Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Результати проведеного анкетування дають підстави стверджувати, що максимально репрезентативним виявився віковий критерій: він суттєвий для всіх проаналізованих лексико-тематичних груп. Терміни медичної сфери найкраще тлумачать респонденти ІІ (30–40 рр.) і ІІІ (40–60 рр.) вікових категорій. Економічні терміноодиниці та лексеми комп’ютерної сфери найбільш точно пояснюють інформанти молодшого віку – І (25–30 рр.) і ІІ (30–40 рр.) категорій. Найвищу обізнаність із конфесійною лексикою виявляють представники ІV (після 60 рр.) категорії.

Результативність критерію добору інформантів за статтю дещо нижча, ніж вікового. Найбільш виразно простежується різниця у відповідях респондентів різної статі для технічної термінолексики, оскільки показники розуміння її семантики чоловіками, залученими до опитування, виявились значно вищими. Під час аналізу відповідей стосовно транспозитів із економічної та спортивної галузей виявлено, що рівень володіння лексичними одиницями названих сфер не залежить від статі інформантів. Критерій добору респондентів за фахом є показовим лише для термінолексики медичної сфери (за винятком слів, що називають найбільш відомі в соціумі хвороби чи медичні поняття) і технічної сфери. Однак він не відображає значної відмінності у рівні тлумачення інформантами спортивних, економічних і конфесійних терміноодиниць. Критерій добору опитуваних за місцем проживання виявився дієвим лише для одиниць комп’ютерної сфери: визначено низькі показники оперування такою лексикою жителями села. Загалом репрезентативність кожного соціолінгвального параметра (статевої належності інформанта, вікової категорії респондента, фаху опитуваного чи його місця проживання) залежить від лексико-тематичної групи стилістично переорієнтованих термінів.

9. Отже, поєднання теоретичних принципів кодифікації терміно-логічної лексики у загальномовних словниках української літературної мови і соціолінгвістичного дослідження реальних семантико-стилістичних параметрів терміноодиниць у мовній практиці соціуму є надійним підґрунтям для забезпечення об’єктивності кодифікаційних прескрипцій. Запропонований комплексний підхід сприятиме посиленню лінгвопрагматичного ефекту стилістичних і лексикологічних студій.

Додатки до основної частини містять три варіанти анкет для визначення показника стилістичної транспозиції термінологічних одиниць (додатки А, Б, В) і демонструють показники стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за статтю (додаток Д), за віком (додаток Е), за фахом (додаток Ж), за місцем проживання (додаток З).

 

 

1. Жирик О.А. Особливості розвитку семантики детермінологізованих лексичних одиниць // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки: Збірник наукових праць. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – № 9 (89). – С. 90-97.

2. Жирик О.А. Мовна норма в термінології // Лінгвістика: Збірник наукових праць. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – № 3 (6). – С. 22-33.

3. Жирик О.А. Детермінологізація як вияв динаміки лексико-семантичної системи сучасної української мови // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. – Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005. – № 1 (13). – С. 199-206.

4. Жирик О.А. Термінологічна лексика в сучасному кодифікаційному процесі // Мовознавчий вісник: Збірник наукових праць. – Черкаси: Черкаси – Брама – Україна, 2006. – Випуск 3. – С. 142-148.

5. Жирик О.А. Зміна семантико-стилістичних характеристик конфесійних термінів // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки: Збірник наукових статей. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – № 2. – С. 85-92. 

6. Жирик О.А. Стилістична транспозиція спортивних термінів // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2006. – № 559. – С. 246-252.

7. Жирик О.А. Зміна стилістичного статусу медичних термінів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки 2005”. Том 43. Мова, мовлення, мовна комунікація. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 26-29.

8. Жирик О.А. Репрезентація детермінологізованих лексичних одиниць у сучасній кодифікаційній практиці // Materials of international scientifically-practical conference “The Science: theory and practice”. Vol. 30. Philological sciences. – Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o.; Prague, Czechia – Dnepropetrovsk, Ukraine – Belgorod, Russian, 2005. – P. 50-52.

9. Жирик О.А. Ускладнення семантичної структури медичних термінів у процесі стилістичної транспозиції // Мова і культура: Науковий журнал. – Вип. 9. – Т. VI (94). Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – С. 88-95. 

 

 

Жирик О.А. Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Інститут української мови НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики сучасної української мови у кодифікаційному аспекті.

Визначено іманентні ознаки загальнолітературної та термінологічної норм. Проаналізовано сутність процесу стилістичної транспозиції термінологічних одиниць. Обґрунтовано вибір кодифікаційної практики для дослідження стилістичного статусу лексем у синхронії та діахронії. 

Схарактеризовано лексико-тематичні групи стилістично переорієн-тованих терміноодиниць. Запропоновано типологію ускладнення семантичного обсягу стилістично транспонованих термінів і класифікацію видів семантичної структури стилістичних транспозитів.

Сформовано корпус термінологічних одиниць із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом. Розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. За результатами проведеного анкетування респондентів різних груп встановлено кореляцію показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів.

Ключові слова: загальнолітературна норма, термінологічна лексика, стилістична переорієнтація, стилістичний транспозит, лексико-тематична група, лексико-семантичний варіант, семантико-стилістичні процеси, кодифікаційна практика, соціолінгвальні параметри.

