Сучасна українська літературна мова

Грамема середнього роду іменника — одна з грамем несловозмінної  (класифікаційної) самостійної морфологічної категорії роду, що в типових виявах має диференційовану сукупність афіксів (флексій і суфіксів) для свого вираження, поєднує семантико-граматичний зміст назв істот на ґрунті їхнього стосунку до молодого віку і формально-граматичний зміст назв неістот. 

У морфологічній категорії роду іменників співіснУють зміст семантико-граматичний і зміст формально-граматичний. Назви істот родовою диференціацією на ґрунті природного розрізнення їх за статтю підтримують існування семантико-граматичних функцій категорії роду. Важлив*сть ї граматична сильнооформленість цього шару лексики засвідчують, що пов'язані з назваВ каїегорн роду ми [сггот [ номінацією статі семантико-граматичні функції категорії роду сприяють її збереженню у граматичній системі української мови. Навіть у групі іменників так званого "спільного роду" (забіяка, заїка, листоноша, невдаха, недотепа, непосида, сирота і под.), а також у групі іменників — назв роду занять, діяльності, посад, звань людини {інженер,  ректор, доцент, професор, академік, депутат, лейтенант, капітан тощо),  звичайно співвідносних із формою чоловічого роду, потрібно вбачати омонімічні  форми чоловічого і жіночого роду, з граматичного погляду розщеплювані на дві родові форми й найчастіше диференційовані синтаксично узгоджуваними або координованими словами, напр.: — Я думала: "О Боже мій милий! Він  сирота,— хто без мене Його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обніме, як я, його? Хто душу покаже? Хто сироті убогому Добре слово  скаже?" Я так думала, бабусю, І серце сміялось: "Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить; А почує, що я вбилась, То й себе погубить " (Т. Шевченко).

Граматичне значення чоловічого, жіночого та середнього роду визначається за основним показником —з а к і н ч е н н я м  н а з и в н о г о  в і д м і н к а  о д н и н и  та інших відмінків — родового, орудного. Для іменників чоловічого роду таким показником є н у л ь о в е з а к і н ч е н н я з основою на твердий і рідше на м'який приголосний:степ, двір, шлях, стіл, дощ, ключ, гай, кінь, окунь, приятель, хлопець. Окремо виділяються іменники чоловічого роду з закінченням -а (-я), -о, -е: батько, Дніпро, Петро, Микола, суддя, Ілля, вовчище, котище. Іменники жіночого роду мають закінчення -а (-я) (калина, вода, земля, армія, Галина, Надія, Наталя). До жіночого роду належать також іменники з н у л ь о в и м з а к і н ч е н н я м (зустріч, подорож, путь, сіль, галузь, більшість, крайність). Іменники середнього роду в називному відмінку однини закінчуються на -о, -е, -я: село, болото, горе, поле, знання, покриття, ім'я, лоша, дитя,весілля, учнівство, пасовисько, полотнище, знамено.

Іменники так званого с п і л ь н о г о р о д у в контексті бувають лише одного якогось роду — чоловічого або жіночого. До них належать іменники з закінченням на -а: базіка, трудяга, нечепура, служака, листоноша, бідолаха,

приблуда, такса, причепа, недоторка та ін. У цьому разі рід визначається за синтаксичним зв'язком іменника з іншими словами — за допомогою форм прикметників, займенників, дієслів, тобто контекстуального оточення: страшна потвора,добрий трудяга, прибув листоноша.

У невідмінюваних (ініціальних, буквених) абревіатурах рід визначається за о с н о в н и м с л о в о м : відомий ХТЗ,Київська ГЕС, дивовижний НЛО. У звукових (відмінюваних) абревіатурах рід визначається г р а м а т и ч н о : КрАЗ —КрАЗа — КрАЗові, КрАЗ — КрАЗом — на КРАЗІ; ТУМ — ТУМу — ТУМові, ТУМ — ТУМом —у ТУ Мі. Так само чоловічого роду іменники ВАК, ДЕК, НОП, вуз, загс. У невідмінюваних звукових абревіатурах рід також установлюється за стрижневим словом: облвно повідомив, Шевченківський райвно.Невідмінювані іменники, до яких належать слова іншомовного походження з основою на -а (з попереднім голосним основи), -о, -у, -є, -і, -ю, як назви неживих предметів належать до середнього роду: цікаве амплуа, широке панно, смачне рагу,густе пюре, велике фойє, чорне таксі, вдале інтерв'ю. До чоловічого роду належать іменники — назви тварин: жвавий кенгуру, маленький поні, волохатий шимпанзе. Назви осіб чоловічої статі належать до іменників чоловічого роду: аташе,мосье, Гейне,Гойя,Дюма, Золя. Назви осіб жіночої статі — до жіночого роду: міс, леді, модам, Зеґерс, Ожешко. До невідмінюваних належать й українські жіночі прізвища з основою на п р и г о л о с н и й та -о: Віра Луценко, Ніна Сагайдак, Алла Мазур,Оксана Гаидай. Власні географічні назви належать до того роду, який має р о д о в а н а з в а : зелене Тбілісі, високогірна Перу, глибоке Онтаріо, промислове Баку, південне Туапсе.Спостерігається хитання в граматичному роді іменників сусід — сусіда, зал — зала,