Систематичні методи вивчення взаємозв’язків

Продукція рослинництва створюється на різних видах угідь (рілля багаторічні насадження, натуральні сінокоси, пасовища). Якщо площу кожної культури, яка виробляється на ріллі позначити sn, а урожайність – уп, відповідно площа кожної культури, яка обробляється в саду, – sc, а урожайність ус, і т. п., тоді

syp = snynp + scycp + sлyлp + sвyвp.

Порівнюючи продукцію кожного виду угідь з загальною площею цього виду угідь, одержимо середній вихід продукції в грошовому виразі з одиниці площі.

Оскільки продукція на орних землях одержується фактично лише з посівної площі, можна вирахувати, крім середнього виходу продукції з гектара ріллі, також середній вихід продукції з гектара посівної площі.

Сільськогосподарська продукція реалізується в натурі по наступних каналах:

а) відшкодування в цій галузі (насіння,) ;

б) накопичення в цій галузі (насіння для розширення посівів і ін.) ;

в) відшкодування в інших галузях господарства;

г) накопичення в інших галузях господарства;

д) невиробниче споживання всередині господарства: оплата праці та інші форми розподілення (допомоги престарілим, загальні споживчі потреби і т. п.) ;

е) реалізація продукції за межі господарства (товарна продукція) ;

ж) втрати при зберіганні.

Частина продукції, яка споживається в своєму господарстві чи реалізується за межі підприємства може попередньо піддаватися промисловій переробці. Така продукція реалізується державі в порядку планового і надпланового продажу державним заготівельним органам, різним торговельним державам і кооперативним установам, на колгоспному ринку, в порядку обміну з іншими підприємствами, як повернення натуральних суд і як натуральна оплата за проведені послуги.

Річні звіти сільськогосподарських підприємств звичайно не містять повної характеристики розподілення продукції відповідно до економічного змісту її частин. Наприклад, виділяється продукція, яка залишається на насіння (насіннєві фонди колгоспів). Але насіннєвий фонд може включати і просте відшкодування витраченого насіння, і накопичення, призначене для розширення чи інтенсифікації посівів, і страхові запаси. Тому необхідні додаткові розрахунки по визначенню розміру кожної із цих частин, що при наявності відповідних даних зробити неважко. Облік розподілу продукції кожного року по вищезазначених каналах ускладнюється також в зв'язку з тим, що залишки, які переходять з минулих років, продукція свого виробництва цього року і куплена продукція часто об'єднуються. В такому випадку можна лише визначити частку кожного джерела в загальному обсягу надходження (різниця перехідних залишків, продукція свого господарства і куплена) і розповсюдити на кожний з цих джерел фактичні середні пропорції між видатковими статтями.

По зернових культурах і картоплі баланс в натурі складає також за сільськогосподарський рік (умовно з 1 липня попереднього року по 1 липня поточного року).

Баланси продуктів сільського господарства складають по кожній категорії господарств (радгоспи, підсобні та інші державні господарства, міжгосподарські підприємства, колгоспи, колгоспники, робітники, службовці та інші групи населення) і в цілому по всіх категоріях.

В прибуткових і видаткових статтях балансу рослинництва передбачені всі види надходжень і реалізації, включаючи внутрігалузевий обіг та запаси сільськогосподарських продуктів на початок та кінець року.

 

 

Ряд розподілу складається з двох елементів – варіант і частот. Варіанти (х) – це окремі значення групувальної ознаки, які розташовані у певній послідовності. Частоти (n) – це числа, які показують, скільки разів певне значення ознаки зустрічається у сукупності, або скільки одиниць припадає на кожну групу.

Ряди розподілу відіграють важливу роль при вивченні складу та структури сукупності, закономірностей розподілу одиниць за досліджуваною ознакою, а також використовуються при визначення середніх величин, показників варіації та взаємозв’язку тощо.

В залежності від характеру групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на атрибутивні та варіаційні (кількісні). В атрибутивних рядах розподілу варіанти не мають чисельного виразу, тобто групувальна ознака є якісною (атрибутивною)

Варіаційні ряди, варіанти яких мають чисельний вираз, поділяються на дискретні та інтервальні. У першому випадку варіанти являють собою дискретні числа, а у другому – інтервали групування, які у свою чергу можуть бути закритими або відкритими, рівними і нерівними, а останні – зростаючими або спадаючими.

Для графічного подання рядів розподілу використовують чотири види графіків: гістограму, полігон кумуляту та огіву.

Гістограма будується для інтервальних рядів розподілу. При цьому по осі Х відкладаються інтервали групування, а по осі У – абсолютні або відносні частоти. В тому випадку, коли виконується групування з рівними інтервалами, ширина стовпчиків однакова, а якщо інтервали групування нерівні – різна

Полігон використовується для графічного зображення дискретних та атрибутивних рядів розподілу. Це лінійний графік, при цьому по осі Х відкладаються значення варіант, а по осі У – частоти. Гістограму можна перетворити у полігон, з’єднавши відрізками прямої середини верхівок стовпчиків.

Кумулята призначена для графічного подання рядів розподілу з нагромадженими частотами. Це може бути стовпчикова діаграма (для дискретного та атрибутивного рядів розподілу – лінійний графік). Будується вона аналогічно попереднім графікам, тільки