Суспільно-політичний вимір та правові механізми протидії ксенофобії в Україні

Досвід зарубіжних експертів з вивчення етнополітичної проблематики представлений працями Б. Андерсона, Ф. Барта, Д. Боуена, Г. Вейнера, С. Велдона, Е. Гелнера, Д. Горовіца, Д. Гортона, Дж. Екенії, У. Еко, М. Есмена, Д. Зісерман-Бродскі, Р. Заргарян, В. Коннора, К. Корделла, В. Кімлічки, Ж. Лакана, А. Лейпхарта, Ф. Радтке, Е. Сміта, Г. Тойфела. 

Окремі проблеми ксенофобії висвітлюють у своїх працях російські дослідники Р. Абдулатипов, В. Авксентьєв, Ю. Арутунян, О. Асмолов, О. Ахієзер, Е. Баранов, Ю. Бромлей, В. Волков, О. Головкіна, Л. Гумільов, Л. Дробіжева, А. Здравомислов, В. Золотухин, С. Ільїнська, М. Косолапов, С. Лур’є, М. Лебедєва, Ю. Левада, В. Лекторський, В. Малахов, Г. Мирський, Є. Нарочницька, Л. Нізамова, А. Окара, Е. Паїн, А. Смирнов, В. Тішков, С. Чешко, Я. Шемякін. 

Проте явище ксенофобії поки що вивчається однобічно, без урахування її нових видів та проявів, без «виходу в практику» правового регулювання. Тому в дисертації зроблено спробу системного, всебічного дослідження цього феномена, концептуалізації його суспільно-політичного виміру та правових механізмів протидії. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана в рамках науково-дослідних тем відділу правових проблем політології Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Теоретико-методологічні проблеми співвідношення політики, права і вла-ди» (№ держреєстрації РК 0102U007073) та «Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії» (№ держреєстрації 0105U000792). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України 26 січня 2006 року (протокол №1). 

Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є концеп¬туалізація феномена ксенофобії, її видів, особливостей та проявів, правових механізмів протидії поширенню цього явища в Україні. 

З огляду на поставлену мету сформульовано такі дослідницькі завдання: 

- розкрити сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії, окреслити цю проблему в наукових теоріях та інтерпретації її у політичних та соціальних практиках, вийти на новий рівень політологічного розуміння явища; 

- дослідити еволюцію ксенофобії – від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника і політичної технології впливу на електорат; 

- виявити основні чинники ксенофобії та здійснити порівняльний аналіз тенденцій її зростання у різних країнах, у тому числі в Україні; 

- проаналізувати роль різних проявів ксенофобії (етнічної, політичної) у сучасному політичному процесі; 

- проаналізувати соціологічний вимір ксенофобії у вигляді індексу ксенофобії, його динаміку та особливості обчислення; 

- виявити тенденції ксенофобізації у політиці й соціумі та їх конфліктогенний потенціал; 

- здійснити аналіз правових засад протидії всім видам ксенофобії, визна¬чити оптимальні політичні й інституційні механізми боротьби з ксенофобією та виробити рекомендації щодо оптимізації правового запобігання ксенофобії. 

Об’єктом дослідження є феномен ксенофобії. 

Предметом дослідження є особливості, політичні наслідки ксенофобії в Україні та правові механізми протидії їй. 

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є комплекс філософських, загальнонаукових та спеціальних наукових мето¬дів. Зокрема, діалектичний метод дав можливість проаналізувати тенденції проявів ксенофобії в Україні в суперечливій єдності та різноманітті. 

Аналіз, синтез, абстрагування, типологія, верифікація, сходження від абстрактного до конкретного на підставі базових принципів історизму та об’єктивності застосовувалися для забезпечення об’єктивного, логічного та комплексного дослідження сутності ксенофобії. Принцип розвитку дав можливість вивчити процес еволюції ксенофобії, сприяв глибокому розумінню особливостей її функціонування в українському соціумі, пошуку шляхів протидії її проявам. На основі моніторингу проявів ксенофобії у соціальному та політичному житті країни здійснювався аналіз емпіричних даних та результатів соціологічних опитувань. 

У результаті використання системного та структурно-функціонального підходів дисертантка вийшла на цілісне розуміння ксенофобії, структуру¬вання та вивчення окремих її елементів, взаємозв’язаних проявів. Порів¬няльний аналіз використовувався для співставлення різних видів функціо¬нування і особливостей ксенофобії в Україні та інших країнах, а також для пошуку оптимальних механізмів протидії цьому явищу. 

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена змістом та межами дослідницьких завдань і шляхами їх розв’язання. У межах дослідження отримано результати, які мають наукову новизну: 

1.Вивчено різні підходи до вивчення ксенофобії у зарубіжній і вітчизняній політичній науці. Окреслено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерпретації її поняття в політичних та соціальних практиках. На основі аналізу ролі та впливу ксенофобії у сучасному світі концептуалізовано це явище як таке, що має глибокі історичні, соціологічні та етнокультурні корені та різноманітні вияви у глобалізаційних процесах. Доведено неоднозначність проявів та наслідків ксенофобії та відповідно необхідність множинних парадигм її системного осмислення. Вперше у науковому дискурсі обґрунтовано необхідність виходу за межі традиційного етнічного, релігійного або расового розуміння ксенофобії та запровадження її широкого тлумачення як несприйняття будь-яких проявів «чужого», відповідно до заданих соціальними обставинами або штучно змодельованих політичними акторами критеріїв. 

2.Вперше здійснено системний аналіз явища ксенофобії у всіх її проявах. Досліджено еволюцію ксенофобії від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника та політичного механізму боротьби з опонентами, виборчої технології. Доведено, що ксенофобія супроводжує більшість цивілізаційних процесів. Історія людства характеризується протистоянням етнічних, соціальних груп, націй, культур і релігій. Ксенофобія як у вигляді інстинкту, так і його ідеологічного оформлення гіперболізувала відмінності між ними і тим самим легітимізувала право на