Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України

Значною подією в розробці теорії та методології правового виховання кадрів органів внутрішніх справ стала монографія О. М. Столяренка «Юридична педагогіка» (М., 2000). Важливу роль у розробці цього напряму правознавства відіграють дослідження та публікації російських та зарубіжних вчених А. В. Мещерякової, П. П. Баранова, Л. І. Бєляєвої, І. В. Горлінського, О. В. Дамаскіна, А. І. Зубкова, В. Р. Зюбіна, В. П. Сальнікова, М. П. Стурової, М. Т. Чарльза, T. Гейнера, Г. Mерліна та ін.

У роботах цих вчених підкреслюється роль особистісного фактора у забезпеченні правових відносин у державі, дотримання правових норм, формування правової свідомості і культури у працівників органів внутрішніх справ, забезпечення органічного зв'язку між правовою і професійною культурою. Автори зауважують, що погіршення криміногенної обстановки у суспільстві вимагає зростання рівня правового мислення і творчої активності працівників правоохоронних органів. Разом з тим залишається не дослідженою проблема правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Враховуючи потреби сьогодення щодо підготовки фахівців, професіоналів високого рівня з відповідною правовою свідомістю та правовою і професійною культурою, необхідним є подальше поглиблене з'ясування поняття, сутності, змісту, функцій і форм правового виховання курсантів як основи їх майбутньої професійної діяльності.

Зв'язок проблеми правового виховання курсантів з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України відповідно до планових тем «Теоретико-методологічні проблеми законності» (№ державної реєстрації 0101U001010) та «Теоретичні проблеми систематизації законодавства України» (№ державної реєстрації 0196U012887).

Мета і задачі дослідження. Основна мета дисертації – концептуальна розробка проблеми правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України, що включає в себе цілісне вивчення процесів і тенденцій, механізмів і технологій, які визначають його розвиток в сучасній Україні.

Визначена мета дослідження зумовила постановку та роз'язання наступних завдань:

дати авторське визначення поняття правового виховання курсантів;

розкрити та науково обгрунтувати сутність і зміст правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України; авторське виз

з'ясувати мету, завдання, принципи, функції та механізм правового виховання загалом і курсантів зокрема;

здійснити аналіз засобів, форм та методів, що використовуються у правовому вихованні населення, в тому числі й курсантів;

охарактеризувати поняття «ефективність правового виховання» та критерії її виміру;

сформулювати відповідні практичні рекомендації, які можуть бути запроваджені у навчальному та виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Предметом дисертаційного дослідження є поняття, сутність, зміст, мета, завдання, принципи, функції, засоби, форми, методи та ефективність правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Методи дослідження. Методологію дисертаційного дослідження складають філософські, загальнонаукові принципи і методи, а також методи окремих суспільних наук (теорії держави і права, педагогіки, психології тощо).

За допомогою структурно-функціонального, системно-логічного та формально-логічного методів з'ясовані сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Завдяки використанню історико-порівняльного методу простежено розвиток досліджень проблеми правового виховання населення, в тому числі й працівників правоохоронних органів. Крім того, використання конкретно-соціологічного та статистичного методів дало змогу отримати кількісні, а разом з тим і якісні результати процесу правового виховання курсантів. Філософські методи забезпечили органічну єдність соціально-правового та гносеологічного аналізу, об'єктивності та конкретності істини.

Науково-теоретичною основою дисертаційного дослідження послужили наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, юридична практика, досвід навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона за характером, сутністю і змістом в Україні є однією з перших, в якій у загальнотеоретичній та практичній площинах комплексно досліджується проблема сутності, функцій і механізму правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

У дисертації на основі встановленої мети та визначених завдань висвітлені певні теоретичні, правові, організаційно-методичні питання, викладені шляхи їх вирішення, що відповідно має забезпечити ефективність цього напряму виховання, а саме:

- сформульовано авторське визначення поняття правового виховання курсантів як цілеспрямованої, організованої, послідовної та системної діяльності з боку державних органів, інших учасників правовиховного процесу з метою формування у них необхідного рівня правової свідомості, правової і професійної культури, свідомого ставлення до виконання вимог нормативних актів, законослухняності, службової дисципліни, правомірної поведінки, прагнення до соціально-правової активності;

– визначено мету і завдання правового виховання курсантів, здійснено диференціацію цієї мети за освітнім, виховним (у вузькому розумінні) та практичним напрямами (с. 6 – 7 автореферату) ;

– розкрито органічний зв'язок освітнього, виховного і розвиваючого характеру навчання, як цілеспрямованого процесу збагачення особистостей і спільностей громадян науковими, систематичними знаннями, навичками та вміннями;

– систематизовано спеціально-професійні принципи, які необхідно використовувати у правовиховній роботі з курсантами, зокрема ті, що стосуються змісту правового виховання курсантів, організації правовиховного процесу, майбутньої професійної діяльності (с. 8 автореферату) ;

– здійснено аналіз засобів, форм і методів правового виховання курсантів, які спрямовані на переконання, формування громадянської, політичної та правової активності, відповідальності, розвиток та удосконалення професійно значущих якостей