

Для встановлення кореляції показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів було обрано такі критерії