Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України

Проведені анкетування, інтерв'ювання, опитування курсантів Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України та в Національній академії внутрішніх справ України засвідчили, що саме ефективне правове виховання курсантів має забезпечити формування належного рівня їх правової свідомості та правової і професійної культури, законослухняності, службової дисципліни, правомірної поведінки, а також соціально-правової активності майбутніх офіцерів правоохоронних органів.

Серед критеріїв ефективності правового виховання виділяються такі: правові знання; правові переконання; правове мислення; правомірна поведінка; соціально-правова активність.

Розглядаючи правове виховання як компонент правової соціалізації особи, виділяються такі його критерії: правова вихованість; правова освіченість; правові і професійні знання, навички, вміння; правова розвиненість.

Визначено, що критеріями ефективності правового виховання і підготовки курсантів до дій в екстремальних ситуаціях є: спеціальні правова, професійна, педагогічна та психологічна підготовка та професійна розвиненість.

У висновках дисертації наведені основні результати дослідження:

1. Одним із видів виховання є правове, яке взаємодіє з іншими видами виховання: моральним, естетичним, трудовим, професійним та ін.

Сутність правового виховання курсантів, з одного боку, проявляється в його функціях, де синтезуються основні напрями правовиховного процесу, а з іншого – вона базується на системі норм права та здійснюється за допомогою засобів, форм і методів цього напряму виховання.

Правове виховання курсантів – це цілеспрямована, організована, послідовна та системна діяльність з боку державних органів, інших учасників правовиховного процесу з метою формування у них необхідного рівня правової свідомості, правової і професійної культури, свідомого ставлення до виконання вимог нормативних актів, законослухняності, службової дисципліни, правомірної поведінки, прагнення до соціально-правової активності

2. У дисертації узагальнено досвід дослідження поняття правового виховання, що міститься в працях педагогів та філософів, але повніше, ширше й глибше його тлумачать юристи. Їх метою є аналіз і з'ясування суті праворозуміння, людського виміру права, правопорушень, причин, що до них призводять, а також визначення заходів їх профілактики та інші дії, які спрямовані на захист прав та свобод громадян.

3. Метою правового виховання курсантів є, з одного боку, їх формування як професіоналів, фахівців належного рівня з відповідною правовою свідомістю та правовою і професійною культурою, законослухняністю, службовою дисципліною, правомірною поведінкою, а також соціально-правовою активністю, а з іншого – виховання громадянина як розвинутої особистості. Її диференційовано на: освітню, виховну та практичну. Відповідно до завдань правового виховання курсантів належать: виховання поваги до прав і свобод людини, її гідності, усвідомлення ролі працівників органів внутрішніх справ у реалізації і забезпечення її прав і свобод; сприяння закріпленню у свідомості курсантів правових установок, правових переконань, правових навичок, правових вмінь і правових почуттів; вироблення необхідного правового мислення, волі, вмілого реагування в складних екстремальних ситуаціях тощо;

4. Мета правового виховання курсантів досягається завдяки використанню його механізму. У дисертації визначено, що механізм правового виховання курсантів реалізується шляхом засвоєння учасниками правовиховного процесу правових ідей, знань, які містяться в суспільній правовій свідомості, в свідомість курсантів. Структурними елементами механізму правового виховання є: суб'єкти, об'єкти, нормативно-правові акти, педагогічні технології, засоби, форми, методи та ін.

5. Правове виховання курсантів потребує поєднання теоретичної та практичної підготовки, формування у них оперативного мислення, розуміння змісту оперативного ризику, формування навичок екстремальної та аналітичної роботи, відповідних педагогічних та психологічних знань, навичок, вмінь, вмілого реагування в складних, екстремальних ситуаціях.

6. Особливу увагу звернуто на взаємозв'язок освіти, навчання і виховання, які забезпечують вагомий внесок у становлення та розвиток особистості курсантів. Важливим є те, щоб освіта, навчання і виховання були розвиваючими, тобто здійснювалися цілеспрямовано, утворюючи систему взаємодіючих та взаємодоповнюючих компонентів.

7. Визначено, що під принципами правового виховання курсантів розуміємо основні закономірності навчального та виховного процесу, які випливають із досвіду правовиховної теорії та практики, враховуючи при цьому основні вимоги до його суті, змісту, методики і організації. Поряд із загальними принципами правове виховання курсантів базується ще й на спеціально-професійних, а саме тих, що стосуються: змісту правового виховання курсантів; організації правовиховного процесу; майбутньої професійної діяльності.

8. Робиться висновок, що функції правового виховання – це прояв його сутності і змісту. Вони мають складну, системну природу, характеризуються безперервністю, послідовністю, систематичністю, що пояснюється необхідністю постійного правового виховання курсантів. У дисертації розглядаються такі функції правового виховання: пізнавальна, регулятивна, охоронна, ідеологічно-виховна, практико-прикладна, прогностично-евристична, комунікативна, профілактична.

9. Проаналізовано зміст, структуру, функції основних засобів, форм та методів правового виховання курсантів.

10. Визначено, що ефективність правового виховання курсантів – це передусім отриманий результат, який вимірюється співвідношенням досягнутого рівня правовиховної роботи і тією бажаною метою, яку ставили перед собою керівники, педагоги, вихователі та інші учасники правовиховної роботи і яку необхідно було досягти.

11. Критерії ефективності правового виховання курсантів визначають рівень досягнення його результату. Серед них виділимо основні: правові знання, правові переконання, правове мислення, правомірна поведінка, соціально-правова активність. Розглядаючи правове виховання як компонент правової соціалізації особистості виділяють такі критерії: правова вихованість; правова освіченість; правові професійні знання; правова розвиненість. Визначено, що критеріями ефективності правового виховання і підготовки курсантів до дій в екстремальних ситуаціях є: спеціальні правова, професійна, педагогічна та психологічна підготовка, професійна розвиненість.

 

 

1. До