Системи комутації в електрозв’язку

 

Рисунок 6.3 – Структурна схема оптимізованого ЦКП структури T-S-S-T

До цієї схеми є такі зауваження. Схема є двозв’язною, в ній у ланках В та С по 7 елементів, значить, треба по 14 вихідних портів на кожному елементі, але їх є тільки по 12; для побудування схеми не вистачає 2 вихідних портів. Можна розв’язати проблему так: між елементами ланок В та С буде не однакова кількість ліній. Наприклад, до елементів з 1 по 5 буде підключено по 2 лінії, а до елементів 6 та 7 – по 1 лінії. Зрозуміло, що такі лінії можуть бути перевантажені; але ж і кількість вхідних ліній ЦКП трохи більша за потрібну. Для заданої кількості абонентів треба 79 мультиплексованих ліній, а 7 елементів по 12 ліній – це 84 лінії. Отже, можна до елементів 6 та 7 підключити не по 12, а по 10 мультиплексованих ліній. Через це як вхідне, так і вихідне навантаження буде менше за розрахункові значення, тому проблема втрат буде не така гостра. В реальній системі комутації проблема розв’язується також і тим, що до таких блоків підключають з’єднувальні лінії з меншим навантаженням.

6.3  Оптимізація ЦКП для структури SТ-S-ST

Для структури SТ-S-ST підхід до оптимізації дещо відрізняється від Т-S-T. Показники втрат майже такі самі, для даної структурної схеми прийнятна оптимізація через розмір абонентської групи, але можлива оптимізація ще й співвідношення кількості входів та виходів ланки А (і, відповідно, ланки С). Показник втрат на ступеню лінійного шукання перевищує норму, і так само показник втрат на ступеню групового шукання набагато менший за норму. Спочатку проведемо оптимізацію повністю аналогічно структурі T-S-S-T. Хід оптимізації показано в таблиці 6.4.

Тепер, на відміну від структури T-S-S-T, можна провести ще одно коло оптимізації – за кількістю виходів ланки А. Цілком очевидно, що можна зменшувати кількість виходів ланки А, поки еквівалентний показник втрат від точки А до точки С не сягне значення, близького 1, тому що він підноситься до ступеня 3780. Розмір групи визначено у попередньому колі – 180 абонентів. Хід оптимізації відображено у таблиці 6.5.

Як видно, оптимізація дозволила суттєво зменшити кількість елементів ланки В – вартість такого поля буде набагато менша за первинний варіант. Структурну схему оптимізованого варіанта ЦКП відображено на рисунку 6.4

 

Рисунок 6.4 – Структурна схема оптимізованого ЦКП структури ST-S-ST

 

Структура SТ-ST за логікою свого побудування схожа на структуру T-S-S-T – вона така ж симетрична та модульна, в неї немає центральної ланки. Тому вона оптимізується тільки за розміром абонентської групи – бо кількість виходів ланки А залежить від кількості S-елементів ланки В, і на неї впливати в даному випадку не можливо. Для того, щоби втрати на ступеню лінійного шукання відповідали нормі, треба зменшити вихідне навантаження з абонентського концентратора, тобто, зменшити розмір абонентської групи. Хід оптимізації показано в таблиці 6.6.

Можна побачити: потрібного показника втрат на ступеню лінійного шукання можна досягти тільки при розмірі абонентської групи 183 абонента, але при такому розмірі потрібно буде 11 комутаторів ланки А. В той же час зі структурної схеми видно, що на 10-портових ST-елементах таку структуру без розширення побудувати неможливо, адже кількість елементів ланки В не може перевищувати кількість виходів ланки А. Висновок: оптимізація показала, що потрібна структура з розширенням, наприклад, ST-ST-ST-ST. В той же час здоровий глузд підказує: додавати до структури ще два ST-елементи – це значно збільшити вартість системи комутації, й до того ж додаткові ST-елементи вносять додаткову затримку проходження сигналу. З цієї точки зору більш розумно додати не ST-елемент, а, наприклад S-елемент з 11 портами, або, якщо таких мультиплексорів у продажу немає, додати 2 ланки S-елементів з 10 портами. Зрозуміло, що це означає, що фактично структура буде відповідати не варіанту з полем ST-ST-ST, а іншому – з полем ST-S-ST. Тоді подальша оптимізація призведе до такого ж результату, як у п.6.3. Остаточний висновок: найкращі результати дає не та структура, що задана, а інша – з додатковою ланкою на S-елементах. 

 

Для порівняння між собою різних варіантів побудування комутаційного поля використовують так званий “показник складності” – він відображає відносну вартість побудування схем і враховує кількість точок комутації S-елементів (або ST-елементів), та обсяг пам’яті, потрібний для побудування Т-елементів (або ST-елементів). Для розрахунку показника складності треба скласти структурні схеми відповідних елементів.

7.1  Структурні схеми та показники складності окремих елементів

Т-елемент побудовано на запам’ятовуючих пристроях – один для пам’яті інформації, другий – для пам’яті управління. Структурну схему наведено на рисунку 7.1.

 

Рисунок 7.1 – Структурна схема Т-елемента

Оскільки в ЦКП треба опрацьовувати 504 канальні інтервали, то пам’ять інформації та пам’ять управління будуть мати по 504 комірки. Пам’ять інформації буде 8-бітовою – тому що саме така розрядність інформаційного слова. Пам’ять управління буде 9-бітовою – тому що вона має адресувати 504 комірки пам’яті інформації. Розрядність пам’яті управління визначається за формулою 7.1.