Систематичні методи вивчення взаємозв’язків

До непараметричних показників тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками належать:

коефіцієнт кореляції рангів

коефіцієнт Фехнера

коефіцієнт асоціації

коефіцієнт контингенції

Коефіцієнт кореляції рангів:

 , де

d – різниця між рангами.

Коефіцієнт кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0 та від 0 до +1.

Коефіцієнт Фехнера:

 , де

  та   – це відповідна кількість збігів знаків та кількість незбігів знаків у відхиленнях від середніх.

Коефіцієнт Фехнера так же, як і коефіцієнт кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0, та від 0 до 1. Якщо коефіцієнт має значення з знаком «-», то це означає, що зв'язок між ознаками обернений, а якщо «+» – то прямий.. Чим ближчий коефіцієнт Фехнера до -1 або 1, то тим тіснішим вважається зв’язок між досліджуваними ознаками.

 

Таблиця 3.6

Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між окупністю витрат і рівнем спеціалізації за допомогою коефіцієнта кореляції рангів: 

№ з/п Окупність витрат грн., Y Рівень спеціалізації Х1  

 

d  

 

1 462 75, 9 14 13 1 1

2 140 36, 1 20 20 0 0

3 407 70, 5 13 9 4 16

4 224 41, 2 2 18 -16 256

5 270 62, 5 18 16 2 4

6 356 62, 7 16 2 14 196

7 254 63, 2 19 19 0 0

8 395 73, 7 15 17 -2 4

9 215 21 17 4 13 169

10 411 70, 8 9 14 -5 25

11 248 56, 2 4 15 -11 121

12 375 58, 2 11 11 0 0

13 123 12, 2 7 12 -5 25

14 103 44, 7 5 5 0 0

15 182 48, 3 6 6 0 0

16 155 27, 2 12 7 5 25

17 202 40, 1 8 3 5 25

18 149 26, 8 3 10 -7 49

19 175 38, 4 10 8 2 4

20 110 19, 3 1 1 0 0

0 920

 

d=RY-RX

 

Висновок: між ознаками існує прямий тісний зв'язок.

 

Таблиця 3.7

Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між окупністю витрат і е за допомогою коефіцієнта Фегнера: 

№ з/п Окупність витрат, ц/га, Y Рівень спеціалізації Х1  

 

З Н

1 462 75, 9 214, 2 28, 45 +  

2 140 36, 1 -107, 8 -11, 35 +  

3 407 70, 5 159, 2 23, 05 +  

4 224 41, 2 -23, 8 -6, 25 +  

5 270 62, 5 22, 2 15, 05 +  

6 356 62, 7 108, 2 15, 25 +  

7 254 63, 2 6, 2 15, 75 +  

8 395 73, 7 147, 2 26, 25 +  

9 215 21 -32, 8 -26, 45 +  

10 411 70, 8 163, 2 23, 35 +  

11 248 56, 2 0, 2 8, 75 +  

12 375 58, 2 127, 2 10, 75 +  

13 123 12, 2 -124, 8 -35, 25 +  

14 103 44, 7 -144, 8 -2, 75 +  

15 182 48, 3 -65, 8 0, 85 -

16 155 27, 2 -92, 8 -20, 25 +  

17 202 40, 1 -45, 8 -7, 35 +  

18 149 26, 8 -98, 8 -20, 65 +  

19 175 38, 4 -72, 8 -9, 05 +  

20 110 19, 3 -137, 8 -28, 15 +  

21 4956 949 19 1

 

Після обчислень показників коефіцієнта Фегнера, можна зробити висновок, що зв'язок між окупністю витрат і питомою вагою прощі з підкормкою за напрямом – прямий, а за тіснотою – слабкий.

 

Таблиця 3.8

Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю картоплі і питомою вагою картоплі у вартості реалізованої продукції рослинництва за допомогою коефіцієнта кореляції рангів: 

№ з/п Окупність витрат, ц/га, Y Фондозабезчення господарства Х2  

 

d  

 

1 462 1658 14 6 8 64

2 140 898 20 18 2 4

3 407 1524 13 16 -3 9

4 224 1145 2 9 -7 49

5 270 1055 18 20 -2 4

6 356 845 16 2 14 196

7 254 1289 19 13 6 36

8 395 1035 15 19 -4 16

9 215 875 17 11 6 36

10 411 1423 9 15 -6 36

11 248 996 4 8 -4 16

12 375 1629 11 14 -3 9

13 123 951 7 5 2 4

14 103 1047 5 17 -12 144

15 182 1004 6 4 2 4

16 155 872 12 7 5 25

17 202 1105 8 10 -2 4

18 149 863 3 3 0 0

19 175 962 10 12 -2 4

20 110 875 1 1 0 0

0 660

 

Висновок: між ознаками існує прямий тісний зв'язок.

