Сутність та системні характеристики ризику в логістичних ланцюгах

Предмет:

Менеджмент

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

153

Мова:

Українська

Оцінка:

стосується інтересів не лише особи, що постраждала, але й суспільних інтересів. Тому обов’язковому страхуванню підлягають соціальне страхування, страхування державних підприємств, страхування будівель і деяких сільськогосподарських тварин, страхування пасажирів залізничного, авіа, морського і річкового транспорту, страхування відповідальності власників транспортних засобів, окремих категорій службовців та деякі інші види страхування. Обов'язкова форма страхування здійснюється в силу вимог закону чи іншого нормативного акту, згідно з яким страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об’єкти, а страхувальник вносити визначені страхові платежі. Законодавчими чи нормативними актами, що регламентують застосування певного виду страхування встановлюють сукупність об’єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню, страхові організації, які проводять це страхування, порядок обчислення тарифних ставок, періодичність сплати страхових внесків, обсяг страхової відповідальності, тощо.

Обов'язкове страхування охоплює всі, вказані в законі, об’єкти. Щоб реалізувати цей принцип, страхові організації щорічно здійснюють по всій країні реєстрацію наявних об’єктів, перевіряють правильність нарахування страхових платежів та вчасність їх сплати. Принципом обов'язкового страхування також є автоматичність поширення страхування на всі об’єкти з моменту їх появи без будь-яких дій страхувальника. В обов'язки страхувальника не входить повідомляти страховника про появу в його господарстві нового об’єкта. Він буде врахований під час чергової реєстрації. Обов'язкове страхування не обмежується періодом часу і діє до тих пір, поки існують ознаки за якими цей об’єкт підлягає обов'язковому страхуванню.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються у відповідності до чинного законодавства. Конкретні умови визначаються під час укладання договору страхування. Добровільність стосується лише страхувальника, оскільки страховик не має права відмовити в страхуванні об’єктів, якщо не має порушень законодавства. Добровільне страхування на відміну від обов'язкового має певний наперед обумовлений договором термін. Початок і закінчення його чітко фіксується в договорі. Договір страхування вступає в силу після сплати страхового внеску. Якщо черговий внесок за довгострокове страхування не виплачується, то дія договору припиняється.

4.4. Класифікація страхування

Під класифікацією звичайно розуміють ієрархічно підпорядковану систему взаємозалежних ланок, що дозволяє створити струнку картину єдиного цілого з виділенням його сукупних частин. Класифікація страхування покликана вирішити ту ж задачу: розділити всю сукупність страхових відносин на взаємозалежні ланки, що знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості.

В страховому законодавстві країн Європейського Союзу застосовується єдина класифікація страхувань. В першу чергу слід підкреслити, що в ній відсутній поділ на обов'язкові і добровільні види. Передбачено, що обов'язкові види запроваджуються кожною країною-членом Євросоюзу самостійно на підставі єдиної класифікації. По-друге, ця класифікація передбачає поділ страхувань на два розділи. Перший називається "Життя" ("Life") і нараховує 9 груп страхувань і операцій, наближених до страхових; другий називається "Нежиття" ("Non-Life") і нараховує 18 видів страхувань.

Детальна класифікація страхувань згідно з директивами Європейського Союзу така:

Розділ І. Страхування життя.

1.Страхування життя, в тому числі:

страхування тільки на дожиття до визначеного віку;

страхування тільки на випадок смерті;

страхування на дожиття і на випадок смерті;

страхування життя з поверненням страхових внесків;

тонтіни;

страхування рент (пенсій);

додаткові страхування, здійснювані компаніями зі страхування життя, а саме: страхування наслідків нещасних випадків і втрати працездатності, страхування ризику смерті внаслідок нещасного випадку, страхування на випадок інвалідності, зумовленої нещасним випадком або хворобою у тих випадках, коли такі страхування є додатковими до страхування життя.

2.Весільне страхування (до одруження) і страхування життя дітей.

3.Страхування життя і страхування пенсій з капіталізаційним фондом.

4.Страхування здоров'я, відоме в Ірландії і Великобританії під назвою "постійне страхування здоров'я без права його анулювання".

5.Тонтіни, котрі полягають в утворенні товариств з метою збору і капіталізації вкладів для подальшого поділу нагромаджених коштів серед осіб, які дожили до певного віку або серед осіб, котрим права на отримання вкладів передали померлі члени товариства.

6.Операції з нагромадження коштів, при котрих утворюються так звані амортизаційні (погашувальні) фонди.

7.Операції з управління пенсійними фондами у випадках, коли страхові компанії передають їм активи у вигляді страхових резервів на випадок смерті або дожиття.

8.Операції з управління грошовими коштами, котрі здійснюють французькі страхові компанії згідно Страхового кодексу Франції.

9.Операції, пов'язані з тривалістю життя людини і нагромадженням коштів згідно із законодавством про соціальне страхування, але здійснювані страховими компаніями на підставі національного страхового законодавства країни-учасника Євросоюзу.

Розділ П. Загальне страхування.

1.Страхування від нещасних випадків.

2.Страхування на випадок хвороби.

3.Страхування наземного транспорту.

4.Страхування залізничного транспорту.

5.Страхування авіаційного транспорту.

6.Страхування водного транспорту.

7.Страхування вантажів.

8.Страхування від вогню і стихійних явищ.

9.Страхування інших видів майна, ніж передбачене в групах 3-8.

10.Страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

11.Страхування відповідальності власників авіаційних суден.

12.Страхування відповідальності власників водних суден.

13.Страхування загальної відповідальності.

14.Страхування кредитів.

15.Страхування поручительств.

16.Страхування фінансових витрат.

17.Страхування судових витрат.

18.Страхування допомоги.

В Україні на даний час використовується дві системи класифікації:

за об’єктами страхування;

за видами небезпек.

У зв'язку з відмінностями об'єктів страхування всю сукупність страхових відносин можна розподілити на 5 галузей:

1)майнове,

2)особисте;

3)соціальне;

4)відповідальності;

5)ризиків підприємницьких.