 

 

Жирик О.А. Стилистическая транспозиция терминологической лексики в современном украинском языке (кодификационный аспект). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2007. 

Диссертация посвящена системному анализу процесса стилистической транспозиции терминологической лексики современного украинского языка в кодификационной практике.

В работе осуществлен анализ языковой нормы, являющейся базовым понятием в терминологии и стилистике. Осмыслены важные в русле настоящего исследования имманентные признаки общелитературной и терминологической нормы, такие как: динамичность и стабильность, а также кодифицированность. Определено состояние изучения стилисти-ческой транспозиции терминов в современном языкознании. Рассмотрены сущность и особенности перехода терминологических единиц в общеупотребительный лексический фонд. Стилистическая транспозиция происходит путем изменения контекста функционирования лексической единицы со специального на неспециальный. Обоснован выбор лексикографической практики как источника изучения стилистического статуса терминологических единиц в синхронии и диахронии, поскольку кодификационные источники являются фиксаторами спектра семантико-стилистических параметров лексических норм на данном историческом этапе развития языка. Сделан вывод о том, что темпоральные промежутки между словарями определяют ориентировочное время транспозиции терминоединиц в общеупотребительный лексический фонд, а исчезновение терминологической ремарки указывает на переориентацию стилисти-ческого статуса термина.

Рассмотрены интралингвальные и экстралингвальные факторы динамики языковой системы вообще и лексико-семантического уровня в частности. Констатируется, что для эволюции лексического уровня язы-ковой системы и для стилистической транспозиции терминов главными являются именно экстралингвальные факторы, среди них – становление независимого украинского государства и нового общественного уклада, а также развитие науки и техники.

В результате комплексного анализа словарей украинского языка осуществлена стратификация терминологической лексики, изменившей сферу функционирования. Определены лексико-тематические группы наиболее частотных общеупотребительных терминов. Практически обо-сновано, что наиболее высокие показатели стилистической переориен-тации свойственны единицам медицинской, спортивной и технической терминосфер. В процессе изучения явления стилистической транспозиции очерчены ее основные этапы. Доказано, что основная масса проанали-зированных лексических единиц транспонируется в общеупотребительный лексический фонд на этапе РУС-48 / СУМ, частично на этапе СУМ / ВТС-2004 (конфессионная терминолексика).

В диссертации исследована взаимозависимость стилистических и семантических процессов в ходе переориентации стилистического статуса терминов. Переход из собственной терминосферы в общеязыковой фонд расширяет семантическую структуру, приводит к появлению производных микрозначений и отдельных лексико-семантических вариантов. Предло-жена типология усложнения семантики стилистических транспозитов, основанная на изучении соотношения семантического объема лексемы в различных словарях (в диахронии). Определены пять типов, учитывающих пополнение семантики транспонированных терминов производными МК (І), переносными ЛСВ (ІІ), прямыми ЛСВ (ІІІ), терминологическими ЛСВ (ІV); пятый тип (V) объединяет признаки всех предыдущих типов в различных комбинациях. Представлена также классификация разновид-ностей семантической структуры стилистически транспонированных терминов (элементарная, простая, сложная, наиболее сложная), определен-ная на основе анализа словарных дефиниций в лексикографических источниках толкового типа.

В результате обработки количественно-качественных параметров стилистической транспозиции терминоединиц установлено существование дистанции между кодифицированным стилистическим статусом лекси-ческих единиц и их реальными стилистическими характеристиками. Анализ словарей украинского языка позволил составить перечень лексических единиц с неадекватно зафиксированным стилистическим статусом. Выделены две группы слов: лексемы, требующие терминоло-гического маркирования, и лексемы, нуждающиеся в снятии стилисти-ческих ремарок.

Теоретически обоснована эффективность использования способа анкетирования для изучения соотношения кодифицированных и реальных семантико-стилистических характеристик анализированных лексических единиц. Путем проведения анкетирования респондентов различных групп установлена корреляция показателей стилистической транспозиции терминолексики и социолингвальных параметров (пол, возраст, профессия и место жительства).

Ключевые слова: общелитературная норма, терминологическая лексика, стилистическая переориентация, стилистический транспозит, лексико-тематическая группа, лексико-семантический вариант, семантико-стилистические процессы, кодификационная практика, социолингвальные параметры.

 

 

Zhyryk O.А. Stylistic Transposition of Terminological Vocabulary in the Modern Ukrainian Language (Codification Aspect). – Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Philological Sciences by speciality 10.02.01 – The Ukrainian Language. – Institute of Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

Thesis is dedicated to the investigation of terminological vocabulary stylistic transposition in modern Ukrainian.

Immanent features of general literary and terminological standards are determined. The essence of terminological units’ stylistic transposition is analysed. The choice of codification practice for the research of words’ stylistic status in synchronism and diachronism is grounded. Lexico-thematic groups of stylistically neutralized terms are characterized. The typology of the semantic extent complication of stylistically transposed terms and the classification of semantic structure of the stylistic transpositors are formed in the research. 

The frame of the terminological units with inadequately codificated stylistic status is formed. According to the results of the questioning of respondents of different groups the correlation of the terms stylistic transposition indicators and socio-lingual parameters are determined.

Key words: general literary standard, terminological vocabulary, stylistic transposition, lexical and semantic group, lexical and semantic variant, semantic and stylistic process, codification practice, socio-lingual parameters.