Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України

Розділ 2. «Система, організація та ефективність правового виховання курсантів». У цьому розділі з'ясовуються засоби, форми і методи, що використовуються у правовиховній роботі з курсантами вищих навчальних закладів МВС України, а також ефективність правового виховання та критерії її виміру.

Засобами правового виховання курсантів є організована методична система, що об'єднує предмети, технічні можливості, а також різні шляхи передачі змісту правових норм, інформації, тобто все те, що використовується для реалізації та досягнення правовиховної мети. Зазначається, що у правовиховній роботі з курсантами використовується багато різних засобів правового виховання, серед яких визначальними є: засоби масової інформації (радіо, телебачення, газети, журнали) ; культурно-освітні заклади (кінотеатри, театри, будинки культури, клуби) ; наукова і навчальна література та ін. На основі цього робимо висновок про безпосередній зв'язок засобів правового виховання з метою, адже, з одного боку, без необхідних засобів не реалізується мета, а з іншого – відсутність мети негативно впливає на засоби, але при цьому необхідно зазначити, що використання лише засобів у правовиховній роботі із курсантами не забезпечить досягнення бажаної мети. Лише поєднання ефективних засобів правового виховання із відповідними формами і методами надають можливість очікувати належного правовиховного результату.

Що стосується форм правового виховання, то існують різні підходи до визначення самого поняття цієї категорії та їх класифікації. Це пояснюється складністю і багатоаспектністю системи правового виховання, а також недостатньою науковою розробленістю цієї проблеми. Встановлено, що форми правового виховання курсантів – це, насамперед, зовнішній вираз організаційної діяльності, змісту, за допомогою якої учасники правовиховного процесу забезпечують виховання у цієї категорії населення поважне ставлення до правових актів України та інших норм, а також сприяють формуванню у них належного рівня правової свідомості та правової і професійної культури, законослухняності, прищеплюють їм навички службової дисципліни та правомірної поведінки, підвищують їх соціально-правову активність.

Основними формами правового виховання курсантів є: правова освіта (навчання) ; правова пропаганда; правова агітація; правова просвіта; індивідуально-виховна робота; правове самовиховання; правова практика. У роботі міститься загальна характеристика кожної із зазначених форм.

Визначено, що методи правового виховання курсантів – це сукупність способів і прийомів однорідного за своєю педагогічною функцією впливу на свідомість, волю і поведінку цієї категорії населення, що здійснюється із врахуванням здібностей виховуваних, їх загальних та індивідуальних властивостей та залежно від конкретної правовиховної ситуації відповідно до мети та завдань правовиховного процесу. Основними методами правового виховання курсантів є: переконання; заохочення; примус; приклад; вправи; змагання; спостереження. В дослідженні проаналізовано кожен із вказаних методів. Зазначається, що при розгляді методів правового виховання курсантів необхідно передусім враховувати їх комплексність, тобто застосування в системі, а також необхідність індивідуального підходу, рівня сформованості колективу, характеру взаємовідносин між вихователем та вихованцем.

Робиться висновок про те, що методи правового виховання курсантів мають двосторонній характер, який передбачає взаємодію вихователів, педагогів, начальників, інших учасників правового процесу і вихованців, а також між особистістю та колективом. Вибір методів правового виховання курсантів не довільний і не стихійний процес впливу на особистість, а взаємна робота, з одного боку, вихователів, педагогів, а з іншого – виховуваних. Їх потрібно співвідносити з формами, принципами, засобами, закономірностями, змістом та метою правовиховного процесу.

Вищевикладене дає підстави сверджувати, що вибір застосування у правовиховній роботі із курсантами ефективних методів повинен відповідати таким умовам: врахування та особливості визначення мети освіти, навчання, виховання, в тому числі й правового виховання у вищому навчальному закладі, встановлення атмосфери співробітництва між учасниками правовиховного процесу; рівень правової свідомості та правової і професійної культури, підготовки курсантів, їх освіченість, розвиненість, вихованість, зокрема правову вихованість; професійну, методичну, теоретико-практичну підготовку, педагогічну майстерність, особисті якості начальників, командирів, вихователів, інших учасників правовиховного процесу, а також матеріально-технічне забезпечення вищого навчального закладу, наявність обладнання, навчальних посібників тощо.

Використання у правовиховній роботі із курсантами вищих навчальних закладів МВС України прогресивних засобів, форм та методів правового виховання допоможе донести до їхньої свідомості та поведінки такі варіанти дій, які містяться в положеннях, нормах, принципах Конституції і законах України, а також в інших правових приписах, які закріплені в суспільній свідомості та схвалені нею.

Автор погоджується з думкою В. В. Головченка, Г. І. Неліп та М. І. Неліпа, які дійшли висновку, що ефективність правового виховання можна розглядати у вузькому та широкому розумінні. У вузькому значенні ефективність правового виховання, як і будь-яку іншу діяльність, визначають як співвідношення між фактично досягнутим рівнем правовиховної діяльності і тією педагогічно-правовою метою, заради якої ця діяльність запроваджувалася. У більш широкому розумінні ефективність правового виховання – це здатність правовиховної діяльності реально, в оптимальні строки, з найменшими економічними витратами давати соціально-корисний результат. Це, насамперед, соціально-правові і педагогічні досягнення державних органів, громадських організацій, навчальних і педагогічних колективів, засобів масової інформації щодо формування у молоді глибоких і стійких уявлень про право, переконань, мотивів, звичок, які відповідають моральним принципам суспільства, загальнолюдським