Сутність та системні характеристики ризику в логістичних ланцюгах

Ризики реалізації:

відмова в реєстрації товару;

упущена вигода зниження обсягів попиту або потреби в товарі, витіснення його конкурентами;

зниження прибутковості підвищення закупівельної ціни або зниження обсягів закупівлі, збільшення витрат;

прямі фінансові втрати – втрата товару, його якості, підвищення витрат звертання, штрафи, непередбачене мито і відрахування.

Ризики митного оформлення:

невчасна сертифікація товару;

неправильний розрахунок митних зборів, акцизів, ПДВ і т.д.;

порушення вимог документообігу;

незадовільне інформаційне забезпечення операції і пов'язане з ним порушення законодавства.

Ідентифікація ризику дозволяє згодом дістати кількісну і якісну оцінку ризику – оцінку ймовірності настання небезпеки, прогнозування вірогідного рівня втрат по вартості або в натуральному вимірюванні. Отримані оцінки дозволяють розробити організаційно-технічні заходи для запобігання (контролю) ризику з метою мінімізації збитку і регулювання збитків.

Виявивши і ідентифікувавши вид ризику, необхідно знати наслідки управлінських рішень, пов'язаних з особливостями вияву ризику.

Ризик може визначатися величиною можливих втрат в матеріально-речовим (фізичному) або вартісному вираженні, якщо збиток піддається вимірюванню в грошовій формі. У відносному вираженні ризик визначається величиною можливих втрат, віднесеною до будь-якої бази: майно підприємства; загальні витрати ресурсів; очікуваний прибуток (прибуток). Ризики розрізнюють і по інших ознаках:

Наявність втрат: потенційна можливість втрати додаткового прибутку або об'єму продажу умовний ризик; відсутність такої можливості чистий ризик.

Середовище виникнення: зовнішній ризик виникає внаслідок взаємодії підприємства з ринковими контрагентами; внутрішній ризик виникає всередині підприємства, внаслідок особливостей організації виробництва, системи обліку і контролю, прийняття рішень, підбору персоналу.

Умови контракту.

Багато ризиків пов'язані з властивостями товару, представленого до логістичного обслуговування. Подібні ризики можна запобігти або зменшити вже на стадії планування виконання контракту. Для цього іноді доцільно дотримуватись деяких правил, зокрема:

–в контракті присутні специфікації (або додаються) і встановлюється фінансова відповідальність за розрив контракту;

–фіксуються умови підтримки якості товару, узгоджуються системи стандартів і зразків, відсотковий вміст складових, сертифікація якості, безпека постачання самого товару:

–правильно проводиться упакування і маркування, за порушення – встановлюється штраф.

 

2. Умови постачання

Вибір умов контракту:

–детально розглядаються умови формування ціни товару за базовими умовами постачання, оскільки за цим може приховуватись ризик недоотримання прибутку. Єдиним методом захисту є чіткий розгляд структури ціни контракту.

–між терміном підписання контракту і терміном постачання ціна може змінитися. Тому за рекомендацією ЕЕК в контрактах встановлюється «змінна ціна», яку звичайно розраховують по наступній формулі:

 

де   – ціна в момент відвантаження:

  – ціна при підписанні контракту: 

  – частки різних статей витрат у вартості товару (в сумі =100%):

  – накладні витрати і прибуток експортера; 

  – матеріальні витрати:

  – витрати на оплату персоналу;

  – ціна продукції на моменти підписання і виконання контракту;

  – витрати на робочу силу на моменти підписання і виконання контракту.

Форс мажорні обставини.

Найважче оцінювати і запобігати ризикам, які виникають внаслідок форс-мажорних обставин. В якості таких не признаються комерційні ризики, а саме коливання кон'юнктури, зміни цін, банкрутство.

Розірвання контракту.

–детально і чітко фіксуються умови розірвання контракту – порядок відшкодування збитків, виплата неустойки, штрафи;

–контракт можна розірвати при наступних обставинах: заміна виконавця, додаткові угоди про припинення зобов’язань; 

–реалізація права на розірвання контракту внаслідок порушення його умов обмежена це може бути тільки протермінування постачання.

 

3. Вибір партнера

Вибір партнера (посередника) в логістичній системі також дозволяє знизити ризики, пов'язані з незнанням обставин і умов його діяльності. Багато західних моніторингових фірм радять в цьому випадку використати правило 5 «С»:

–характер (character) – репутація в діловому світі, відповідальність і готовність виконати зобов'язання;

–фінансові можливості (capacity) –- здатність погасити позику, кредит або інший борг за рахунок поточних грошових надходжень або продажу активів;

–власність (capital) – величина і структура акціонерного і статутного капіталу; 

–забезпечення (collateral) –- види і вартість активів;

–загальні умови (conditions) – стан кон'юнктури і інші чинники зовнішнього середовища.

Крім того, необхідно перевіряти можливості логістичних контрагентів за допомогою власної системи інформації або професійними системами типу Due Diligence. Інформацію про реальне фінансове становище клієнта або контрагента можна отримати: в Торгово-промисловій палаті, банках, звітах, аудиторських і страхових компаніях, спілці підприємців. фондових і інших біржах, консалтингових компаніях, в довідниках «Адреса Європа» (150 тис. виробників в 15 країнах), «Зарубіжні виробники», в інформаційних комерційних базах   «Інтерконсультант». F & S Index plus Text International (зведення про світові компанії, продукти, розрахунки і коментарі), «WA   2 Регістр»   перевірка патенту партнерів в деяких країнах колишнього СРСР.

Подібна інформація дозволяє значно знизити ризики втрат, пов'язаних з посередниками або партнерами, яких уперше залучають до участі в логістичному процесі, а також дізнатися про зміну становища у минулих контрагентів.

 

4. Оцінка ризиків і визначення збитків 

Здатність управляти ризиками, тобто знижувати, компенсувати і –попереджувати втрати визначається після виявлення характеру ризику і отримання його кількісних і якісних оцінок. При оцінці ризиків застосовуються декілька основних підходів і безліч методів. Згідно з теоретичним підходом