Системи комутації в електрозв’язку

 

Рисунок 5.3 − „Містковий” граф

де:m -кількість вузлів „b”

n -кількість вузлів „c”

w - ймовірність втрат на відповідних ребрах

- кількість сполучень з „n”по „k” 

 

Граф для структури S-T-S, зображений на рисунку 4.6, є досить складним, і не піддається простому розрахунку. Тому для практичного застосування використовують так званий оцінний граф, який легко піддається розрахунку. Для побудови оцінного графа наявний граф перетворюють: деякі ребра відкидають або перепідключають до інших вершин. Отриманий в результаті граф буде мати ймовірність свідомо більшу, ніж наявний граф.

Задача перетворення графа є неоднозначною. Наприклад, можна зробити так: на рисунку 4.6 відкинути ребра c1-d40 і c6-d1. Результат показаний на рисунку 5.3. Ймовірність відмови такого графа буде свідомо більша за оригінальний граф, тому що він має меншу кількість шляхів сполучення між вхідною та вихідною точками. Отже, якщо оцінний граф задовольняє умовам норми втрат, то реальний граф тим більше буде їм задовольняти.

 

Рисунок 5.4 −Оцінний граф (оцінка занижена)

Цей граф можна перетворити далі у такий спосіб. За формулою 5.1 – ребра b1-c1, c1-d1, d1-e1 замінити на одне еквівалентне ребро з імовірністю втрат w’, яка розраховується так:

 

Граф після перетворення буде мати вигляд, як на рисунку 5.4 – це так званий „містковий” граф. Його ймовірність втрат можна розрахувати за формулою 5.3

 

Рисунок 5.5 − Оцінний граф після перетворення – „містковий”

 

Таку формулу можна розрахувати, наприклад, у пакеті Matlab або за допомогою програми Excel з пакету Microsoft Office. Приклад форми такого розрахунку наведено у додатку А. Зверніть увагу на результат – ймовірність втрат Р=0,499. Це набагато більше, ніж треба за завданням: Р=0,001, як було показано у параграфі 4.1 Отже, структурна схема потребує подальшої оптимізації.

 

Граф для структури T-S-T, зображений на рис.4.10, є класичним послідовно-паралельним графом, і дуже просто розраховується.  Перший етап розрахунку – замінити паралельне сполучення подвійних ребер „b-c” на їхнє еквівалентне значення за формулою 5.2:

 

Другий етап – замінити послідовне сполучення ребер „A-b”+„b-c”+„c-d” на їхнє еквівалентне значення за формулою 5.1:

 

Третій етап – замінити паралельне сполучення 504 еквівалентних ребер „A-d” на їхнє еквівалентне значення за формулою 5.2; це й будуть втрати на ступеню групового шукання:

 

Видно, що втрати на ступеню групового шукання на 6 порядків більші за нормативну цифру РГШ=0,0007. Очевидно, що така структурна схема також потребує оптимізації.

Далі є ще ділянка „d-D” – лінійного шукання. На ній розрахунок виконується не за методом імовірнісних графів, а просто за таблицею Кендалла-Башаріна – тому що ця ділянка є звичайним пучком з’єднувальних ліній, і, на відміну від схем каскадного включення, для неї перша формула Ерланга дає більш правильне значення. Вхідні дані для таблиці можна отримати, роздивившись еквівалентну схему комутаційного поля на рисунку 3.4. У кожний з комутаційних елементів останньої ланки входить 504 лінії, і виходить також 504 лінії. Отже, навантаження на кожну з ліній на вході та на виході буде однакове – 0,724 Ерл. У напрямку кожного з абонентських концентраторів після мультиплексора йде 40 канальних інтервалів, отже, загальне навантаження пучка буде:

YЛШ=40 •0,724=28,96 Ерл.

Далі з таблиці знаходимо ймовірність втрат для кількості ліній 40 та загального навантаження 28,96:

PЛШ(V=40; Y=28,96) ≈0,01

Видно, що ця ймовірність на два порядки більша за нормативну (0,0003). Очевидно, що й тут так само потрібна буде оптимізація, бо пропускна здатність 40-лінійного пучка явно недостатня для вхідного навантаження. 

 

Граф для структури ST-S-SТ, зображений на рис.4.13, подібний до графа T-S-Т – послідовно-паралельний, і розраховується майже так само, навіть простіше. Між точками “А” та “c” ребро графа є послідовним включенням двох ребер, і для них розраховується еквівалентна ймовірність відмови за формулою 5.1:

w(a-c)екв=1–(1–w1)•(1–w2)

w(a-c)екв=1–(1–0,724)•(1–0,724)=0,923824

Ймовірність втрат від точки “A” до точки “c”, яка є результатом паралельного включення 3780 ребер, є втратами ступеню групового шукання та розраховується за формулою 5.2:

PГШ=( w(a-c)екв)3780=0,92383780=8,46•10-131

Видно, що втрати телефонного сполучення на цій ділянці набагато менші за нормативні – отже, є резерв для оптимізації параметрів системи комутації.

Щодо ділянки лінійного шукання, то тут в даному випадку справедливо все, що було розраховано для попередньої структури, але є таке зауваження. На відміну від Т-елемента, який зазвичай має однакову кількість входів та виходів, ST-елемент може мати неоднакову кількість. У нашій схемі – 10 входів та 10 виходів, але після оптимізації може бути інакше. Тож в загальному випадку навантаження на вихідний пучок треба розраховувати, виходячи з співвідношення кількості входів та виходів:

де:yкі- навантаження одного канального інтервалу на вході в останню ланку;

ki- кількість канальних інтервалів в напрямку одного абонентського концентратора;

n- кількість входів останньої ланки;

m- кількість виходів останньої ланки.

Загальне навантаження пучка лінійного шукання буде таким:

 Ерл

Очевидно, що за умов