 

Таблиця 3.9

Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між окупністю витрат і енергетичною потужністю на одного працівника за допомогою коефіцієнта Фегнера: 

№ з/п Окупність витрат, ц/га, Y Фондозабезчення господарства Х2  

 

З Н

1 462 1658 214, 20 555, 45 +  

2 140 898 -107, 80 -204, 55 +  

3 407 1524 159, 20 421, 45 +  

4 224 1145 -23, 80 42, 45 -

5 270 1055 22, 20 -47, 55 -

6 356 845 108, 20 -257, 55 -

7 254 1289 6, 20 186, 45 +  

8 395 1035 147, 20 -67, 55 -

9 215 875 -32, 80 -227, 55 +  

10 411 1423 163, 20 320, 45 +  

11 248 996 0, 20 -106, 55 -

12 375 1629 127, 20 526, 45 +  

13 123 951 -124, 80 -151, 55 +  

14 103 1047 -144, 80 -55, 55 +  

15 182 1004 -65, 80 -98, 55 +  

16 155 872 -92, 80 -230, 55 +  

17 202 1105 -45, 80 2, 45 -

18 149 863 -98, 80 -239, 55 +  

19 175 962 -72, 80 -140, 55 +  

20 110 875 -137, 80 -227, 55 +  

21 4956 22051 14 6

 

Після обчислень показників коефіцієнта Фегнера, можна зробити висновок, що зв'язок між окупністю витрат і енергетичною потужністю на одного працівника за напрямом прямий, а за тіснотою – слабкий.

 

 

У курсовій роботі було розглянуто основні теоретичні аспекти статистики рослинництва, а також здійснено практичні розрахунки з метою дослідження таких показників, як Окупність витрат, фондозабезпеченість господарства.

Аналіз економічної ефективності виробництва дає підстави стверджувати, що одним з основних напрямів є інтенсифікація виробництва з використанням переваг спеціалізації і концентрації як об'єктивних процесів розвитку суспільного виробництва.

Розвиток рослинництва можуть інтенсифікувати окремі заходи держави, зокрема пільгове кредитування під гарантії їх повернення. Однак у сучасних умовах переважає інвестування галузі підприємницькими структурами, яке може забезпечити надходження необхідних ресурсів та ефективне їх використання.

Фінансова підтримка державних підприємств, що виробляють рослинницьку продукцію, будуватимуться на основі таких принципів: створення сприятливих фінансових умов (пільгові транспортні тарифи, оподаткування, доступ до кредити фінансових і лізингових інституцій тощо), які поширюватимуться на всіх сільськогосподарських товаровиробників.

До цієї групи заходів необхідно віднести послаблення і наступну ліквідацію диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (послуги) та підтримці сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств і обслуговуючі організацій за рахунок коштів державного й регіональних бюджетів у рамках державних та регіональних цільових програм розвитку з конкретним відбором учасників. Цінові відносини необхідно будувати на взаємодії попиту і пропозицій та формувати переважно як ринкові, при цьому держава повинна взяти на себе обов'язки щодо здійснення поточного моніторингу цих цін та інших пов'язаних з ними показників.

 

 

Ковтун Н. В., Столяров В, С. Загальна теорія статистики. Курс лекцій. К. : Хвиля, 2006.

Ковтун Н. В., Столяров В, С. Загальна теорія статистики. Курс лекцій. К. : Хвиля, 2006.

Общая теория статистики. Учебник. Под общей редакцией проф. Елисеевой И. И. М. : Финансы и статистика, 2005.

Общая теория статистики. Учебник. Под редакцией Ефимовой М. Р. М. : 2006.

Опря А. Т. Статистика: (з програмованою формою контролю знань). – К. : Урожай, 2006 – 448 с.

Пасхавер И. С. Яблочник. Общая теория статистики. 2008 р.

Практикум по теории статистики. Учебное пособие. (непоганий практикум). Под ред. проф. Шмойловой Р. А. М. : 2008.

Статистика: Підручник. А. В. Головач, А. М. Єріна. -К. : «Вища школа». 2003 – 623с.